На зорі свого розвитку інтернет разом з повсюдним доступом до інформації повинен був принести нові свободи і стати розповсюджувачем демократії, а соціальні мережі — очолити цей вільний світ. Але останнім часом ми все частіше чуємо про те, що фейки в соцмережах поширюються швидше і ширше правдивої інформації, боти – активніші, ніж звичайні користувачі, а найпопулярнішими стають новини з клікбейтними заголовками. Інформації стало настільки багато, що основна маса людей не може відрізнити пряму брехню від правди, відчути маніпуляції думками і хоча б трохи об'єктивно побачити те, що відбувається навколо них. Як не піддатися дезінформації в інтернеті з’ясовували журналісти медіа платформи «Діалог».
Чому так відбувається?
Історично склалося, що в пострадянських країнах населення в більшості своїй має низький рівень критичного мислення по відношенню до ЗМІ і в цілому до будь-якої інформації, яка надходить ззовні. Згідно з останнім опитуванням USAID, 65% українців впевнені в тому, що можуть відрізнити фейкову новину від правдивої, при цьому, провівши дослідження, USAID з'ясували, що це можуть зробити тільки 11% респондентів. Особливо це помітно серед старшого покоління, де радянська система розвинула нездатність піддавати що-небудь сумніву і легко підхоплювати будь-яку пропаганду. У попередні десятиліття цим користувалися власники традиційних ЗМІ, тепер же настала ера інтернету і соцмереж.
У вересні Facebook видалив більше мільйона аккаунтів, 149 сторінок і 79 груп, пов'язаних з маніпулюванням думок в Україні та Іраку. Так само було видалено близько мільйона аккаунтів в Instagram. За деякими підрахунками, до третини всіх коментарів під політичними постами в соцмережах написана ботами, які таким чином намагаються схилити населення до певних думок. Але боти — далеко не головна проблема і лише вершина айсберга.
Всі великі соцмережі — це величезні корпорації, які мало замислюються про щось, окрім прибутку. Всі вони злилися з великим бізнесом в області маркетингу та реклами, а пізніше — і з політичними силами, які використовують популярність соцмереж в своїх цілях. Джарон Ланьє в своїй книзі «Чому варто видалити всі аккаунти в соціальних мережах» пише про механізми BUMMER (абревіатура від Behaviors of Users Modified, and Made into an Empire for Rent — поведінку користувачів змінено і здано в оренду імперії), що працюють переважно в Facebook і Google: це алгоритми, які відстежують кожен ваш крок в інтернеті, завдяки чому вивчають вашу особистість краще, ніж всі ваші родичі і друзі. Завдяки таким успіхам в пізнанні вашого «я», в потрібний момент, видаючи інформацію в певному виді, алгоритми невидимим чином впливають на нашу свідомість, підбурюючи до дії — купити що-небудь або навіть проголосувати певним чином.
Алгоритми безперервно стежать за тим, що ви читаєте, на що звернута ваша увага в певних ситуаціях, як часто ви звертаєтеся до того чи іншого контенту. За допомогою тонких махінацій, алгоритми, вивчивши, коли ми найбільш уразливі, подають нам те, що їм вигідно, до того ж соцмережі, підлаштовуючись під користувача, легко викликають залежність.
У «Нью-Йорк Таймс» публікувався експеримент дослідників університету Стенфорда і Центру психометрії Кембриджського університету, проведений на 32-х тисячах учасників: створений вченими алгоритм по 150 лайкам визначав інтереси і смаки піддослідних точніше, ніж члени їх сімей, а по 300 лайкам — точніше , ніж їхня подружня пара. Можна тільки здогадуватися про те, який масив даних зібрали про вас соцмережі за роки свого існування і який хороший це інструмент для маніпуляцій.
Правдивість інформації йде на вторинний план, коли завдяки лайкам і ранжуванню за допомогою алгоритмів на передній план в соцмережах виходять найскандальніші новини і люди, часто просто тролі. Якщо до третини всіх коментарів під політичними новинами залишені ботами, ще частина — тролями, а сама новина — брехня, то вкупі з нездатністю людей відрізнити цю брехню від правди, заангажованістю корпорацій, які володіють соцмережами і ефективними інструментами маніпуляції, соцмережі — дуже сумнівне джерело інформації в 2019 році.
