Травневі свята довгі. Саме в цей час – коли тепло, коли весняна природа вирує - дуже хочеться відпочити у затишному місці. Бажано, щоб це було десь недалеко від власної квартири. Кращий варіант - міський парк відпочинку. Що ж ми маємо? У Рубіжному є прекрасний парк! Цей об’єкт розташований у центрі міста на вулиці Визволителів, але… багато років він знаходиться у занедбаному стані. Про те, що відбувається зараз у парку, чи можна його відновити, дізнавався наш кореспондент.
%photogal%
Вибори минають, обіцянки залишаються
Молоде подружжя Данила та Надія з Рубіжного виховує двох діточок. Спритного хлопчика Матвія не зловити, а от менший - Макар ще немовля. Саме їх ми зустріли на прогулянці у місцевому парку. Почали розмову…
Данила та Надія розповіли нам сумну історію: «Мы живем по соседству. Часто бываем в этом парке, вернее в том, что от него осталось. Нам рассказывали родители и люди старшего возраста, что раньше здесь был прекрасный парк – Центральный городской парк культуры и отдыха… Каждый раз, когда проходят выборы – во все органы власти – кандидаты обещают навести порядок в парке. Выборы проходят, невыполненные обещания остаются. Скажем больше, несколько лет назад люди, которые живут неподалеку, вышли на субботник. Сами вышли, наводили порядок. Но… Необходимы системные усилия – и местной власти, и населения, и общественности. Говорят, что на всё нет денег. А мы думаем, будет большое желание у власти - и деньги найдутся. А многие жители Рубежного поддержат эту добрую инициативу».
Поспілкувавшись з молодою родиною, ми пішли гуляти парком далі. Що ж ми побачили?
Занедбаність у всьому
Відверто кажучи, гуляти тут немає де, отже, нечисленні відвідувачі парку розташувалися біля центрального входу, на декількох лавочках. Саме тут прилаштувалася компанія молодиків: хлопці, дівчата, та декілька їхніх дітей, які стрибали по сходах.
Був вихідний день. Батьки відпочивали «культурно»: хтось пив пиво та курив цигарки, кидаючи недопалки під ноги, хтось розкладав на лавочці більш «серйозну закуску» та пляшку горілки.
Нашим новітнім знайомим таке сусідство було не до вподоби і вони вирішили «мандрувати» парком - повз зруйнованого фонтану, який вже забув, коли в ньому була вода. Проїхати дитячою коляскою було важко: численні ями на асфальті.
Від Центрального входу парку до ресторану «Цезар» (назва ресторану для солідності написана на іноземній мові) – доріжка з плитки. Люди говорять, що декілька років тому на таке «облаштування» з місцевого бюджету було витрачено близько 200 тисяч гривен. Двісті тисяч і зараз чималенька сума, а до війни то були дуже великі кошти. Проте доріжка закінчилася саме біля входу у «Цезар». Говорять, що її зробили не для відвідувачів парку, а для зручностей тих, хто відвідує ресторан, наприклад, під час весілля, або святкування урочистого ювілею.
Ресторан «Цезар» має назву… «Сezar». Дуже дивна назва. Тому що на англійський манер, чи по-німецьки, або латиною це мало бути «Caesar». Помилка у назві то таке… Може хтось скаже, що культура в ресторані не головне… Сподіваємось, що тут гарно годують.
Вхід до парку – величезна споруда, з залишками колишньої радянської розкоші: 12 білих колон по типу «а ля мармур». Білий колір колон нагадує скоріше березневий сніг – чорного та сірого більше, ніж білого. На стінах – малюнки та лайливі надписи. Далі у парку ми побачили також немало чудового: розбита вщент будівля «Відеозала», на стінах також надписи сумнівного змісту.
На одній із ділянок парку побудований залізний хрест, бетонні плити. Може бути, що тут колись збудують церкву. Але коли це відбудеться, невідомо. Отже, всюди на плитах або кущі, або дерева. Занедбаність у всьому.
У колишньому кінотеатрі та ж сама руїна, проте з іншого входу – церква. Можливо, то є нормальним – колись у церквах відкривали клуби, зараз навпаки. Але таке сусідство виглядає еклектичним. На будівлі табличка: «Украинская православная церковь. Северодонецкая и Старобельская епархия. Московского патриархата. Свято-Георгиевский храм. ул. Освободителей,4, Рубежное». Біля церкви невеличка клумба – червоні тюльпани, «петушки» та паростки чорнобривців. Далі – розбитті пусті пляшки та сміття. Звісно, то не парафіяни храму тут пиячили, але дуже неприємно. Поряд - туалет з білої цегли та надписами – «М» та «Ж». Проте туалет «типу сортир» у парку скрізь. Та хіба ж тільки туалет? То тут, то там у парку можна зустріти шприци, розбиті пляшки…
Спільна і солідарна праця єднає
"Для того, щоб справа зрушила з місця, потрібно почати робити. Саме тому громадська організація «Трибун» підняла тему відновлення міського парку. Ми стали одними з перших, хто підтримав ініціативу мешканців Рубіжного", - про це розповів радник керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Денис Денищенко.
