Іноземні волонтери активно допомагали Україні ще з початком війни у 2014 році. Але наслідки повномасштабного вторгнення торкнулися кожного українця, а також багатьох громадян інших країн, які не залишилися осторонь та долучилися до підтримки нашої держави.
Про це журналістці видання ТРИБУН розповіли волонтери з Німеччини та Данії.
Данець Єнс Альструп - колишній комп'ютерний спеціаліст. Він є активним учасником у політиці своєї країни. Чоловік деякий час писав для онлайн-медіа, в тому числі і про події війни в Україні. А після початку повномасштабного вторгнення, маючи багато підписників на сторінці у фейсбуці, Єнс зрозумів, що хоче робити більше. Тому з того часу він їздить до України та допомагає військовим ЗСУ.
“Україна також бореться за нас. Особливо за менші країни. Ми, данці, залежимо від світового порядку, його законів та правил. І Якщо Росія виграє цю війну, то міжнародний порядок, заснований після 1991 року, буде розбитий на шматки. Доведеться боятися тих, хто має найбільшу зброю та ми будемо відкинуті назад, до часів Кайзера в Німеччині. Я не хочу цього та намагаюсь протистояти. Тому підтримую Україну ще з 2014 року”, - розповідає Єнс.
Основний напрямок допомоги волонтера - бійці армії України. Але також він підтримує й цивільних, коли це необхідно.
“Оскільки ми тепер - організація, яка називається “Freedom for Ukraine”, і я вже не займаюся цим самостійно, то маю змогу збільшити надання допомоги. В першу чергу - військовим. Вважаємо, що перемога - це найкраще для цивільних. Але коли це можливо, то підтримуємо і їх. Зазвичай це - медичне обладнання та речі першої необхідності, такі як вогнегасники, форма, теплий одяг на зиму, берці та багато іншого. Йдеться про багато тонн допомоги. Нещодавно доставили генератори в 660 кВт у п’яти великих блоках. Вони можуть бути корисними для цілих лікарень”, - додає волонтер.
Чоловік та організація “Freedom for Ukraine” надають допомогу багатьом українським батальйонам: спеціальної піхоти, національної гвардії. Доставляють необхідні речі до військового госпіталю, а через них - до штурмових бригад тощо. Також Єнс допомагає і легіону “Свобода Росії”.
“Ми допомагаємо легіону зовсім недавно. Так, вони росіяни, але навіть у Другій світовій війні були німці-добровольці, які воювали за свою країну, за кращу Німеччину. Чому б не допомогти людям, які хочуть створити вільну і мирну Росію? Це ті, кого ми повинні підтримувати. А з іншими, хто воює в російській формі, - боротися”, - зазначає волонтер.
Також чоловік ділиться думками на рахунок закінчення війни та перемоги України.
“Якщо західні країни не зрадять вас, я впевнений, що Україна поверне собі повний контроль над усією країною. Як це було підписано Єльциним у 1991 і 1994 роках і підтверджено підписом Путіна у 2004 році. Але якщо не станеться раптового державного перевороту, це можна буде зробити лише великою ціною та жертвами. А після перемоги - повільної чи швидкої - російський імперіалізм все одно буде існувати, як існував німецький, поки вони не примиряться з історією. Отже, мир може тривати 10 чи 20 років, і вони спробують знову. Тому Україна повинна вступити до НАТО в той самий день, коли ви отримаєте контроль. Це моя думка”, - розповідає волонтер.
Єнс планує займатися волонтерством і надалі. А після перемоги хоче святкувати її в українському Криму.
“Сподіваюся, що мене оберуть до Європарламенту у 2024 році. Це важливий етап для того, щоб мати можливість висловити свою підтримку Україні у більших масштабах та працювати задля кращого майбутнього для всієї Європи. Я пообіцяв собі, що буду продовжувати волонтерити, поки не закінчиться війна. Якщо це взагалі буде для мене фізично можливо. У мене є друзі українці. Як я можу перестати їм допомагати? Яким би не було моє особисте майбутнє, ми з організацією домовилися святкувати українську перемогу в Криму. ”, - говорить волонтер.
Волонтер Матеуш Вансек з Німеччини до початку повномасштабного російського вторгнення працював директором магазину. Після чого звільнився заради допомоги Україні.
“Десь через тиждень, коли я дізнався про початок нової фази війни, сказав своєму начальнику, що буду збирати гуманітарну допомогу для України. Він мене підтримав та надав вільне приміщення для здійснення мого бажання. З того часу я почав волонтерити”, - каже чоловік.
Матеуш розповідає, що часто їздив до України та відчував близький зв’язок з нею. Це і стало мотивацією займатися волонтерством.
“Мене дуже вразили українці. Вони привітні, гостинні, інтелігентні, завжди допомагали. Також захоплювала Україна чарівною природою та широкою територією. Тоді я насолоджувався цими подорожами”, - додає волонтер.
Чоловік хотів допомагати Україні ще у 2014 році, але був не в змозі це робити через своїх маленьких дітей. А після початку нової фази війни він та ще 7 мешканців Німеччини почали збирати гуманітарну допомогу. Каже, що після чотирьох днів їх волонтерська група збільшилась до 30 людей.
“Спочатку у нашій команді були тільки німці, а згодом приєдналися й українці. Вони нам дуже допомагали в організаційних моментах. Підписували коробки з речами, листувалися та перекладали тексти чи повідомлення з рідної мови на німецьку”, - розповідає Матеуш.
Волонтери відправляють гуманітарну допомогу до України, а також підтримують біженців у Німеччині.
“Перший тиждень після початку російського вторгнення наша країна не була готова приймати біженців. Тому я та багато інших німців допомагали їм самостійно. Ми віддавали власні речі, організовували пункти збору у церквах, спортивних залах тощо. Приходили і старі бабусі, які приносили необхідне для українців. Брали участь всі: і багаті, і бідні. Ми робили все, що було в наших силах”, - зізнається волонтер.
Також Матеуш їздить до України як представник волонтерів Німеччини та допомагає українським організаціям.
“Спочатку ми співпрацювали з організаціями “Help Army Kharkiv” та “Харків з тобою”. А згодом створили благодійний фонд у Німеччині “Viele Hände für die Hoffnung e.V.”, що перекладається як "Багато рук для надії". Зараз підтримуємо зв’язки з багатьма організаціями України, які також націлені на допомогу військовим, та активно їм допомагаємо”, - розповідає Матеуш.
Команда волонтерів разом з Матеушем постійно шукає можливості для допомоги, організовує мітинги на підтримку України та вірить у перемогу.
“Українці дуже сильні. Гірко бачити, як гинуть ваші люди”, - додає чоловік.
Данець Кеннет Расмуссен - активіст та працівник адміністрації факультету соціального здоров'я Копенгагенського університету. Чоловік захоплюється історією, тому подорожував країнами колишнього Радянського Союзу та відтоді полюбив Україну. З початком повномасштабного вторгнення він почав працювати волонтером та допомагати нашій Батьківщині.
“Ще з 1984 року я почав вивчати революції в Україні, спроби Росії контролювати її. Спостерігав за подіями вторгнення у 2014 року та майданом. Також брав участь у зустрічі в Брюсселі про дорожні карти в ЄС, де йшлося про реформи, які має провести Україна, та її успіхи в цьому. Пам’ятаю, як дивився в прямому ефірі, як маленькі зелені чоловічки захоплюють Крим. Робив це, листуючись із другом з Дніпра. Відразу було видно, що це спецназ. Дуже дисципліновані та спокійні”, - згадує чоловік.
Кеннет є членом правління організації "Свобода для України", яка налічує близько 3000 людей.
“Кілька моїх друзів на початку 2022 року попросили мене долучитися до групи, мета якої - протидія російському впливу та пропаганді. Але все швидко змінилося, коли почалося вторгнення. Тоді ми почали збирати продукти, одяг та інші речі для українців. У нас не було організації, ми просто спілкувалися зі знайомими, які хотіли також підтримати Україну, і так почали волонтерити”, - каже чоловік.
Волонтер допомагає як цивільним, так і військовим. Вони з командою збирають гроші, купують спорядження та інші необхідні речі, після чого доставляють їх в необхідні місця та підрозділи. А завдяки досвіду роботи в організації захисту прав споживачів, чоловік зі своїм другом розпочали акцію, мета якої - змусити мережі супермаркетів припинити продаж та виробництво в Росії.
“Наразі росіяни не повністю відчувають наслідки війни. Тому ми хочемо діяти крок за кроком та подивитися, чи зможемо змусити компанії припинити продаж. Таким чином показати Росії, що війна не тільки в Україні, але торкнулась не менше і їх”, - каже Кеннет.
Мотивацією для допомоги нашій Батьківщині у Кеннета є любов до України та її народу.
“Я хочу поширювати чесну та справедливу інформацію про події в Україні, допомагати збирати гроші та інші речі для України. Адже ми мали мир у Європі протягом 70 років. Кілька поколінь були свідками лише зростання рівня життя. Немає жодного виправдання для початку війни, яка насправді є імперськими намірами божевільної людини”, - додає волонтер.
Після перемоги Кеннет хоче допомагати Україні в розбудові психіатричної системи.
“Є мільйони людей з психічними травмами. І якщо ми не хочемо мати морально зламане покоління, то з ними потрібно працювати”, - додає чоловік.
