Анкара різко знизила імпорт російської нафти до мінімуму за п'ять місяців і підписала угоду на поставку американського газу після зустрічі Ердогана з Трампом. Водночас країни ЄС щомісяця перераховують понад мільярд євро до бюджету Кремля за енергоносії, незважаючи на війну в Україні.
Про це повідомляє UBN.
Туреччина різко скорочує імпорт російської нафти
Імпорт російської нафти Urals до Туреччини у вересні впав до 1,2 млн тонн – найнижчої позначки з квітня цього року. За даними Reuters, це сталося через посилення конкуренції з боку альтернативних постачальників та зростаючі побоювання щодо західних санкцій.
Ключовим фактором стала зустріч президента США Дональда Трампа з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом у Білому домі 25 вересня. Після переговорів американський президент висловив очікування повної зупинки імпорту російської нафти до Туреччини. “Я хотів би, щоб він припинив купувати будь-яку нафту у Росії, поки Росія продовжує цей наступ проти України”, – заявив Трамп журналістам.
Він також натякнув, що повернення Туреччини до програми винищувачів F-35 залежить від дій Анкари щодо скорочення закупівель російських енергоносіїв. Туреччину виключили з цієї програми у 2017 році після придбання російських систем протиповітряної оборони С-400. Для порівняння, у червні-липні Анкара закуповувала близько 1,6 млн тонн російської нафти щомісяця. Туреччина залишається другим за величиною імпортером російської нафти марки Urals після Індії, яка купує близько 25% всього російського експорту нафтопродуктів.
Напередодні зустрічі з Трампом турецька державна енергетична компанія BOTAŞ та міжнародна енергетична група Mercuria уклали контракт на 20 років з постачання зрідженого природного газу. Міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар назвав угоду “віховою”. Постачання розпочнуться у 2026 році в обсязі приблизно 4 млрд кубометрів щорічно, переважно в зимовий період. Газ надходитиме як з наливних терміналів у США, так і з терміналів Європи та Північної Африки. Загальна вартість контракту оцінюється понад $43 млрд за весь період дії угоди.
“Ми твердо віримо, що партнерство з Mercuria дозволить BOTAŞ сформувати значну присутність на світовому ринку ЗПГ. Угода також значно сприятиме досягненню торговельного обороту в $100 млрд зі Сполученими Штатами”, – підкреслив Байрактар під час церемонії підписання в Нью-Йорку.
Європа витрачає мільярди, спонсоруючи російську енергію
На контрасті з турецькими кроками, країни Євросоюзу продовжують закуповувати російські енергоносії на суму понад €1 млрд щомісяця, попри війну проти України. За даними Centre for Research on Energy and Clean Air, у серпні 2025 року п'ять найбільших імпортерів ЄС заплатили Росії €979 млн за викопне паливо.
Природний газ, який не підпадає під санкції ЄС, становив понад 61% цього імпорту. Угорщина стала найбільшим європейським покупцем, витративши €416 млн (включаючи €176 млн на сиру нафту та €240 млн на трубопровідний газ). Словаччина посіла друге місце з €276 млн, з яких 74% припало на нафту через трубопровід "Дружба". Франція імпортувала російського палива на €157 млн, виключно у формі ЗПГ. Нідерланди та Бельгія закупили по €65 млн та €64 млн відповідно, також у вигляді ЗПГ.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан категорично відкинув тиск з боку США щодо скорочення закупівель російських енергоносіїв. У п'ятницю після телефонної розмови з Трампом він заявив державному радіо, що відмова від російської нафти та газу стала б “катастрофою” для угорської економіки. “Я сказав президенту США, що якщо Угорщину відключити від російської нафти та природного газу, одразу, за хвилину, економічні показники Угорщини впадуть на 4%. Це означає, що угорська економіка опиниться на колінах”, – пояснив Орбан.
Словаччина висловила аналогічну позицію, наголошуючи на географічних та інфраструктурних обмеженнях. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що альтернативні маршрути, як-от нафтопровід Адрія через Хорватію, не здатні замінити "Дружбу" в її нинішньому технічному стані. Примітно, що інші країни регіону, зокрема Чехія, змогли повністю припинити закупівлі російської нафти після початку повномасштабної війни. Це підкреслює, що географічні обмеження не є непереборними бар'єрами для диверсифікації енергопостачання.
Британська лазівка та українська пропозиція
Велика Британія, попри заборону прямого імпорту російської нафти з грудня 2022 року, опинилася в центрі скандалу через непряме фінансування Кремля. З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сполучене Королівство імпортувало нафтопродуктів на близько £3 млрд з Індії та Туреччини, виготовлених із російської сировини.
Ця "лазівка" в санкціях дозволяє країнам, які не накладають обмежень на Росію, легально імпортувати російську нафту, переробляти її та експортувати готові продукти до Великої Британії. За оцінками CREA, такі закупівлі принесли до скарбниці Кремля близько £510 млн податкових надходжень. Авіаційне пальне становить 80% цього імпорту. Дослідження показує, що приблизно під час одного з двадцяти польотів у Великій Британії у першій половині 2023 року використовувалося паливо російського походження. Британські компанії, включаючи BP та Shell, які публічно зобов'язалися припинити торгівлю російською нафтою, продовжують імпортувати перероблені нафтопродукти з Індії.
На тлі цих подій Україна заявила про готовність допомогти Словаччині та Угорщині з альтернативними постачаннями газу і нафти. Цей крок демонструє парадокс ситуації – країна, яка страждає від російської агресії, пропонує підтримку європейським державам, які продовжують фінансувати агресора. Експерти зазначають, що подальше посилення санкцій та закриття існуючих лазівок могло б скоротити щорічні доходи Кремля від експорту викопного палива на €51 млрд, або на 20%. Це потребує координованих дій не лише європейських партнерів, а й країн G7, які повинні посилити контроль за дотриманням цінового обмеження на російську нафту.
Читайте також: Уряд змінює правила індексації частини пенсій: кого торкнуться нововведення
