У січні 2026 року тисячі пенсіонерів — зокрема ВПО, мешканці окупованих територій та українці за кордоном — раптово залишилися без виплат. Правозахисники заявили про системну проблему і вимагали негайного втручання уряду. У Мінсоцполітики натомість наполягають: виплати призупинені законно і вже частково поновлюються. Що стало причиною ситуації та як її пояснюють різні сторони — розбирався ТРИБУН.
Масове припинення пенсій — пояснення всіх сторін
Правозахисні організації звернулися до Уряду України з вимогою терміново відновити пенсійні виплати, які були неправомірно припинені органами Пенсійного фонду в січні 2026 року. Без джерела доходу залишилися тисячі пенсіонерів, зокрема внутрішньо переміщені особи, мешканці окупованих територій та громадяни України за кордоном. Про це йдеться в зверненні, яке підготували ZMINA. Центр прав людини, БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез", Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ", Донбас SOS, Крим SOS, Схід SOS, Кримська правозахисна група, ГО "Розуміння кризи / Crisis Insight", БФ "Право на захист".
Правозахисники зазначають, що йдеться про громадян України, які виїхали з окупованих територій та проживають на вільній території України, а також про осіб, що залишаються на ТОТ або тимчасово перебувають за межами України.
“Ситуація має катастрофічний характер”, — наголошували експерти.
Пенсіонери — переважно люди старшого віку та особи з інвалідністю — без будь-якого попередження втратили єдине джерело існування. Серед постраждалих також були учасники бойових дій та діти загиблих військовослужбовців, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
У зверненні підкреслюється, що через непродумані рішення органів державної влади тисячі людей опинилися без засобів до життя в умовах повномасштабної війни — на тлі постійних атак з боку держави-агресорки, складних погодних умов та наслідків обстрілів енергетичної інфраструктури.
Правозахисні організації закликали Уряд України негайно відреагувати та вжити невідкладних заходів для відновлення законних пенсійних виплат і недопущення подальших порушень прав громадян.
У свою чергу Міністерство соціальної політики відреагували та численні скарги та заявили, що інформація про припинення пенсійних виплат для 1,3 мільйона пенсіонерів, не відповідає дійсності.
За інформацією міністерства, станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів "виключно з визначених законодавством причин".
Йдеться про осіб, які:
- не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року;
- не повідомили Пенсійний фонд України про неотримання пенсії від РФ.
"Уже від початку 2026 року частині цих громадян пенсійні виплати поновлено та виплачено у січні, а понад 48 тисяч осіб отримають поновлені виплати у лютому", — зазначили в Мінсоцполітики.
Також посадовці зазначили, що наразі без підтвердженої інформації залишаються пенсійні справи осіб, у яких:
- як адреси отримання виплат досі зазначені населені пункти на окупованих територіях;
- або які виїхали з ТОТ та не повідомили про неотримання виплат від РФ.
"Фізична ідентифікація є загальноприйнятою світовою практикою. В умовах повномасштабної війни вона необхідна, щоб держава, зокрема в межах міжнародних фінансових зобов’язань, була впевнена: соціальні виплати отримує саме та особа, якій вони призначені", — йшлося в повідомленні.
Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, вітала рішення Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності. Водночас юристи зазначили, що до них продовжують звертатися сотні людей із запитанням: чи стосується це мене і що саме потрібно робити?
Експерти кажуть, що на сьогодні відповіді на ці питання залишаються нечіткими.
Що на практиці?
Кореспондентка видання ТРИБУН поспілкувалася з юристкою гарячої лінії Громадської організації “Донбас СОС” Богданою Казначеєвою.
“Розпочнемо з того, що ситуація із масовим припиненням пенсій у січні 2026 року показала системну проблему, яка потребувала негайного вирішення. Для більшості цих людей пенсія не додаткова виплата і не соціальний бонус, а єдине джерело існування, кошти, за які вони купують ліки, продукти харчування, сплачують комунальні послуги, оренду житла, проходять лікування тощо. Коли незахищеним верствам населення без попередження припиняють виплату пенсії, що означає не просто затримку коштів, а ставить їх у критичну життєву ситуацію”, — зазначила пані Богдана.
Вона наголошує, що держава має право запроваджувати механізми контролю та перевірки, але ці механізми не можуть працювати таким чином, щоб відповідальність за технічні збої чи організаційні недоліки перекладалася на пенсіонерів.
У воєнний час соціальна політика має бути не лише формально законною, а й справедливою та пропорційною.
Пенсія — гарантоване Конституцією право, і його реалізація не може залежати від того, чи спрацювала система відеоідентифікації або чи надійшов службовий дзвінок.
У січні 2026 року юристи ГО “Донбас СОС” зафіксували масове припинення виплат трьом основним категоріям:
- ВПО, які виїхали з ТОТ і проживають на вільній території України;
- пенсіонерам, які проживають в окупації;
- особам, які перебувають за кордоном.
