“Ми можемо допомогти знайти вашого сина, але потрібні гроші”. Для родини зниклого безвісти військового такі слова можуть стати надією на звістку, якої чекають місяцями, роками. Саме відчаєм та надією рідних користуються шахраї, псевдоволонтери, а інколи й ворожі спецслужби.
У матеріалі ТРИБУН розібрався, як насправді шукати зниклих безвісти захисників, куди звертатися по допомогу, які права та виплати мають їхні рідні та як не потрапити на гачок зловмисників.
Куди звертатися та де перевіряти інформацію про зниклого?
Якщо військовий зник безвісти, родині насамперед потрібно офіційно подати заяву про розшук до Національної поліції України. Паралельно інформацію варто передати до державних органів, які займаються пошуком зниклих і військовополонених.
Основним джерелом інформації є Єдина інформаційна платформа з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, МВС. Там зібрані інструкції щодо розшуку, здачі ДНК-зразків, отримання витягу з реєстру та соціальних гарантій.
Єдина інформаційна платформа МВС
Після подання заяви до поліції родина може отримати витяг із ЄРДР і пам’ятку про права потерпілого. Також кровним родичам — батькам, дітям, братам або сестрам — рекомендується здати біологічні зразки для ДНК-ідентифікації. Якщо таких родичів немає, можуть використовувати особисті речі зниклого, які не пралися та не прасувалися.
Далі варто зареєструватися в особистому кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Там можна подати інформацію про зниклого, додати нові відомості, стежити за статусом заявки та отримувати консультації.
Особистий кабінет Координаційного штабу
Основні контакти:
- Координаційний штаб: 0-800-300-529; з-за кордону — +38 (044)-390-43-90.
- Національне інформаційне бюро: 1648; з-за кордону — +38 (044)-287-81-65.
- СБУ, Об’єднаний центр: +38 (044)-321-11-21, +38 (098)-321-11-21.
- Секретаріат уповноваженого з питань зниклих безвісти: 0-800-103-333.
- Міжнародний комітет Червоного Хреста: 0-800-300-155.
Що робити родині?
Після отримання сповіщення про зникнення родині потрібно:
- з’ясувати останнє відоме місце перебування військового та обставини зникнення;
- подати заяву про розшук до поліції;
- отримати витяг із ЄРДР;
- здати ДНК-зразки;
- подати анкету про зниклого до відповідних державних органів;
- зареєструватися в особистому кабінеті Координаційного штабу;
- передавати туди додаткову інформацію, якщо вона з’являється;
- якщо є дані про можливий полон — звернутися до СБУ та Національного інформаційного бюро.
Пропонуємо до перегляду: Як знайти зниклих під час війни людей: алгоритм дій та ресурси для пошуку
Пошук не припиняється лише через те, що минув тривалий час. Кримінальне провадження триває, доки не буде встановлено долю людини — її повернення, звільнення з полону, репатріацію або загибель та ідентифікацію тіла.
При цьому родині слід обережно поводитися з інформацією про військового в соцмережах. Не рекомендується публікувати його фото в формі, останнє місце перебування чи номер військової частини, оскільки така інформація може зашкодити людині, якщо вона переховується або перебуває в полоні.
Крім того, потрібно розрізняти облік зниклого та офіційне підтвердження полону. Сам факт внесення людини до реєстру або відповідної бази не означає, що її полон підтверджений. Офіційно підтвердити перебування людини в полоні може держава-агресор через своє національне інформаційне бюро за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Як перевірити, чи є людина в реєстрі?
Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, містить інформацію про людей, місцеперебування яких невідоме у зв’язку з війною, бойовими діями або окупацією. Сам реєстр не є відкритим, але наявність запису можна перевірити онлайн через Опендатабот.
Такий сервіс показує лише, чи є людина в реєстрі на момент перевірки. Він не замінює заяву про розшук і не дає інформації про перебіг пошукових заходів.
Офіційний витяг із реєстру можна запросити в МВС. Для цього потрібно подати копію документа, що посвідчує особу заявника, та підтвердження родинного зв’язку зі зниклим. Для військовослужбовця також додається сповіщення ТЦК та СП.
Міжнародні організації
Коли йдеться про зниклого військового, родина може звертатися не лише до українських державних структур. Є також міжнародні організації, які працюють із розшуком, обліком зниклих, ідентифікацією загиблих та підтримкою їхніх близьких.
Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) через Бюро центрального агентства з розшуку збирає та систематизує інформацію про зниклих і полонених з обох сторін.
- “Гаряча лінія”: 0-800-300-155.
