Підтримати нас

Сповідь поганого сина і недобросовісного депутата

Зізнаюся чесно, прогуляв сьогодні комісію Київради з питань власності, членом якої є. І чомусь не соромно. Бо комісія – це важливо. Але день народження Мами – важливіше.

Тому кинув все і поїхав в Рівне привітати особисто. Я дуже поганий син, бо бачимось ми рідко. А коли їду на Схід – у Матусі щоразу істерика. Але дзвоню кожен день – і, коли чую її прекрасний лагідний голос, неначе знов стаю маленьким…
Знаю, як їй приємно, що з віком я став говорити до неї на “Ви”, хай багато людей і дивиться на це з подивом. Вона завжди мене розуміє, завжди підтримує (точніше: “ну, все одно, ти такий впертий, що я тебе не переконаю, тому роби, як хочеш, я тебе підтримую…”), завжди радує моє серце добрим словом і щирою материнською любов’ю, яка сильніше всього на світі. Я дуже горджуся нею. Зокрема тим, що вона – дитячий лікар і рятує життя маленьких пацієнтів. Вона патологічно любить свою роботу. Мене це спершу дратувало, потім я став розумів, а далі вирішив підтримувати її відданість своїй справі, коли усвідомив, яку роботу любити так сильно зможу я. Пам’ятаю, як Мама колись заледве не за останні гроші купила електрочайник, а через два дні забрала його на роботу, “бо в ордінаторскій згорів, а купить лікарні нема на шо”. А взагалі скільки Матінка винесла добра з дому у своє відділення “Педіатрія #2″ – порахувати неможливо. Наркомани, алкаші та ігрозалежні – і ті менше виносять. І я цим горджусь. Бо моя Мама живе недаремно. Пам’ятаю, як у буремні 90-ті їй місяцями не платили зарплату, і я ходив на Різдво колядувати, щоб купити Мамі колготки та помаду – і без зарплати менше з тим вона працювала, як віл, допомагаючи людям. Деяких її маленьких пацієнтів врятувати неможливо. Одначе вона бореться за кожного з них до останнього. А коли хтось помирає – закривається у спальні і годинами плаче. І я не знаю, чим її тоді втішити… Щодня я молюсь за Маму, цілуючи подаровану нею ікону. Дай Вам Боже, Ріднесенька, щоб все добро, яке Ви зробили людям – поверталося сторицею!))) А ще мені ніяк не віриться, що Оксані Василівні вже 52 – така вона молода і красива…)

P.S. У Жори теж сьогодні день народження. 8 років. Вже зовсім дорослий козак.

Андрій Лозовий,
заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка,
Депутат Київради

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші