Дивна у нас країна і дивний народ.
Ще вчора всі плювалися почувши чи побачивши на екранах телевізорів п.Богословську.Тепер вона "революціонерка", яка знайшла "мужність" усвідомити, що ПР-це злочинна організація і заявила про свій вихід з її лав.ЇЇ поява вже не викликає негативних емоцій. Навпаки, її цитують, її запрошують, вона тепер символ незламності духу.Спроби нагадати про її заяви та вчинки до моменту її просвітлення, натикаються на стіну холодного неприйняття і відвертих образ типу-провокатор, зараз потрібне єднання...
Головний спонсор ПР Р.Ахметов теж висловився за євопейське майбутнє країни, що викликало цілу хвилю радісних емоцій та сподівань."Тепер ми точно переможемо", -радісно загули етери та коментатори.
Для відчуття повної перемоги над правлячою елітою не вистачає заяви Сашка-стомотолога, про те, що тато помилявся і робив кроки та вчинки, за які йому, бізнесмену з європейським баченням майбутнього України, тепер дуже соромно. А далі, як пропозиція виходу з кризи-син не відповідає за тата, визнає його помилки, засуджує і стає головним опозиціонером, разом з "революціонеркою" Богословською та "примкнувшим к ним" Ахметовим і Клюєвим.
"Опозиціонерам" теж знайдуться посади.Наприклад, комуністку Фаріон призначать відповідальною за освіту, а п.Сех, як людину, яка вирубала практично під нуль Карпати-"смотрящей" за екологією.
Так і сформуємо уряд "національної довіри". І дарма, що довіряти тому уряду не будуть, наступний Майдан все одно через десять років. А за цей час можна і вступити кудись. Чи то в гівно, вибачте, в Митний Союз, чи в ЄС.Часу у нас багато.
10 років до наступного Майдан