- Контакти: офіційна сторінка МКЧХ
- Інформація про зниклих: розділ “Зниклі безвісти”
Станом на лютий 2026 року, за даними МКЧХ, організація отримала понад 200 тисяч звернень від українських та російських родин щодо зниклих безвісти. В Україні також працює Товариство Червоного Хреста України, зокрема його Служба розшуку та відновлення родинних зв’язків. Інформація про роботу із зниклими безвісти доступна на сайті організації.
Товариство Червоного Хреста України
Ще одна структура — Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ). В Україні вона працює з питаннями пошуку та ідентифікації зниклих, зокрема проводить ДНК-дослідження, бере участь у роботі з масовими похованнями та допомагає формувати доказову базу.
Ще один напрям роботи МКЗБ — збір ДНК-зразків українців, які перебувають за кордоном. Такі кампанії проводилися, зокрема, у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині, Франції, Бельгії та Нідерландах.
Для родин це може бути додатковим способом передати генетичний матеріал для подальшої ідентифікації. МКЗБ також співпрацює з українськими експертними установами: за підтримки ЄС Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС отримав 2 генетичні аналізатори для проведення ДНК-ідентифікації.
Також існує Робоча група ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. Вона приймає індивідуальні звернення та може направляти офіційні запити уряду РФ.
Правозахисні організації
До пошуку та підтримки родин долучаються й українські правозахисні організації.
Харківська правозахисна група має окремий проєкт із пошуку зниклих безвісти та полонених на окупованих територіях України й у Росії. Організація також надає родичам безкоштовну юридичну та психологічну допомогу.
- “Гаряча лінія”: 0-800-20-2402.
- Сайт проєкту: missing.khpg.org
За даними самої організації, волонтерам вдалося встановити місцеперебування понад 30% людей, про яких повідомляли родичі. Водночас у ХПГ зазначають, що інформація про місцеперебування є лише щодо приблизно 8 тисяч українських полонених, тоді як загальна кількість зниклих значно більша.
ГО “Блакитний птах” працює з людьми, які пережили полон, незаконне ув’язнення чи тортури, а також із родинами зниклих безвісти. Контакти організації доступні на офіційному сайті.
Волонтерські бази
Крім державних і міжнародних структур, родини користуються волонтерськими базами та пошуковими ресурсами. Однак інформацію з них потрібно обов’язково перевіряти через офіційні органи.
Важливо: У Києві створили центр розшуку зниклих: як подати заяву
Наприклад, ukpovis.com публікує перелік військових, які вважаються зниклими безвісти. На сайті зараз міститься понад 3300 імен.
Водночас такі бази не мають доступу до державних реєстрів і не можуть офіційно підтвердити статус людини. Вони лише збирають інформацію, яку надалі потрібно перевіряти через державні структури або МКЧХ.
Серед інших ресурсів:
- Telegram-канал “Пошук зниклих” — великий волонтерський ресурс для пошуку дітей і дорослих. Інформацію можна шукати за хештегами з назвами міст.
- Бот “Знайди рідних” — це пошуковий інструмент, створений за ініціативи “Міжнародної асоціації кібербезпеки” та інших громадських організацій.
Такі ресурси можуть допомогти знайти додаткову зачіпку або інформацію від інших людей, однак будь-які отримані там дані слід перевіряти за офіційними каналами.
Які виплати та пільги мають родини зниклих безвісти?
За військовослужбовцем, який зник безвісти, зберігається грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років та інші передбачені законом виплати.
Читайте: Виплати родинам безвісти зниклих військових: порядок оформлення
З 1 лютого 2025 року військовий може заздалегідь визначити, хто і в яких частках отримуватиме ці кошти в разі полону або зникнення.
Якщо особистого розпорядження немає, кошти розподіляються між визначеними законом членами сім’ї. До першої черги належать:
- дружина або чоловік;
- законні представники неповнолітніх дітей;
- діти з інвалідністю;
- батьки.
Невиплачена частина грошового забезпечення накопичується: у разі повернення захисника вона може бути виплачена йому, а після підтвердження смерті — входить до складу спадщини.
Для оформлення виплат родичі подають заяву на ім’я командира військової частини через ТЦК та СП і документи, що підтверджують особу та родинний зв’язок.
Також родини військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні, можуть отримувати додаткову винагороду до 100 000 грн на період воєнного стану.
Закон №13646: зміни щодо 15 млн грн
25 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13646, який, зокрема, змінює підхід до виплат родинам оборонців, які зникли безвісти.
Передбачена одноразова допомога в розмірі 15 млн грн у разі встановлення загибелі військовослужбовця. При цьому кошти, які сім’я вже отримала за період його статусу “зниклий безвісти”, враховуватимуться при визначенні остаточної суми допомоги.
