Життя в окупованому росіянами Донецьку залишається випробуванням для людей — щодня вони стикаються з відсутністю води, перебоями з електропостачанням, дефіцитом палива та високими цінами на продукти. До цього додаються постійні проблеми з опаленням, яке запускають із затримками та частими аваріями. Попри заяви окупаційної “адміністрації” про “стабільність”, місто продовжує занурюватися в побутову кризу, де донеччани змушені виживати в холодних будинках, стояти в чергах за пальним і боротися за елементарні ресурси.
ТРИБУН підготував огляд останніх подій у місті.
Виживання в холодних стінах: яка ситуація з опаленням
У Донецьку тема опалення стала однією з найобговорюваніших у соцмережах — мешканці активно обмінюються інформацією в районних чатах, відстежуючи, у яких будинках уже запустили тепло. Початок сезону традиційно супроводжується численними проблемами: аваріями, завітрюванням систем і нестачею працівників у житлових службах. Через дефіцит води запуск тепла по всій території захопленого регіону проходить повільно та з технічними труднощами.
Представники підприємства “Донбасстеплоенерго” запевняють, що фахівці продовжують роботу, а всі збої пов’язані з особливостями гідравлічного запуску системи. Людей просять не зливати теплоносій і не втручатися у мережі самостійно — вода в батареях спеціально пофарбована в зелений колір для виявлення витоків.
До підготовки до опалювального сезону залучали й “шеф-регіони” з Росії.
Станом на сьогодні в окупованому Донецьку без теплопостачання залишаються 66 будинків із майже п’яти тисяч. Причиною називають аварії на внутрішніх мережах.
У багатоповерхівках встановлено спеціальні засувки, які дозволяють перекривати подачу тепла лише до одного будинку, а не до цілого кварталу. Це, за повідомленнями росЗМІ, допомагає зменшити наслідки аварій та швидше відновлювати опалення.
Однак ситуація в місті значно гірша, ніж кажуть пропагандисти. Люди продовжують скаржитися на відсутність теплопостачання у своїх будинках. У Донецьку досі тривають аварійні ситуації на внутрішніх системах опалення, які не усуваються тижнями. Попри заяви місцевих комунальних служб про нібито активну роботу, частина будинків залишається без тепла, а звернення людей до аварійних служб часто залишаються без належного реагування.
“Донецьк, Калінінський район, вул. Краснофлотська, 88а — будинок без опалення! 20.10 в будинок дали опалення, а 21.10 у другому під’їзді в підвалі прорвало трубу. Приїхала аварійна служба, спустили з системи воду, будинок перекрили й сказали, що трубу треба міняти. По сьогоднішній день ніхто нічого не робить. Дзвонили в аварійну службу №6, сказали, що “все зробили”. Зверталися в ЖЕД (житлово-експлуатаційна ділянка — ред.) — сказали, що немає зварювальника — забрали в Київський район. Будинок без опалення. Допоможіть!”, — пишуть у соцмережах донеччани.
Пізніше журналісти опублікували репортаж про дану проблему. За словами місцевої жительки Людмили Зубкової, замість того, щоб перекрити лише аварійний під’їзд, працівники ЖЕД злили воду з усього будинку. Жінка зазначає, що кожен під’їзд має окремий вузол управління, тож через недбалість комунальників без тепла опинилися всі мешканці. Люди скаржаться, що в холодних квартирах перебувати вже неможливо і просять “владу” втрутитися. Втім, поки офіційної реакції немає.
Схожа біда спіткала донеччан і у Ворошилівському районі. У місцевому чаті користувач поскаржився, що в будинку 23а на проспекті Театральному у квартирах — холод, а серед мешканців є немовлята й літні люди, які особливо страждають від низьких температур. Окрім цього, у четвертому під’їзді вже другий місяць стоїть сильний сморід від каналізації. Попри численні звернення, проблему досі не усунули.
Нагадаємо: у Донецьку опалювальний сезон 2025/26 розпочався 13 жовтня. Спершу тепло подали до лікарень, шкіл, дитсадків та інших соціальних закладів, а вже потім — до житлових будинків. Однак, як показує ситуація, далеко не всі багатоповерхівки отримали опалення — у частині будинків батареї досі залишаються холодними.
Тарифи та ціни в Донецьку
Ще з липня на окупованій Донеччині встановили тарифи на воду, газ та світло.
