Країни “Великої сімки” та Європейський Союз розглядають безпрецедентні заходи, щоб покласти край домінуванню Китаю на ринку рідкісноземельних металів. На столі перемовин – встановлення мінімальних цін та спеціальні податки, що може докорінно змінити глобальні ланцюги постачання високотехнологічної продукції.
Про це повідомляє Reuters.
Рідкісноземельні метали – це група з 17 хімічних елементів, без яких неможливе виробництво сучасних смартфонів, електромобілів, акумуляторів та високотехнологічної зброї. Проблема полягає в тому, що Пекін контролює левову частку світового видобутку та переробки цих критично важливих ресурсів. Залежність західних країн від Китаю є настільки глибокою, що будь-які перебої з поставками можуть спричинити зупинку цілих галузей.
Загроза з боку Пекіна
Ситуація загострилася у квітні, коли Китай запровадив експортні обмеження на ці матеріали, що стало болючим ударом, зокрема для європейських автовиробників. Хоча згодом Пекін погодився прискорити видачу ліцензій для європейських компаній, проблеми не зникли. Бюрократичні перепони знову створюють ризики збитків та простоїв на виробництві.
Усвідомлюючи вразливість власних економік, лідери G7 запустили План дій щодо критично важливих мінералів. Нещодавно технічні команди провели зустріч у Чикаго, де обговорювали конкретні кроки для протидії Китаю.
Можливі контрзаходи
Ключова ідея, яку обговорюють західні урядовці, – це встановлення мінімальних цін на рідкісноземельні метали, підкріплених державними субсидіями. Такий механізм має стимулювати інвестиції у внутрішнє виробництво та зробити його конкурентним у порівнянні з китайською продукцією, яка часто продається за демпінговими цінами. США вже нещодавно запровадили схожі заходи для підтримки власних виробників.
Крім цього, розглядається варіант запровадження своєрідного вуглецевого податку або тарифу на китайський експорт, що базуватиметься на частці невідновлюваної енергії, використаної при виробництві металів. Також на порядку денному стоїть питання посилення регулювання іноземних інвестицій, щоб запобігти переходу компаній під контроль Пекіна.
Таким чином, Захід починає рішучу боротьбу за технологічний суверенітет. Хоча учасники переговорів ще не дійшли згоди щодо остаточних інструментів, сам факт таких дискусій свідчить про серйозність намірів позбутися критичної залежності від Китаю. Євросоюз, наприклад, прагне до 2030-х років досягти 65% самозабезпечення рідкісноземельними металами.
Читайте також: Українські єврооблігації стрімко дорожчають: що стоїть за цим стрибком
