У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає одне з наймасштабніших оновлень мовного законодавства за останні роки. Документ пропонує зміни до 22 законів України, що стосуються використання державної мови в роботі органів влади, освіті, культурі, виборчому процесі, діяльності громадських об’єднань, дитячих таборах та сфері програмного забезпечення.
Про це повідомила “Судово-юридична газета”.
Хто зобов’язаний володіти українською
Ініціатива передбачає розширення кола осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов’язків. До цього переліку пропонують додати народних депутатів, керівників державних наукових установ та закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів.
Також уточнюється порядок підтвердження рівня володіння мовою для цих категорій.
Нові вимоги до програм, дитячих таборів та документів
Окремий блок стосується роботи органів влади та оформлення документів. Усі офіційні папери, рішення, листування та інформаційні матеріали державних і комунальних установ мають відповідати стандартам державної мови. Крім того, право використовувати українську мову пропонують поширити не лише на період роботи, а й на етап працевлаштування.
Законопроєкт встановлює нові вимоги до програмного забезпечення, яке продається в Україні. Якщо продукт не має україномовного інтерфейсу, продавець зобо’язаний повідомити про це покупця до укладення договору. Також пропонується єдине правило оформлення інформації для загального ознайомлення: текст іншими мовами не може бути більшим за шрифтом або візуально домінувати над українським.
У сфері дитячого оздоровлення вперше пропонують врегулювати мовний режим. Заклади відпочинку повинні створювати українськомовне середовище для дітей, а працівники — дотримуватися вимог мовного законодавства.
Штрафи та обмеження для мови агресора
Найбільш резонансними є зміни щодо відповідальності за порушення мовного законодавства. За перше порушення передбачено попередження або штраф від 6 800 до 17 000 грн. За повторне протягом року — від 20 400 до 25 500 грн.
Також пропонується заборонити використання мови держави-агресора в назвах громадських об’єднань, у позашкільній та приватній загальній середній освіті, а також публічне виконання творів російською мовою. Дипломатична служба отримає додаткове завдання популяризувати українську мову за кордоном.
Ухвалення законопроєкту, за задумом авторів, не потребуватиме додаткових бюджетних видатків, але має сприяти зміцненню позицій української мови, захисту мовних прав громадян та вдосконаленню мовної політики держави. Документ розроблено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.
Читайте також: "Українська звучить, як музика": як у Люксембурзі з’явилися курси української мови.
