З 1-го січня 2016 року розпочав діяти режим вільної торгівлі між нашою країною та ЄС, хоча українські товари могли експортуватися в Євросоюз без сплати мит ще з квітня 2014 року, ця лібералізація була тимчасовою і односторонньою – в межах дії автономних преференцій ЄС, та тимчасовий характер угоди не дозволяв розраховувати на притік європейських інвестицій – потенційні інвестори побоювалися такої невизначеності. З відучора ця проблема вирішена. Режим вільної торгівлі не тільки не має терміну дії, але й визначає подальший розвиток торговельних відносин з ЄС. Угода про асоціацію чітко вказує, що далі режим торгівлі може змінюватися лише в бік лібералізації. Подальше спрощення умов торгівлі України і ЄС відбуватиметься протягом наступних десяти років. Більше того – старт дії угоди відкриває перед українськими парламентарями можливість домагатися додаткових переглядів окремих норм ЗВТ, наприклад – збільшення квот на безмитне ввезення української агропродукції.
Безумовно, як і все у світі, ця угода не є ідеальною. Її основний недолік – узгодження норм ЗВТ відбувалося кілька років тому, коли структура української економіки була зовсім іншою. Тоді основою статтею українського експорту вважалася продукція металургії, однак війна на сході країни істотно знизила цей потенціал. Зараз ключовою статтею українського експорту стала агропродукція, що вимагає коригування документа. Старт економічної частини Угоди про асоціацію дає можливість розпочати такі переговори.При цьому Угода також дає підстави розраховувати на відновлення припливу інвестицій. Це означає, що в середньостроковій перспективі Україна може отримати нові статті експорту. Втім, ЗВТ з ЄС лише дає таку можливість – вирішальне слово буде за станом інвестиційного клімату в країні. Останній поки що бажає кращого.
Ще одна проблема – лібералізація торгівлі України та ЄС відбувається не в найкращий період для Євросоюзу. Повільний вихід з кризи низки країн ЄС змушує їх продовжити політику бюджетної економії. Це знижує можливості попиту, в тому числі – й на українські товари. До того ж залишаються низькими і світові ціни на основні експортні товари України. Саме цей факт і забезпечив падіння в 2015 році українського експорту в ЄС. Однак усі ці складності аніскільки не применшують можливості, що відкрилися для України. Головне – розуміти, що нові реалії вимагають набагато оперативніших і глибших економічних реформ. А ще – важливо розуміти, що позитивний ефект від ЗВТ з ЄС не буде миттєвим. Такими вже є правила світової економіки.
