Євросоюз різко пригальмував новий пакет тиску на Москву саме тоді, коли у Брюсселі вже готували 19-й раунд обмежень і фінальні правки до удару по банках та енергетиці були на столі. Причина – жорстка вимога Дональда Трампа зупинити закупівлі російської нафти країнами НАТО. Багато хто вважав, що це лише риторика, але політичний сигнал спрацював: презентацію пакета зняли з порядку денного, аби синхронізуватися з Вашингтоном і перерахувати ризики для енергетики та ринку пального в Європі.
Про це повідомляє The Washington Post.
Що відбулося
У Єврокомісії заплановану на середу презентацію 19-го пакета санкцій відклали після особистого контакту Урсули фон дер Ляєн із Трампом і його публічного меседжу про “жодних половинчастих рішень” без повної зупинки купівлі нафти країнами НАТО. У пакеті, за задумом, мали бути нові обмеження проти банків, енергетики та криптосектору, однак тепер Брюссель намагається підвести під це загальносоюзну згоду та прив’язати кроки до оновленої лінії G-7 на найближчі тижні. Паралельно фон дер Ляєн публічно підтримала тезу про пришвидшення відмови від російських викопних ресурсів, назвавши саме паливні доходи опорою кремлівської воєнної економіки, що живить удари по Україні.
Попри різкість ультиматуму, контекст грає на ЄС: імпорт із Росії впав на 89% від початку повномасштабної війни по відношенню до другого кварталу 2025 року, а сальдо торгівлі вперше за два десятиліття перейшло в невеликий плюс для Союзу. Імпорт нафти до ЄС зменшився до 1,75 млрд євро у другому кварталі 2025-го з 28,7 млрд у першому кварталі 2021 року, тоді як газові закупівлі скоротилися до 13 млрд євро з 39 млрд відповідно, що ілюструє масштабну перебудову енергопостачання на тлі санкцій і падіння цін.
Де все ще залишилося «вузьке місце»
Найбільш чутливим вузлом лишаються залишкові поставки трубопровідної нафти до Центральної Європи: Угорщина та Словаччина все ще користуються винятком, отриманим у 2022 році, і продовжують закупівлі по “Дружбі”. Дослідження Center for the Study of Democracy і CREA оцінює, що від початку вторгнення ці дві країни перерахували Кремлю понад 5,4 млрд євро лише за сиру нафту, а залежність Будапешта від російської сировини зросла з 61% до 86% у 2024 році, тоді як Братислава лишається майже на 100% на російському потоці, що політично ускладнює будь-яку “нульову” вимогу в один крок. Енергетичні реалії підживлюють і внутрішньополітичні позиції лідерів цих держав, які відкрито ближчі до вимог Трампа, ніж до жорстких компромісів у Брюсселі, що зміщує центр торгу від кабінетів Європи до Вашингтона.
Тим часом Вашингтон пробує розширити рамку тиску – від ідеї 50-100% тарифів на Китай (як головного покупця російської нафти) до формування пакета, який би синхронно підсік російські доходи і перекрив сірі потоки через посередників, але частина цих пропозицій у ЄС сприймаються як непрохідні з огляду на ризики для власної торгівлі. До політичної напруги додається безпековий фон: останні порушення російськими БПЛА повітряного простору Польщі обговорювали на рівні НАТО, а у Варшаві натякнули, що інциденти не виглядають “випадковими”, що лише підкреслює зв’язок між енергофінансами Кремля та інтенсивністю його атак.
Європа вже зробила великий шлях: скоротила російську частку в енергетиці, переорієнтувала нафтопостачання, знизила дефіцит в енерготоргівлі з пікових 42,8 млрд євро до близько 4,2 млрд у другому кварталі 2025 року, і тепер зважує, чи здатна на фінальний стрибок до фактичного “нульового імпорту” без шоків для ринку та промисловості. Відкладення 19-го пакета – це не відмова, а спроба скласти загальнотрансатлантичну мозаїку так, щоб удар був синхронним і мінімізував шпарини, через які Росія досі заробляє на нафті й LNG, включно з договорами “бери або плати”, що тримають ЄС у правових “лещатах”. Наступні тижні покажуть, чи зможуть Брюссель і Вашингтон узгодити формулу, де вимога Трампа не стане пасткою для коаліції, а перетвориться на важіль, здатний урізати російські доходи без розбалансування європейської економіки.
Висновок простий і жорсткий: швидше вимкнути російську нафту – означає швидше послабити воєнну машину Кремля, але це потребує політичної волі, технічної підготовки та синхронної дії союзників, аби уникнути цінових гойдалок і тактичних прогалин у санкційному режимі. Якщо ЄС зможе закрити залишки залежності в Центральній Європі, а G-7 натисне на експортні схеми та страхування тіньового флоту, шанси на відчутний удар по доходах РФ зростуть уже цієї зими
Читайте також: Одна з країн НАТО виділить допомогу Україні напередодні складної зими.