Електроенергія (для населення, з ПДВ)
- до 70 кВт·год на місяць — 1,50 руб./кВт·год
- понад 70 до 800 кВт·год — 3,46 руб./кВт·год
Теплопостачання (для населення, з ПДВ)
- Теплова енергія (з приладами обліку) — 1 897,71 руб./Гкал
- Централізоване опалення (без приладів обліку):
48,26 руб./м² на місяць у опалювальний період
24,13 руб./м² на місяць протягом року
Холодне водопостачання (питна вода) (для населення, з ПДВ) — 41,14 руб./м³
Водовідведення (для населення, з ПДВ) — 21,13 руб./м³
Природний газ (з ПДВ, з 01.07.2025 до 31.12.2025)
- При наявності лічильника — 4,75273 руб./м³
- Без лічильника — 5,22033 руб./м³
Якщо споживання перевищує 1100 м³ за півріччя:
- З лічильником — 7,77911 руб./м³
- Без лічильника — 8,54543 руб./м³
Багатоквартирні будинки (для приготування їжі/підігріву води):
- З лічильником — 5,15538 руб./м³
- Без лічильника — 5,66194 руб./м³
За відсутності лічильників (норма на 1 особу в місяць):
- Плита газова (без гарячої води, без водонагрівача) — 50,96 руб.
- Плита + водонагрівач — 101,91 руб.
Вивіз твердих побутових відходів
- Жителі багатоквартирних будинків — 49,44 руб./особу на місяць
- Жителі приватних будинків — 57,55 руб./особу на місяць
Станом на 1 жовтня в Донецьку ціни на основні продукти харчування залишаються високими. Літр молока коштує близько 91 руб., кілограм курячого м’яса — 360 руб., яловичини — 670 руб., риби — 440 руб., а десяток яєць — 150 руб. Серед бакалій найбільш поширені макарони продають по 74 руб. за упаковку, рис — 150 руб., цукор — 82 руб., а літр рослинної олії коштує 130 руб. Фрукти та овочі також дорогі: кілограм яблук — 100 руб., бананів — 150 руб., помідорів — 160 руб., огірків — 110 руб., картоплі — 65 руб. Що стосується хлібобулочних виробів та солодощів, буханець хліба коштує 59 руб., плитка шоколаду — 140 руб., а упаковка печива — 83 руб.
Відповідно до досліджень російських журналістів, загальна вартість продуктового кошика на одну людину на місяць коливається залежно від віку: для дітей до 6 років – 10 970 руб., для дорослих 30-59 років — 14 440 руб., а для людей старше 60 років — 13 430 руб.
Для порівняння, у вересні середня зарплата в Донецьку становила 60 000 рублів.
Чим живе Донецьк: останні новини про обстановку
У Донецьку планують звести науково-освітній центр ДонНАСА на набережній Кальміусу біля “Донбас Арени”.
За проєктом, комплекс включатиме кілька корпусів, медіабібліотеку, науково-діловий та освітній центри, а також гуртожиток.
У соцмережах новину сприйняли скептично — користувачі нагадують про занедбану інфраструктуру міста й сумніваються в доцільності ініціативи.
“Водопровід спроєктуйте, бідолахи”, — коментує донеччанин. “Показуха — наше все! Хто там буде вчитися? Усю молодь розігнали з міста. Ніяких перспектив!”, — додає інший.
Разом з цим у місті спостерігаються проблеми з вивезенням сміття. На вулицях, під багатоповерхівками та на дитячих майданчиках утворюються цілі звалища. Місцеві комунальники тривалий час не реагують на скарги донеччан, а допомагає з вирішенням ситуації лише розголос.
На відео — сміття, що накопичилося на зупинці біля універмагу “Веселка” в Ленінському районі Донецька.
А це — вулиця Яснополянська.
Тим часом через численні випадки крадіжки та перетягування бочок із водою в Донецьку вирішили закріплювати ємності ланцюгами. Цей метод вже почали застосовувати на вулиці Армавірській, 1, що, за задумом, має ускладнити доступ шкідників та зловмисників до резервуарів.
Щодо бочок із водою, окупанти розпочали роботи з утеплення резервуарів. За словами “мера” Донецька Олексія Куземліна, спеціальні чохли дозволяють підтримувати стабільну температуру всередині ємностей. Роботи планують виконати у всіх районах міста.
У місцевих чатах жителі Донецька почали створювати меми про абсурдне рішення псевдовлади.
Судячи з коментарів, людям не сподобалося таке “утеплення”. Замість цього вони просять вирішити проблему з водою більш реально та “пускати по трубах” воду, а не тримати її в бочках.
