Польські промислові асоціації закликають уряд вимагати від Єврокомісії введення 12-місячного ембарго на імпорт української сталі. Цей крок, який слідує за попередніми односторонніми заборонами на агропродукцію, аргументують нібито “нечесною конкуренцією”. Українські металурги вважають ці звинувачення спробою перекласти провину за власні проблеми.
Про це повідомляє The Kyiv Independent.
Ситуація нагадує минулорічні протести фермерів. Польські промислові групи та профспілки скаржаться на зростання імпорту української продукції, зокрема арматури. Вони стверджують, що українські виробники нібито не несуть таких самих енергетичних та екологічних витрат, що створює нерівні умови.
Раніше ЄС призупинив дію обмежень на українську сталь у червні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії. Проте зараз Брюссель розробляє новий режим, який може обмежити імпорт з середини 2026 року.
Цифри проти звинувачень
Українська сторона категорично відкидає звинувачення. Президент об'єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що Польща “намагається знайти винного” у власній неконкурентоспроможності. Він вказав на проблеми польських виробників через вищі ціни на електроенергію порівняно з іншими країнами ЄС та конкуренцію з боку європейських компаній, які “все ще купують дешеві російські сляби та російські напівфабрикати”.
Більше того, дані свідчать, що виробничі витрати в Україні значно вищі.
За даними джерела, вартість електроенергії в Україні становить 115 євро/МВт·год проти 89,6 євро/МВт·год у Польщі. Ціни на газ та вугілля для українських виробників також стабільно вищі.
Хоча експорт української сталі до Польщі за сім місяців 2025 року зріс на 19% порівняно з 2024 роком, ці обсяги не є рекордними і залишаються нижчими за довоєнні показники 2021 року. На частку України припадає 14,7% польського імпорту сталі, тоді як Німеччина постачає 27%. Водночас власне виробництво сталі в Польщі за перше півріччя 2025 року зросло на 8%.
Виживання попри війну
Українська металургія – одна з найбільш постраждалих галузей від російської агресії. Виробництво сталі впало з 22 мільйонів тонн у 2021 році до 7,6 мільйонів торік. Компанія “Метінвест” втратила 65% свого бізнесу після окупації та руйнування “Азовсталі” та ММК ім. Ілліча в Маріуполі.
“Наші компанії намагаються вижити, а не отримати прибуток”, – підкреслив Каленков.
Взаємні ризики
Нові обмеження можуть призвести до скорочення виробництва і навіть зупинки окремих підприємств в Україні. Це вдарить по державному бюджету, адже лише чотири найбільші металургійні компанії сплатили 780,4 млн доларів податків минулого року, що зменшить фінансування оборони.
Водночас постраждає і сама Польща. Як зазначають експерти, логістичний ланцюг взаємозалежний: Україна використовує польський кокс для виробництва сталі, яку потім використовують польські переробники. Ембарго вдарить по доходах польської залізниці та конкурентоспроможності польських процесорів.
“Набагато важливіше обмежити торгівлю з Росією, а не з Україною”, – резюмував український депутат Дмитро Кисилевський.
Читайте також: США запровадили санкції проти "Роснефти" і "Лукойлу": що вплинуло на це рішення
