У Сіверськодонецьку досі не працюють світлофори, внаслідок чого трапляються аварії зі смертельними наслідками. Місцевий транспорт курсує не за розкладом, проїзд у якому підняли до 40 рублів. Ціни на продукти — вищі, ніж у Луганську та Москві.
Про життя у Сіверськодонецьку розповів місцевий мешканець.
Будівельне сміття не вивозять роками. До міста також масово приїжджають мігранти з Середньої Азії, які працюють на “відновлювальних” роботах.
“Поводять себе зухвало та є випадки, коли вони чіпляються до дівчат. Створюють також “діаспору” та вмовляють людей похилого віку зробити прописку. Відомо, що їх особливо багато поблизу магазину “Бриз” на вул. Курчатова (Князя Володимира)”, – написав місцевий.
Сіверськодонеччани також обурюються, що у них немає доступу до інтернету, а у приїжджих він є. Є ще випадки, коли мігранти з Середньої Азії пропонують послуги виходу до Інтернету за 100 рублів.
Міський палац культури в окупованому Сіверськодонецьку:
Деяка категорія громадян вже встановила антени, підсилювачі для мобільного зв'язку та “Старлінки”. Також мешканець звинувачує окупаційну “адміністрацію” у тому, що коли приїжджають чиновники з Росії — вмикають інтернет на деякий час та каже, що “адміністрації” вигідно, щоб у людей не було зв'язку.
Пролетарський (Синецький) міст, який з'єднував Лисичанськ та Сіверськодонецьк. Кадри за червень 2025 рік:
