“ВКонтакте” давно перестала бути для України просто соціальною мережею з російським походженням. Після блокування платформи питання її безпеки нікуди не зникло, а для людей, які залишаються на окупованих територіях і намагаються підтримувати зв’язок із рідними, воно набуло ще більшої гостроти.
Чи можуть російські спецслужби отримувати дані користувачів, що саме вони можуть бачити та як спілкуватися з близькими в умовах цифрової блокади — розібралася журналістка видання ТРИБУН.
Що таке VK і чому його заблокували в Україні?
VK, або “ВКонтакте” — російська соціальна мережа, яка належить однойменній компанії VK, що раніше мала назву Mail.ru Group. Платформа почала працювати у 2006 році. Спочатку її створювали як соцмережу для студентів, згодом “ВКонтакте” перетворилася на універсальний майданчик для спілкування людей різного віку та соціальних груп.
Мережа швидко набрала популярність. Уже наприкінці 2000-х років “ВКонтакте” стала одним із найвідвідуваніших інтернет-ресурсів Росії та поступово розширювала свою аудиторію за межами країни. Тут були особисті повідомлення, публікація фотографій, відео й аудіозаписів, створення груп, коментування, обмін інформацією та інші сервіси для спілкування користувачів.
Українська аудиторія також активно користувалася мережею. У 2008 році інтерфейс “ВКонтакте” став доступним українською мовою, а в березні 2012-го компанія відкрила офіційне представництво в Києві. У цей період соцмережа залишалася одним із популярних ресурсів в українському сегменті інтернету.
Читайте: Google Play видалив російські месенджери VK та MAX: що відомо
Однак у 2017 році ситуація змінилася. 16 травня тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про санкції проти низки російських компаній та інтернет-сервісів, серед яких були “ВКонтакте”, “Одноклассники”, “Яндекс” і Mail.ru. Обмеження передбачали блокування доступу до цих сайтів на території України та набули чинності 1 червня.
Рішення про блокування пояснювали, зокрема, питаннями інформаційної безпеки. У відповіді на петицію щодо скасування обмежень президент заявив, що російські компанії сприяють спецслужбам РФ у збиранні, зберіганні, використанні та поширенні персональних даних і приватного листування українців. Після запровадження санкцій “ВКонтакте” закрила свій офіс у Києві. У 2020 році заборону російських соціальних мереж в Україні продовжили.
Питання безпеки стосовно “ВКонтакте” виникали не лише через її російське походження. У наданих матеріалах соцмережу критикують за співпрацю з російською владою та передачу персональних даних користувачів. Також згадується закон, який у 2014 році надав ФСБ право отримувати особисті дані користувачів російських інтернет-ресурсів. Оскільки компанія “ВКонтакте” була зареєстрована в Росії, цей закон поширювався й на її користувачів.
Є в історії мережі й інші випадки, які стосуються цифрової безпеки. Зокрема, у 2008-му повідомлялося про поширення шкідливої програми серед користувачів, а під час виявленої того ж року XSS-вразливості, за оцінками експертів, було зламано кілька тисяч акаунтів. У 2009 році також стався витік даних для входу в облікові записи: у відкритому файлі містилося близько 135 тисяч записів.
Окремий пласт критики стосується використання “ВКонтакте” як середовища для поширення проросійських наративів. За результатами дослідження UkraineWorld та “Інтерньюз-Україна”, станом на січень 2021 року мережа залишалася одним із майданчиків для поширення мови ворожнечі та таких наративів. Також соцмережу називали зручним джерелом для пошуку персональної інформації.
Водночас “ВКонтакте” історично була не лише платформою для публікацій. Через неї люди спілкувалися особисто, обмінювалися фотографіями, відео та повідомленнями, підтримували зв’язок із друзями та родичами. Саме ця сторона мережі сьогодні додає питанню блокування ще один вимір: для частини людей йдеться не просто про доступ до соціальної мережі, а про можливість залишатися на зв’язку з близькими. Але разом із цим постає питання, яку ціну може мати такий спосіб спілкування з огляду на ризики для персональних даних і безпеки.