Реальні історії людей
Богдана Казначаєва навела типові кейси:
1. Люди подали заявку на відеоідентифікацію, але не отримали підтвердження.
Наприклад, пенсіонери з Бердянська, Мелітополя, Донецької області подавали заявки у листопаді-грудні 2025 року через портал ПФУ. Система підтверджувала подання, але:
- не надходило листа з датою та часом відеоконференції;
- база “зависала”;
- повторну заявку неможливо було подати через технічну помилку, бо попередня заявка ще не була опрацьована і не отримала свій “статус”.
Попри це, у січні 2026 року пенсії були припинені.
“Формальна підстава логічна, бо вона передбачена на рівні чинного законодавства, а саме: «не пройдена фізична ідентифікація» або «неподання повідомлення про неотримання пенсії від РФ». Фактично ж, люди виконали свій обов’язок, але система не спрацювала”, — пояснює юристка.
2. Було призначено дату відеоідентифікації, але дзвінок не відбувся.
Пенсіонери отримували повідомлення про відеоконференцію (наприклад, через Telegram або Viber), але:
- у визначений час з ними не зв’язувалися;
- повторна спроба також не відбувалася;
- гаряча лінія не давала пояснень, лише — “подавайте заново заявку”.
“У січні виплату припиняли. Формальна підстава також логічна: особа не пройшла ідентифікацію. Хоча фактично ідентифікація не відбулась з вини комісії ПФУ, які не зв’язались з пенсіонером у визначену дату та час”, — зазначила пані Богдана.
3. Ідентифікацію пройдено, але виплату зупинено.
Є й такі випадки, які більше викликають нерозуміння, коли:
- людина пройшла відеоідентифікацію;
- подала заяву про неотримання пенсії від РФ;
- отримала підтвердження встановлення особи офіційним листом на пошту.
Проте в січні пенсію не нарахували. На гарячій лінії пояснювали: “проводиться додаткова перевірка” або “зупинено виплати всім з окупованих територій”. Тобто припинення відбувалося вже після виконання вимог.
4. Пенсіонери, які вийшли на пенсію вже на вільній території.
Окрема категорія пенсіонерів, які:
- виїхали з ТОТ у 2014–2022 роках;
- вийшли на пенсію вже у Києві, Сумах, Дніпрі у 2023–2024 роках.
Вони ніколи не отримували пенсію від РФ, але у січні 2026 року їм припинили виплати через “неподання повідомлення”. Експертка наголошує, що це свідчить про механічне застосування постанови без індивідуальної перевірки.
“У січні 2026 року ми побачили не поодинокі помилки, а системну проблему, яка торкнулася різних категорій пенсіонерів: як тих, хто проживає на ТОТ, так і тих, хто давно виїхав та отримує пенсію на підконтрольній території або за кордоном”, — зазначила пані Богдана.
За її словами, спільним для більшості кейсів є те, що люди або виконали вимоги, або намагалися їх виконати, однак через технічні збої, відсутність зворотного зв’язку чи автоматизовані рішення Пенсійного фонду опинилися без виплат. Формальні підстави виглядали законно: “не пройдена ідентифікація”, “неподання повідомлення”, “додаткова перевірка”, але фактично йшлося про механічне застосування норми без індивідуальної оцінки обставин, що свідчить про проблему, яка полягала не лише у змісті вимог, а й у способі їх адміністрування: коли відповідальність за недосконалість системи була покладена на пенсіонерів, для яких пенсія є єдиним джерелом існування.
Наскільки реально для пенсіонерів з ТОТ або прифронтових територій виконати вимоги щодо ідентифікації та подання заяви про неотримання пенсії від РФ?
Суто з правової точки зору, зазначила пані Богдана, вимоги виконати реально. Новий Порядок, затверджений постановою КМУ №299 від 11.02.2025 року, передбачає кілька способів проходження ідентифікації та подання заяв. Законодавчо інструменти створені:
- особисте звернення до ПФУ або банку;
- відеоідентифікація;
- авторизація через вебпортал ПФУ із застосуванням Дія.Підпису;
- звернення до консульської установи за кордоном;
- можливість обрати будь-який банк або Укрпошту для отримання пенсії.
“Більше того, сам Порядок уніфікував правила і нарешті усунув багаторічну дискримінацію пенсіонерів-ВПО, а саме: скасовано прив’язку до довідки ВПО, до дати переміщення, до поділу на “староокуповані” та “новоокуповані” території. Формально держава надала всім однакові механізми реалізації права на пенсію, але практична сторона питання виглядає значно складніше”, — пояснює юристка.