Тобто 15 млн грн не є окремою автоматичною виплатою лише через набуття статусу “зниклий безвісти”.
Наразі законопроєкт направлений на підпис президенту.
Пенсія та інші пільги
Непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні зниклого, та його діти можуть мати право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Закон також передбачає для родин зниклих безвісти військовослужбовців низку пільг, зокрема:
- 50% знижку на оплату житлово-комунальних послуг;
- санаторно-курортне лікування на пільгових умовах;
- пільги на проїзд для батьків;
- право на земельну ділянку та допомогу в будівництві;
- позачергове поліпшення житлових умов;
- для дітей — позачерговий прийом до дитячих закладів за місцем проживання.
Перелік прав залежить від статусу військового та конкретної ситуації родини.
Як шахраї та російські спецслужби наживаються на темі зниклих і полонених
Родини зниклих безвісти та військовополонених є окремою мішенню для шахраїв і ворожих спецслужб. Зловмисники використовують очікування новин про близьку людину, обіцяючи інформацію, пошук або сприяння у звільненні.
1. “Місце в списку на обмін” за гроші
Одна з поширених схем — пропозиція за гроші внести військового до списку на обмін або “прискорити” його повернення.
Зловмисники можуть представлятися:
- працівниками державних установ;
- представниками організацій, пов’язаних із полоненими;
- волонтерами чи юристами;
- людьми, які нібито мають контакти в РФ.
На родичів також можуть виходити через соціальні мережі, месенджери, знайомих або псевдоволонтерські організації. Схема активізується, зокрема, після появи новин про можливі обміни. Про її поширення Координаційний штаб попереджав у квітні 2026 року, а СБУ — у серпні. Водночас подібні випадки фіксувалися й раніше.
Головне: жодна приватна особа не може за гроші “внести” військового до державного списку на обмін чи офіційно “прискорити” його розшук. Вимога оплати за такі послуги — це ознака шахрайства.
2. Вербування родичів російськими спецслужбами
Небезпечніша схема пов’язана вже не з вимаганням грошей, а з вербуванням родичів полонених. Замість грошей у родини намагаються отримати інформацію або виконання певних завдань.
За даними СБУ, представники російських спецслужб можуть виходити на зв’язок телефоном, через месенджери або відеозв’язок. Іноді до розмови залучають самого полоненого, щоб посилити тиск на родича.
Можуть обіцяти:
- лояльніше ставлення до полоненого;
- інформацію про нього;
- сприяння його включенню до списку на обмін.
Натомість від них вимагають інформацію, виконання певних завдань або участь у протиправній діяльності — від збору розвідданих до диверсій та інформаційних операцій.
СБУ наголошує, що співпраця з російськими спецслужбами не впливає на можливість обміну військовополоненого.
У соцмережах обіцяють інформацію про рідну людину. Чи варто довіряти?
Існує окремий ризик — фейкові акаунти та російські Telegram-канали, які пропонують “знайти полоненого”, повідомити про його місце перебування або “включити до списку на обмін”.
Такі акаунти можуть:
- запрошувати до закритих чатів;
- повідомляти непідтверджену інформацію про полоненого чи зниклого;
- вимагати гроші або фото документів;
- збирати дані про місце служби, підрозділ та обставини зникнення;
- чинити психологічний тиск, спекулюючи на переживаннях сім’ї.
Особливо небезпечно передавати фото паспорта, документи, номери телефонів, дані про військову частину чи іншу чутливу інформацію невідомим особам.
“Офіційні представники державних органів та уповноважених структур не звертаються до громадян через соціальні мережі з пропозиціями “індивідуально вирішити питання”, передати конфіденційну інформацію чи скористатися посередницькими послугами”, — нагадують у Коордштабі.
Якщо вам пишуть із такою пропозицією — не передавайте гроші або документи та перевіряйте інформацію лише через офіційні канали.
Пошук зниклих безвісти оборонців — це тривалий процес, у якому родини можуть отримати допомогу від державних, міжнародних і правозахисних організацій, а також мають визначені законом права та соціальні гарантії. Водночас через вразливість родичів цією темою активно користуються шахраї та росіяни, тому важливо перевіряти інформацію й звертатися лише до офіційних каналів.
Читайте також:
Для родин загиблих і зниклих безвісти захисників збільшать допомогу: подробиці
Україна та РФ провели перемовини про військовополонених: знайдено 79 осіб
Понад 2,2 тисячі дітей зникли безвісти від початку повномасштабної війни, — статистика