Читайте: ФСБ полює на учасників пабліків: що варто знати жителям окупації
Інформаційний вакуум і втрата зв’язку
На окупованих територіях нині фактично сформувався інформаційний вакуум: доступ до незалежної інформації системно обмежений, а можливості вільно отримувати новини та спілкуватися через звичні онлайн-платформи звужуються.
Росіяни заблоковали або суттєво обмежили роботу більшості популярних західних соціальних мереж, месенджерів та інших сервісів. Серед них — Instagram, Facebook, YouTube, WhatsApp, X (Twitter), LinkedIn, Snapchat, FaceTime. Роботу Telegram у Росії також суттєво обмежують і сповільнюють.
У результаті люди, які залишилися в окупації, опиняються в ситуації, коли звичні способи зв’язку з родичами на вільній території більше не працюють так, як раніше.
І тут проблема вже не лише в доступі до соціальних мереж чи інформації. Коли один із членів родини перебуває в окупації, а інший — в Україні або за кордоном, постає просте питання: як підтримувати зв’язок, коли звичні канали комунікації один за одним стають недоступними?
Щоб розібратися, які ризики може становити VK для українців, чи можуть російські спецслужби отримувати доступ до даних користувачів та як підтримувати зв’язок із родичами на окупованих територіях, журналістка ТРИБУН звернулася до Олександра Скрипченка, експерта з управління інформаційними впливами.
Безпека “ВКонтакте” для українських користувачів
За його словами, російські спецслужби справді збирали дані про українців, які користувалися соцмережею, зокрема й до її заборони в Україні. Водночас найбільше ФСБ цікавлять не дописи чи фотографії, а зв’язки користувача: друзі, підписки, сторінки, які він активно читає, та профілі, які відвідує без підписки.
“Це дозволяє виявляти, з ким комунікує українець на ТОТ — з військовими, державними службовцями, активістами тощо. В науці це називається соціальний граф”, — додає експерт.
Окрім цього, мішенню російських спецслужб є цифровий слід пристрою, з якого людина заходить у “ВКонтакте”: IP-адреса, MAC-адреса, геолокація та тип гаджету. Це може дозволити встановити, де перебуває користувач.
Ще один напрям — поведінкові патерни. Йдеться про час перебування людини у VK, її реакції на певний контент, зокрема на яких публікаціях вона затримує перегляд стрічки, а також пошукові запити всередині соцмережі.
“Сукупно це дає змогу скласти психосоціальний портрет людини, що корисно, скажімо, для її вербування проти України”, — зазначає Скрипченко.
Чи можна вважати VK відносно безпечною для людини на вільній території, якщо вона не публікує нічого “небезпечного”? Експерт наголошує, що ні.
Російське законодавство фактично не залишає для українських користувачів поняття безпеки. Згідно з так званими “законами Ярової” та положеннями про систему оперативно-розшукових заходів, адміністрація “ВКонтакте” зобов’язана надавати російським спецслужбам доступ до даних користувачів без рішення суду.
“Навіть перегляд контенту є небезпечним, оскільки їх алгоритми фіксують активність користувача, формуючи базу для мікротаргетингу в рамках можливих ІПСО”, — каже Олександр Скрипченко.
Крім того, сам факт присутності українця у “ВКонтакте” може розкрити інформацію про його контакти, які перебувають в окупації, і потенційно поставити їх під загрозу.
Щодо звичайних користувачів, то, за словами співрозмовника, вони не обов’язково є безпосередніми цілями для арешту чи репресій. Водночас їхні профілі та поведінка у VK можуть бути джерелом інформації для інших цілей.
Зокрема, ці дані можуть використовуватися для вивчення суспільних настроїв у конкретних регіонах і подальшого коригування пропаганди, а також для використання зламаних або неактивних акаунтів у роботі ботоферм.