Для людей, які проживають на ТОТ, у прифронтових громадах або перебувають за кордоном, виконання вимог часто стикається з об’єктивними перешкодами:
- нестабільний або відсутній інтернет;
- відсутність доступу до українських мобільних операторів;
- безпекові ризики використання українських сервісів зв’язку;
- технічні збої порталу ПФУ;
- відсутність зворотного зв’язку на звернення;
- неможливість особисто прибути через вік, стан здоров’я або безпекову ситуацію;
- складність користування Дія.Підписом для людей старшого віку.
Також варто врахувати, що зміни до порядку відеоідентифікації, які дозволили фіксувати усну заяву про неотримання пенсії від РФ, були внесені лише наприкінці жовтня 2025 року, фактично за два місяці до дедлайну. Тобто частину механізмів було запущено вже в обмежений часовий проміжок.
“На рівні чинного законодавства всі інструменти передбачені, і держава формально створила можливість виконати вимоги. Проблема полягає не у відсутності правових механізмів, а у складності їх практичної реалізації для вразливих категорій осіб. Саме тут і виникає напруга і розбалансування між “можливо за законом” і “реально можливо в житті””, — підсумувала наша співрозмовниця.
До того ж, Постанова №299 визначає, що пенсіонери, які виїхали з окупації й зараз проживають на вільній території України, взагалі не мають проходити ідентифікацію. Однак її вимагають. Юристка трактує це так:
“Дійсно, згідно з Постановою №299, для людей, які перебувають на підконтрольній Україні території, проходити ідентифікацію не обов’язково. Проте ми рекомендуємо час від часу це робити (без прив’язки до конкретних дат), щоб убезпечити себе, гарантувати правильне нарахування виплат і підтримувати актуальність своїх даних”.
Вимога подавати заяву про неотримання пенсії від Росії є законною чи дискримінаційною?
За словами пані Богдани, з одного боку, формально вимога підтверджувати, що пенсія від РФ не отримується, закріплена у новому Порядку виплати пенсій (Постанова КМУ №299 від 11 лютого 2025 року) і є елементом адміністративного регулювання. Законодавство передбачає механізми, за якими пенсіонери можуть повідомляти про цей факт, зокрема через заяву, відеоідентифікацію або особисте звернення до органів ПФУ чи консульств за кордоном.
Закон і правила передбачають необхідні механізми, тобто формально подати заяву і отримувати далі пенсію можливо, але на практиці це може бути складніше через технічні та організаційні проблеми.
А ось з практичної точки зору ситуація виглядає зовсім інакше.
“Виходить парадоксальна ситуація: на рівні закону всі механізми існують, але на практиці їх застосування створює непропорційний та дискримінаційний тягар на окремі категорії громадян. Потреба самостійно доводити, що пенсія від держави-агресора не надходить, для людей, які не мають жодного зв’язку з цією системою, виглядає юридично необґрунтованою та суперечить принципу рівності”, — зазначає експертка.
Вона підкреслила, що вимога є формально законною, але практично має ознаки дискримінації, бо вона непропорційно ускладнює доступ до права на пенсію для конкретної, вразливої групи осіб.
Закон існує, інструменти передбачені, але реалізувати їх на практиці надзвичайно складно.
Встановлено новий термін — 1 квітня. Про що він?
Пані Богдана зазначила, що ситуація з поновленням реальна, але після масової невиплати січневої пенсії більшості пенсіонерам, поновити виплати стало можливим лише завдяки масовій координації правозахисних організацій та благодійних фондів, які системно працювали над цією проблемою.
Як результат, 3 лютого 2026 року Кабмін ухвалив Постанову №126, яка внесла зміни до Порядку виплати пенсій (постанова №299), уточнивши, що пенсії та страхові виплати громадянам, які під час окупації територій виїхали з ТОТ, тимчасово проживають за кордоном або на окупованих територіях, не припиняються навіть якщо вони ще не подали заяву про неотримання пенсії від РФ.
“Тобто якщо людина пройшла фізичну ідентифікацію між 1 січня 2025 року і 1 лютого 2026 року, але ще не повідомила про відсутність пенсії від РФ, Пенсійний фонд повинен продовжувати виплати до моменту подання такої заяви, але не довше ніж до 1 квітня 2026 року. Простіше кажучи: пенсії не припиняються через бюрократичні деталі, а держава бере на себе зобов’язання забезпечити виплати до 1 квітня 2026 року навіть без заяви пенсіонера”, — пояснює Богдана Казначаєва.
Наразі практичне поновлення пенсій ще триває, а громадські організації відслідковують кейси з окупації, вільної території та з-за кордону, щоб зрозуміти, наскільки постанову реально виконують на практиці. Тобто офіційний “шлях” поновлення пенсій сформований, проте реальні виплати ще тривають і їхній стан постійно моніториться.
Читайте також: Індексація пенсій у 2026 році: що відомо про березневе підвищення і хто отримає менше.
