Інститут лідерства та управління Українського католицького університету оголосив конкурс на стипендію імені загиблого воїна Олега Курського — випускника магістерської програми "Управління неприбутковими організаціями", родом із Донецька. Стипендія створена для підтримки тих, хто хоче здобути освіту й працювати над відновленням України після деокупації.
Про це повідомив активіст та громадський діяч Станіслав Федорчук, який був другом Олега Курського.
Читайте також: “Чим довше триватиме окупація, тим менше там буде українців”: Станіслав Федорчук про долю сходу
"Я був би дуже щасливий, аби достойні люди скористалися шансом. Олег би точно був щасливим, якби саме так і було", — написав Федорчук.
Претендувати на стипендію можуть:
- внутрішньо переміщені особи з Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Сумської, Запорізької областей та Криму;
- учасники бойових дій та члени їхніх сімей, які займаються громадською діяльністю.
Кандидати мають описати ідею своєї громадської ініціативи для відновлення прифронтових чи звільнених територій, підготувати мотиваційне відео та пройти співбесіду.
Конкурс триває з 17 червня до 17 липня 2025 року. Стипендія покриває 50% вартості навчання — 105 000 грн із повної суми 210 000 грн. Вона надається на перший семестр і може бути продовжена за умови високих академічних результатів.
Анкету можна заповнити за посиланням.
Олег Курський народився 2 квітня 1987 року в Донецьку. Закінчив Донецький технікум промислової автоматики. Після початку війни у 2014 році переїхав до Львова, де працював старшим екологічним інспектором у регіональному ландшафтному парку "Знесіння" та навчався в УКУ. Був активним волонтером, одним із засновників ГО "Коло честі" і головою львівського осередку "Української народної ради Донеччини та Луганщини".
З початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем пішов до війська. Служив у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув під час бойових дій на Донбасі. В Олега залишилася дружина.
Читайте також: 5 питань до внутрішніх переселенців з Луганщини: між адаптацією та ностальгією
