Луганець Святослав розповів про особливості життя в окупованому Луганську в рамках проекту "Невигадані історії боротьби".
- Ви зараз зайняті у якійсь професії? Чи важко знайти роботу на окупованій території?
- Так, я працюю на українське підприємство, у «ЛНР» працевлаштуватися майже неможливо. Тут є небагато варіантів – дати хабара та співпрацювати з чиновниками сепаратистів, приєднатися до бойовиків та взяти до рук зброю, відвідати «центр зайнятості» та прибирати вулиці за 20 рублів у день або займатися контрабандою пального. Якщо пощастить, то через знайомих можна стати торгувати чимось на базарі або бути залученим до сфери послуг. Якщо ви бажаєте відкрити свій бізнес, то за це будете мусити сплачувати 50% ваших прибутків дружині Плотницького (плюс податок у так звану «податкову ЛНР»).
- У місті панує закон і порядок чи бєспрєдєл і мародерство?
- Масового мародерства майже немає, але закон працює за подвійними стандартами. Маєш гроші, автівку, квартиру – заберуть собі, якщо попався, не маєш – є ризик зникнути безвісти. Причини можуть бути різними – від порушення комендантської години, до того, що комусь сподобалось твоє авто, мобілка, годинник тощо. Мого знайомого влітку тупо пограбували у нього вдома. Зайшли автоматчики, ткнули усіх лицем до підлоги та забрали коштовну іномарку. Він досі забрати її назад не може, хоча знає, що вона на штрафмайданчику знаходиться. Від нього вимагають великі гроші за повернення.
- Чи траплялися ситуації, коли ви чи хтось із ваших рідних ставали жертвами сепаратистів та окупантів?
- Авжеж, кожен, хто не підтримує окупантів – жертва. Я, наприклад, залишився без звичної роботи, без можливості вільно їздити де захочу та спілкуватися українською мовою.
- Чи вам відомо щось про партизан, які у вашому краї борються із сепаратистами та окупантами?
- Так, відомо, але це секретна інформація. Просто знайте, що нас тут досить багато.
- Чи вистачає у місті харчової продукції?
- Так, вистачає, але якість огидна. Російські продукти – відверте лайно, білоруські – краще, українські – найкращі, але й найдорожчі.
- Наскільки ціни на товари відрізняються від цін в Україні?
- Ціни різняться в 2-3 рази. Наприклад, 1 кг сала коштує від 75 до 140 грн., хліб – 6-7 грн., м’ясо від 150 грн. за кг, сигарети «Парламент» 55-60 грн. Плюс до всього у місті складно дістати пальне, ціна за літр ДП – 42 р., бензину від 47 р.
- Ви або Ваші рідні отримують пенсію? Відомо, що в деяких населених пунктах окупованих територій люди отримують пенсію з України та «ЛНР». Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?
- Так, мої рідні отримують пенсію в Україні та від ЛНР, але принципово не сплачують окупантам за комунальні послуги. Тут майже кожен другий отримує дві пенсії.
- Як ставляться до людей окупанти?
- По-різному. Переважно зневажливо. Цивільних тут вважають за баранів, яких вони захистили, а вони тупо просиділи у підвалах. Чув саме такі слова у громадському транспорті неодноразово. Уявіть, що ви у 30-х роках минулого сторіччя, тоді зрозумієте ставлення.
- А які настрої переважають наразі серед населення? Як люди ставляться до нинішньої «влади»?
- Багато людей негативно ставляться до «влади», я знаю багато проукраїнських населених пунктів тут, але люди бояться висловлювати свої думки, бо можна отримати кулю. В той самий час, люди не вірять й нинішній українській владі.
- Хтось із ваших рідних покинув окуповану територію?
- Ніхто з моїх рідних не залишив окупованої території, бо нема куди їхати, а влада не піклується про ВПО. Я маю на увазі, що переселенці часто мають проблеми з працевлаштуванням та з орендою житла. Зазвичай зарплатня не відповідає витратам на комунальні послуги та оренду. Тому залишились.
- А чому особисто ви донині не покинули окупованої території?
- Тому що це моя земля, я роблю все, що можу для звільнення Луганської області від окупантів. Доки сюди не повернеться Україна, я не залишу зону АТО.
- Святославе, яким ви бачите майбутнє регіону?
- Сподіваюсь, що врешті решт контроль над територіями перейде до України, якщо можновладці та керівництво України насправді займуться визволенням цих територій, залишать свої бізнес-інтереси осторонь, а не будуть просто займатися імітацією цього процесу. А вже ми, місцеві патріоти, докладемо всіх зусиль до відродження свого краю, повірте!
Анастасія Горова
Матеріал зі сторінки "Невигадані історії боротьби": https://www.facebook.com/IstoriiBorotby.
===========================================
"Невигадані історії боротьби" – інформаційно-освітній проект Благодійного фонду «НАРОДНА ПІДТРИМКА ВОЇНІВ АТО». Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на БФ «Народна підтримка воїнів АТО» https://www.facebook.com/VoinamATO/
===========================================
Благодійний фонд «Народна підтримка воїнів АТО» Код ЄДРПОУ 40084044 р/р в ПриватБанк 26009053704694, МФО 325321 Email: nafront@i.ua Телефон: +38(098) 361-90-73 Facebook:https://www.facebook.com/VoinamATO, https://www.facebook.com/ArmyForKids
