Для Сватівської громади, яка нині працює в умовах вимушеної релокації, культура стала не лише напрямом діяльності, а важливим інструментом збереження спільності та ідентичності. За відсутності можливості фізично бути на рідній землі зв’язок із нею підтримується через творчість, традиції, спільні заходи та колективну пам’ять.
Про це повідомляє Луганська обласна державна адміністрація.
МИСТЕЦТВО ЯК ПРОСТІР ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ
Комунальний заклад «Сватівський міський Народний дім «Сватова-Лучка» став тим осередком, навколо якого сьогодні гуртується культурне життя громади. Він не лише зберіг команду фахівців, але й зумів переформатувати свою діяльність, зробивши її ще більш доступною, різноманітною та затребуваною.
Унікальність підходу полягає в тому, що кожен проєкт – це не одноразова акція, а система взаємодії. Онлайн-фестивалі, присвячені Лесі Українці та Тарасу Шевченку, збирають щороку до 150 учасників, а їхніми глядачами стають понад 6600 підписників офіційної сторінки.
Одним із найбільш резонансних напрямів роботи став проєкт «Територія мистецтва». Майстеркласи з декоративно-ужиткового мистецтва, що проводяться на базі Координаційного центру Сватівської МВА в Броварах та Нижньодуванського хабу в Харкові, стали для внутрішньо переміщених осіб справжньою терапією.
Поруч із цим існують ініціативи, що працюють на різні потреби громади. «Поетична кав’ярня» збирає земляків на поетичні вечори, де слово стає оберегом і джерелом натхнення. «Бадьорий старт» пропонує руханки, що допомагають тримати себе у формі та зберігати енергію. «Місце сили» – це простір для розмов про важливе, де підтримка ментального здоров’я стає спільною справою.
НЕМАТЕРІАЛЬНА СПАДЩИНА: ТЕ, ЩО НЕМОЖНА ЗНИЩИТИ
Сватівська громада сьогодні веде системну роботу з фіксації та популяризації власних унікальних традицій. Із 2023 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесено «Традиційне ремесло бджільництва», а до обласного переліку – «Традиція приготування хлібного виробу «Стульник» у селі Мілуватка».
Минулого року розпочалася робота над внесенням ще одного унікального елементу – «Особливості святкування Івана Купала на Сватівщині».
У 2025 році громада презентувала свої традиції на двох знакових майданчиках: фестивалі «Жива спадщина – незламна ідентичність» до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини та в Національному музеї народної архітектури та побуту України, де демонструвала традиції Зелених свят Луганщини. Це була можливість заявити на всю Україну: Сватівщина жива, її культура не зникла й не зникне.
КУЛЬТУРА ЯК ЗАПОРУКА ПОВЕРНЕННЯ
Особливе місце в культурному житті громади посідає творчість Валерія Ляшика – керівника народних колективів КЗ «СМНД «Сватова-Лучка». Перебуваючи в лавах Збройних Сил України, він продовжує створювати авторські музичні проєкти. Його приклад – це наочне свідчення того, що культура для сватівчан – не додаткова опція, а невід’ємна частина їхнього життя, яка супроводжує їх навіть у найскладніших обставинах.
"Сьогодні Сватівська громада створила унікальну модель функціонування культури в умовах вимушеного переміщення. Це модель, у якій кожен працівник – від керівника до методиста – усвідомлює свою відповідальність перед історією та майбутнім. Сьогодні культура Сватівщини – це не лише збереження традицій, а й практичний інструмент для підтримки земляків та підготовки до майбутнього повернення. Культурні проєкти, які реалізуються в умовах релокації, створюють основу для відновлення громади на рідній землі після її звільнення", – зазначають у ЛОВА.
Читайте також: Марківська громада розвиває культурний простір та зберігає традиції в умовах війни.