Ось що нам розповів Євген Ільченко: «Я вхожу до ініціативної групи городян, котрі небайдужі до долі нашого Центрального парку. Головне, у нас є чітке усвідомлення того, що всі ми – громада. Жителі, які об’єднані спільними бажаннями сталого розвитку для свого міста. Ті люди, які поки що не усвідомили важливість цього, рано чи пізно усвідомлять. Отже, міські справи – той самий парк, є справа кожного, це стосується багатьох людей».
Євген Ільченко повідомив нам, що до складу тих, хто готовий підтримати громадськість Рубіжного увійшла Луганська обласна громадська організація «Солідарність».
- Що, на ваш погляд,треба зробити?, - питаємо ми у Євгена.
- Масштабність відновлення міського парку відпочинку полягає у відновленні зовнішнього вигляду окремих елементів; відновленні тротуарів; вирубці дерев; ландшафтних роботах із залученням відповідних фахівців; відновленні системи фонтанів; відновлення електропостачання та системи освітлення; встановлення системи безкоштовних Wi-fi-спот; висадці дерев та газонної трави; встановленні дитячого та спортивного майданчиків; встановленні дитячого надувного батуту та спортивного майданчику для WorkOut; обладнання сцени.
- Що це може дати пересічним мешканцям міста Рубіжне?
- На базі міського парку відпочинку, у разі його відновлення, потенційно можливо буде проводити більшість міських заходів. Оскільки парк розташовано у центрі міста, то до нього буде зручний доступ місцевим жителям та гостям міста. Тому у парку можливе проведення святкування Дня міста – Дня родини, професіональних свят, ярмарок та інших заходів. Оскільки поряд із парком знаходиться «Свято-Георгіївський храм» УПЦ, то також можливе проведення заходів, пов’язаних із святкуванням релігійних свят. Наявність поряд із парком спортивних споруд і басейну дає можливість проводити у парку спортивні змагання. Зручне розташування центральної площі парку дає можливість проведення там музикальних концертів та інших мистецьких закладів. Поряд із парком розташований міський музей, що дає можливість проведення у парку виїзних тематичних виставок, виставки місцевих художників та аматорів, зустрічі письменників та поетів. Організовувати всі заходи будуть міська адміністрація, громадські та спортивні організації, небайдужі громадяни. Звісно, не менше значення парку відпочинку й у буденному житті міста. Відновлений парк – це місце відпочинку сімей з дітьми, молоді та людей похилого віку, це дитячі атракціони й ігрові майданчики.
Можлива допомога
Євген Ільченко розповів також, що на днях, в рамках проекту «Підтримка стабілізації громад на Донбасі», що фінансується Міністерством закордонних справ Японії, Рубіжне відвідала місія Міжнародної Організації Міграції. Місія провела ряд зустрічей з ініціативною групою ГО «Трибун», представниками місцевої влади Рубіжного та громадою міста. На зустрічах йшлося про потенціальні об’єкти соціальної інфраструктури міста, що можуть бути відновлені. Гостям було запропоновано оглянути міський парк відпочинку, який можна відновити в рамках названої програми.
За словами нашого співрозмовника, «керівництво міста запевнило членів місії у готовності підтримати і майбутній проект, і ініціативну групу мешканців як в рамках консультацій, так і наданням технічної та матеріальної підтримки проекту. За результатами зустрічі у найкоротші терміни будуть розроблені та направлені на розгляд МОМ три пропозиції, з яких координатори проекту оберуть одну, або декілька (в рамках бюджету проекту) для подальшого представлення на розгляд донорам».
Безперечно, коли на допомогу прийдуть іноземні благодійники, то справа по відновленню парку піде скоріше. Проте, не слід покладатися тільки на те, що якійсь японський «дядя» дасть грошей. Нам слід сподіватись у першу чергу на себе.
Газета «Трибун» вирішила взяти проблему відновлення міського парку під особистий контроль. Саме тому, у найближчих номерах газети ми розповімо вам про історію заснування парку, про те, що думають про відновлення парку пересічні городяни. Для нас важлива думка кожного читача, кожного мешканця міста. Ми чекаємо саме на ваші відгуки і пропозиції.
Антон Синиця, «Трибун»
Матеріал публікується в рамках Програми підтримки журналістів із Донецької та Луганської областей, що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Об’єднанням українців у Польщі та за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії, яка співфінансується з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD)