Водна катастрофа лише загострюється
Упродовж 11 років окупації люди в Донецьку продовжують постійно скаржитися на стан води. До прикладу, на даному відео — її стан у Пролетарському районі. З-під кранів тече темно-коричнева рідина. Та це далеко не поодинокий випадок.
Через відсутність водопостачання російські волонтери підвозять жителям багатоповерхівок, зокрема пенсіонерам та людям з інвалідністю, воду в пляшках. Так донеччани мають хоча б питну воду.
У репортажі одна жінка відзначила складну ситуацію з водопостачанням у місті.
В окупованій Донецькій області, зокрема в обласному центрі, мешканці змушені чекати на воду тижнями, тоді як так звана “влада” обіцяє стабілізацію та “оптимізацію” водопостачання. За словами “очільника ДНР” Дениса Пушиліна, кількість аварій вдалося знизити до близько 300, щодня ліквідовують 100-120 поривів, а для зменшення різких перепадів тиску в трубах встановлюють водонапірні вежі.
Для довгострокового вирішення проблеми плануються масштабні проєкти, включно з будівництвом нової нитки водогону та використанням шахтних вод із додатковим очищенням. Утім, через високі витрати та складну промислову інфраструктуру забезпечити нормальний тиск і стабільне водопостачання наразі складно.
Місцеві служби встановлюють додаткові баки та крани в багатоповерхівках і доставляють воду водовозами, проте люди незадоволені і вказують на недбале ставлення окупаційної “адміністрації” до їхніх потреб.
У вересні в Донецьку зафіксували перші випадки захворювання на холеру, а випадки дизентерії стали регулярними.
Ще раніше жителям пообіцяли тимчасове “полегшення” ситуації з водопостачанням до грудня. Для цього запаси води з найбільших водойм планують перекидати до резервних водосховищ, звідки вода проходитиме через фільтрувальні станції до міських каналів, що додатково забезпечить близько 100 тисяч кубометрів щодня.
Водночас через низький рівень води в місцевих водосховищах частини Донеччини почалися віялові відключення електроенергії, що серйозно ускладнює повсякденне життя мешканців. Причиною перебоїв є обміління водойм, які постачають воду до гідроелектростанцій, через що ГЕС не можуть працювати на повну потужність.
Атмосфера осіннього Донецька
Днями в окупованому місті нещодавно був туман. Фото зроблене у Воролишівському районі, біля пам’ятника Василю Маргелову.
Далі — вечірня набережна в Донецьку в жовтні.
У соцмережах нещодавно з’явилося коротке відео про життя окупованого міста.
@dashakhramykh Донецк местами очень напоминает Екатеринбург #донецк #днр ♬ оригинальный звук - Даша
Восени 2025 року в Росії та, відповідно, на окупованих нею територіях України різко погіршилася ситуація з бензином: зросли ціни та зменшилася доступність палива, а на деяких АЗС ввели обмеження на кількість відпущеного пального. Для стабілізації росіяни заборонили експорт бензину та дизелю до кінця року, скасували акцизи на зимове дизпаливо, опрацьовують також імпорт із Китаю, Кореї, Сінгапуру та Білорусі.
Паливну кризу посилили удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах у РФ, падіння виробництва бензину на мільйон тонн і обмеження експорту, що призвело до нестачі близько 20% внутрішнього споживання.
Згідно з інформацією українських аналітиків, бензин на більшості АЗС відсутній або продається виключно за талонами, а дизель і газ доступні лише на окремих заправках, через що водії змушені годинами стояти в чергах. Талони на бензин фактично перетворилися на місцеву “валюту”, люди обмінюють їх на дефіцитні товари, а питання ціни відійшло на другий план — головне для мешканців просто знайти паливо, яке зникає майже миттєво, тоді як окупаційна “влада” не дає офіційної інформації про постачання та відповідальних за забезпечення міста.
У жовтні фіксуються кілометрові черги за пальним.
АЗС на Текстильнику:
Підсумовуючи, ситуація з опаленням у Донецьку залишається складною й далекою від стабільності. Попри заяви окупантів про “контроль над процесом”, десятки будинків усе ще залишаються без тепла, а аварії усуваються повільно або зовсім ігноруються. Люди змушені жити в холодних квартирах, тоді як офіційні структури перекладають відповідальність одна на одну. Для більшості донеччан виживання в таких умовах стає справжнім випробуванням — і фізичним, і моральним.
Читайте також: Луганщина під контролем окупантів: реалії трьох найбільших міст області.
