Критично важливий проєкт із будівництва понад 400 МВт додаткової електричної генерації було зірвано. Внаслідок цього, атаковані росіянами Чернігів та Кривий Ріг не отримали життєво необхідні потужності. Причиною зупинки конкурсу, ймовірно, стали політичні ігри колишнього керівництва Міністерства енергетики.
Про це повідомила Економічна Правда.
Чернігів пережив надзвичайно важкий ранок 21 жовтня, занурившись у повний блекаут після чергової масованої атаки російських дронів на енергосистему. Цей удар зробив стан справ у регіоні загрозливим. Хоча у вересні росіяни вже били по енергооб'єктах Чернігівщини, тоді світло вдалося відновити досить оперативно.
На тлі цих подій особливо критично виглядає зрив проєкту, який міг би суттєво підтримати регіон. Йдеться про будівництво так званої розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій. Їхня ключова перевага в умовах війни – мобільність, швидкий запуск та захищеність. Такі станції вмикаються за лічені хвилини , на відміну від атомних блоків (троє діб) чи теплових (8-12 годин).
Завдяки зірваному проєкту, до кінця року Чернігівська область могла отримати майже 100 МВт нових потужностей, а Кривий Ріг – близько 30 МВт.
Конкурс, що завис на пів року
Конкурс на будівництво 700 МВт нової генерації, ініційований Міненерго у січні 2025 року, викликав значний інтерес бізнесу. Понад 10 учасників запропонували збудувати понад 400 МВт.
Проблеми почалися після визначення переможців. 11 квітня комісія під протокол визначила переможців конкурсу, проте фінальний протокол члени комісії так і не підписали. Натомість 22 квітня комісія зібралася розглядати скарги від учасників, які програли , хоча положення про конкурс прямо забороняло будь-які зміни після розкриття фінансових пропозицій.
Формальною підставою для “перерви” стала скарга державної “Укрнафти” до АМКУ. Абсурдність ситуації полягає в тому, що Антимонопольний комітет ще 10 липня відмовився навіть розглядати цю скаргу. Проте процес завис на шість місяців.
Ціна політичних ігор
За даними співрозмовників видання на енергоринку, неформальною причиною зриву стало невдоволення тодішнього міністра Германа Галущенка списком переможців.
“У Германа дуже пригоріло, коли в числі переможців опинився спільний проєкт "Дреґон кепітал" і Кудрицького, якого Галущенко всіма силами виживав із "Укренерго". А плюс ще Ігор Мазепа... А ще люди Ігоря Тинного... І тому вирішили конкурс валити”, – цитує видання одного зі співрозмовників.
Зв'язок між подіями підтвердився 21 жовтня, коли слідчі ДБР провели обшук у колишнього глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, вилучивши його телефон без ухвали суду. Сам Кудрицький пов’язує це з “привітами” через його медійну активність, адже за день до обшуку він розповідав журналістам саме про зірваний Галущенком конкурс.
В результаті переможці не отримали контрактів, нові об'єкти не будуються. Атаковані міста, замість нової генерації, змушені занурюватись у повсюдний гул дизельних генераторів.
Читайте також: В Україні перерахували пенсії окремим категоріям громадян — хто отримав оновлені виплати
