Юристи пояснили ситуацію щодо порядку подання заяв і роботи з міжнародним Реєстром збитків.
Про це йдеться на сторінці Юридичний порадник для ВПО.
Правозахисники зазначають, що дехто має хибне розуміння особливостей цього Реєстру, тож вони допомогли їх спростувати.
- «Реєстр збитків — це компенсаційний механізм. Якщо я подам заяву, мені відразу мають виплатити компенсацію» — це міф.
Реєстр не є механізмом компенсації. Це міжнародна база, яка фіксує докази збитків, завданих рф внаслідок агресії проти України. Виплата компенсацій — наступний етап, який реалізовуватиметься в межах окремого майбутнього механізму, що ще створюється.
- «Який сенс подавати заяву, якщо Росія все одно не визнає цих рішень?»
Реєстр — це частина міжнародного правового механізму, підтриманого Радою Європи. Він створює офіційний та захищений архів доказів, який у майбутньому використовуватиметься для виплати компенсацій. Це — перший крок до справедливості, і він уже працює.
- «Якщо я вже звернувся за компенсацією від держави або подавав заяву до суду в Україні або ЄСПЛ, то вже не можу подавати до Реєстру?» — це міф.
Можна подавати заяву до Реєстру, навіть якщо вже були звернення до інших інстанцій. Проте всі відомості про попередні заяви слід обов’язково зазначити в електронній формі. Це потрібно для уникнення дублювання та правильного обліку.
- «Я не громадянин України, тож Реєстр не для мене» — це міф.
Реєстр приймає заяви від будь-яких фізичних і юридичних осіб, незалежно від громадянства. Головне — довести, що збитки були спричинені діями РФ на території України після 24 лютого 2022 року.
- «Якщо я подам заяву, то зобов’яжусь не вимагати компенсації в іншому порядку?» — це міф.
Подання заяви до Реєстру не позбавляє вас права звертатися до інших національних чи міжнародних органів, зокрема судів. Але важливо повідомити про всі такі звернення в заяві до Реєстру.
- «Подавати заяву можуть лише ті, хто має офіційні документи про руйнування» — це міф.
Документи важливі, але не обов’язково мати офіційний акт від ДСНС або місцевої ради. Приймаються фото, відео, свідчення очевидців, скріни з геолокацією — усе, що допомагає довести факт і обставини збитків.
- «Заяву в реєстр збитків може подати тільки досвідчений адвокат або юрист» — це міф.
Заявником може бути будь-яка фізична особа або її представник. Юридичні особи, держава Україна, її регіональні або місцеві органи та установи мають подавати свої заяви через представника (теж не обов’язково має бути юристом).
- «Мені потрібно перекладати всі документи англійською, щоб подати заяву?»
Заяви можна подавати українською мовою. Згодом з’явиться можливість використання англійської. Переклад документів не є обов’язковим для подачі.
- «Мені завдано лише моральні збитки — це не підходить для Реєстру» — міф
Моральна шкода, зокрема поранення, загибель родичів, незаконне позбавлення волі тощо, — також підлягають фіксації в Реєстрі. Ви маєте право подати заяву, навіть якщо не зазнали матеріальної шкоди.
- «Реєстр збитків — це виключно внутрішній проєкт, я перевіряв, що у Законі про державний бюджет коштів не виділено» — це міф.
Реєстр — це міжнародний механізм, створений під егідою Ради Європи. Він не є органом України і працює незалежно від державних структур, хоча й у співпраці з ними.
Читайте також: Відкрито реєстр заяв для переселенців, які втратили доступ до нерухомості в окупації.
