В окупованому Донецьку почали капітальний ремонт системи опалення краєзнавчого музею.
Про це заявив окупаційний "міністр культури" Михайло Желтяков.
За його словами, труби прориває не вперше, і щоразу систему відновлювали в авральному порядку.
Тепер, стверджує Желтяков, нову систему монтують "за індивідуальним проєктом". Роботи, за його словами, пришвидшили, щоб укластися до початку опалювального сезону.
Головне:
- Музей у Донецьку ремонтують через 12 років руйнувань
- Підрядника й вартість робіт окупанти приховують
- З Маріуполя до музею вивезли українські експонати
Музей на вулиці Челюскінців, 189-А — найбільший на Донеччині, заснований 1924 року. Окупаційні структури називають різні цифри фондів зберігання: від 120 до 200 тисяч експонатів. Це палеонтологічні, археологічні, нумізматичні та етнографічні колекції.
У листопаді 2022 року установу перереєстрували за російським законодавством, генеральною директоркою окупанти призначили Марину Максимчук.
Дванадцять років розрухи
Будівля постраждала під час бойових дій у серпні 2014 року. Спершу пошкодило дах і скління, найдужче дісталося залу етнографії, де були ікони й українські національні костюми. А 20 серпня обвалилися покрівля та стіни. Тодішній директор Євген Денисенко казав, що зруйновано п'ять залів, частину експонатів побито, а будівля відновленню не підлягає. У фондосховищі під завалами перекриттів залишилися колекції археології та зоології.
Варварство полягає в тому, що інженерні мережі міняють лише зараз, аж через дванадцять років. Увесь цей час у будівлі зберігалися фонди, яким потрібен стабільний температурно-вологісний режим.
Що робили (або не робили) досі
У серпні 2015 року тодішній окупаційний "міністр культури" Олександр Парецький оцінив відновлення музею щонайменше у 2 млн рублів. Це всього близько мільйона гривень за тодішнім курсом. Спершу лунали заяви про попередній проєкт, а розбір завалів починали разом із "МНС".
А от капітального ремонту так і не було: до ладу привели лише окремі зали. У 2017 році в музеї відкрили виставку "Таємниці світової нумізматики" — в основі експозиції була колекція першого "нумізмата", ватажка "ДНР" Захарченка. До 2023 року, за даними російських джерел, у музеї працювали 15 експозиційних залів із 24. Через дев'ять років після обстрілів майже половина будівлі залишалася без відвідувачів.
І ось у липні 2026 року музей отримав справді пристойні гроші — він виграв конкурс "Краса всередині. Краєзнавчі музеї Росії" та здобув грант фонду "ВТБ-Країна". Росіяни розщедрилися на проєкт "Культурний маяк Донбасу" і новий виставковий простір. Це один із прикладів культурного поглинання окупованих територій. Але до опалення, про ремонт якого заявив так званий директор, ці гроші стосунку не мають.
На жодному з етапів ремонту музею окупаційні структури не називали підрядника, не показували проєкт, не називали й вартості самих робіт.
Хто ремонтує — невідомо
Із січня 2023 року замовники "ДНР", "ЛНР", окупованих територій Запорізької та Херсонської областей можуть закуповувати товари й послуги в єдиного постачальника. Підстава — "форс-мажорна"» норма російського закону про контрактну систему, написана для надзвичайних ситуацій і гуманітарної допомоги.
Тоді ж встановили, що відомості про такі закупівлі у відкритій частині російської Єдиної інформаційної системи не розміщуються. Ні планів-графіків, ні контрактів, ні даних про підрядників "Трибун" поки що не виявив. Бюджетні витрати на окупованих територіях у такий спосіб повністю виведені з-під громадського контролю.
Маріупольські колекції
Донецькі музеї фігурують у кримінальному провадженні про крадіжку української культурної спадщини. Після облоги Маріуполя навесні 2022 року вцілілі експонати Маріупольського краєзнавчого музею вивезли до Донецька. Працівники установи говорили приблизно про дві тисячі предметів і частину бібліотеки. Серед вивезеного — полотна Айвазовського та Куїнджі.
У червні 2026 року Донецька обласна прокуратура заочно повідомила про підозру колишній директорці Маріупольського краєзнавчого музею за частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни). За версією слідства, ідеться про п'ять оригінальних полотен загальною вартістю понад 26 млн гривень. Їх перевезли до так званого «Донецького республіканського художнього музею» і внесли до російського реєстру музейних цінностей.
Та й сам Желтяков визнавав, що повний список втрачених експонатів музеїв регіону скласти неможливо: у низці установ, за його словами, не було повноцінних та оцифрованих описів фондів.
Читайте також:
Савур-Могила: стратегічна висота, історична пам’ять і російська пропаганда.
За катування жінки у в'язниці “Ізоляція” судитимуть двох учасників “ДНР”.
Ворог бив по Краматорську й Слов'янську: у вкрай важкому стані підліток, є загиблий.