Ще один напрям — пошук серед контактів звичайного користувача його родичів чи знайомих, які можуть бути військовослужбовцями ЗСУ або активістами.
Зв’язок під час цифрової блокади
Приватне листування у VK також не можна вважати захищеним. Скрипченко зазначає, що платформа не використовує наскрізне шифрування за замовчуванням для звичайних повідомлень, а листування зберігається на серверах компанії у відкритому вигляді. За законодавством РФ, адміністрація “ВКонтакте” має надавати спецслужбам доступ до цих серверів.
“Будь-яке повідомлення, надіслане у VK, слід апріорі вважати прочитаним третіми особами”, — каже експерт з управління інформаційними впливами.
Водночас, коли звичні месенджери та соціальні мережі один за одним стають недоступними, родинам доводиться шукати інші способи підтримувати зв’язок. Скрипченко радить звертати увагу на платформи, які не зберігають історію комунікацій на серверах і потребують мінімуму даних для реєстрації.
Також експерт наголошує на цифровій гігієні. Він радить використовувати автовидалення повідомлень через 1-3 години після надсилання та спілкування побутовими фразами без згадок політики. Для додаткового захисту можна заздалегідь домовитися про власні умовні фрази. Наприклад, замість “Ти вже вдома?” використовувати “Скільки градусів у тебе за вікном?”.
Також родині варто мати кілька резервних способів зв’язку. Якщо один месенджер перестає працювати, заздалегідь визначений інший канал може стати альтернативою.
Як спілкуватися з рідними в окупації?
Для зв’язку з родичами в окупації Олександр Скрипченко радить надавати перевагу платформам із відкритим вихідним кодом та підтвердженим наскрізним шифруванням. Серед них — Signal, Threema та захищені поштові сервіси, зокрема ProtonMail, у режимі інкогніто.
У Signal контент зашифрований, а метадані не збираються. Threema не прив’язується до SIM-карти, що, за словами експерта, позбавляє ворога можливості зчитати дані після її вилучення. Захищені поштові сервіси також можуть бути альтернативою, оскільки листування електронною поштою значно менше привертає увагу під час перевірок на блокпостах або затримання.
Водночас використання VPN не захищає користувача від “ВКонтакте”. Після авторизації платформа все одно ідентифікує профіль, користувача, сесію пристрою, історію браузера та інші дані.
“Багато безкоштовних VPN-сервісів (особливо з російським корінням) самі збирають і передають трафік спецслужбам. Створюється ілюзія власної безпеки — і все. А російські дата-центри все одно отримують інформацію про користувача та його контакти”, — застерігає Скрипченко.
Потреби повертати доступ до “ВКонтакте” для спілкування з родичами в окупації експерт не бачить. На його думку, розблокування не зробить платформу безпечною, адже вона залишатиметься інструментом російських спецслужб. Водночас безпечні месенджери можуть забезпечити необхідну комунікацію.
“VK від цього не стане безпечною соцмережею, оскільки залишатиметься інструментом спецслужб ворога”, — пояснює він.
Крім того, як зазначає експерт, розблокування “ВКонтакте” означало б легалізацію потужного інструменту збору розвідувальних даних та поширення російських ІПСО на українську аудиторію.
Отже, “ВКонтакте” — це не просто соцмережа для спілкування, а платформа, яка може збирати значний обсяг даних про своїх користувачів, їхні зв’язки та поведінку. Для людей, які підтримують зв’язок із рідними на окупованих територіях, проблема ще складніша: потреба спілкуватися залишається, але робити це через платформу, пов’язану з ФСБ, означає наражати на ризик не лише себе, а й свої контакти. Тому питання сьогодні не лише в тому, як залишатися на зв’язку, а й у тому, якою ціною цей зв’язок відбувається.
Читайте також:
“Цифровий полон” від Кремля. Як працює месенджер MAX і чи можна захиститись від стеження
Звʼязок через лінію фронту: як додзвонитися до родичів на окупованій Луганщині
Росія готує тотальну “чистку” VPN: сайти блокуватимуть користувачів