Що ми маємо?
Найгучніший скандал з соцмережами, а конкретно з Facebook, — втручання у виборчий процес США в 2016 році. 16 лютого 2018 року було опубліковано документ, що описує масштабну пропагандистську кампанію, проведену російським «Агентством інтернет-досліджень» заради впливу на вибори президента США. Згідно з розслідуванням, з 2014 року агентство створило тисячі аккаунтів в американському сегменті інтернету, які видавали себе за активістів, множили думки, що стосуються проблем політичного життя в Америці, з метою зганьбити кандидатів в президенти, а згодом перейшли в стан прихильників Дональда Трампа і навіть оплачували роботу реальних активістів, які взяли на себе організацію мітингів на його підтримку.
Але це далеко не єдиний випадок. Вчені Принстонського університету в своєму дослідженні «Тенденції посилення зовнішнього впливу в інтернеті» проаналізували 53 кампанії по іноземній експансії на 24 країни з 2013 по 2018 рік, 38 з яких провела Росія, інші — Китай, Іран і Саудівська Аравія. Основні цілі кампаній полягали не тільки в підтримці інтересів даних країн, а й підтримці радикальних і сепаратистських рухів в інших державах, дискретизації політиків, ескалації конфліктів, поляризації думок, атаки на громадські інститути і т.д. Кілька з них були проведені також і проти України: в 2014 році — підтримка приєднання Криму до Росії, коли боти видавали себе за проросійськи налаштованих українців, що підтримують відокремлення Криму і Донбасу. У 2016 році: підрив торгової угоди ЄС з Україною, коли боти поширювали в Нідерландах інформацію про те, що саме українські військові збили літак МН17.
Боротися з подібними кампаніями поки дуже важко, обчислювати групи впливу складно, відрізняти ботів і фейки не під силу не тільки звичайному користувачеві, а іноді і цілим державам. Через це відбувається девальвація свободи слова та знищення ліберальних цінностей, адже, якщо слово стало інструментом маніпулювання, його свободу необхідно буде обмежити, а інтернет можливо зробити сегментованим та деанонімізувати. Це зводить нанівець всі свободи в інтернеті і досягнення демократії за останні роки.
Як з цим боротися?
Якщо говорити про окремо взяту людину — як ніколи важливою сьогодні стає інформаційна гігієна, вибудувана на жорсткому відсікання і фільтрації інформації на основі логіки і обізнаності про небезпеки інформаційного впливу. Як і в минулі століття, основною проблемою людей є неосвіченість: складно збити вас з пантелику і маніпулювати вами в якій би то не було сфері, якщо ви вже володієте належним рівнем знань і маєте чіткі позиції щодо чого-небудь. У своїй книзі «В інтернеті хтось неправий» наукова журналістка Ася Казанцева пише «мені щиро хотілося б, щоб люди були схильні розбиратися у всіх цікавих їм темах самостійно, спираючись на наукові джерела, і тільки для первинного знайомства з абсолютно новими областями зверталися б до популярних переказів. Щоб люди були схильні сумніватися в тій інформації, яку вони отримують, і не відчували б серйозних труднощів при спробах її перевірити ще раз. Мені видається, що суспільство, в якому прийнято критично ставитися до будь-якої інформації, що надходить, домоглося б неймовірного успіху і процвітання».
Інші експерти пишуть про те, що інформації, яка надходить, варто формально привласнювати якийсь рейтинг при її осмисленні, подібний підхід до інформаційного поля змусить вас привласнити кожному інфоприводу ярлик ймовірності і сумніватися в її правдивості, поки вона не підтвердиться напевно з безлічі різних перевірених джерел. Фільтрація також полягає в відсіканні емоційного тлумачення фактів, нам повинні розповідати про те, що сталося, а не про те, як до цього ставитися.
Держави ж, крім антипропагандистських кампаній, спрямованих на захист населення від зовнішнього впливу, регулюванню роботи корпорацій, які володіють соцмережами, повинні піклуватися, в першу чергу, про добробут і освіченість населення. Невігластво і злидні, а часто і байдужість — головні козирі для будь-кого, хто хоче отримати владу над масами і управляти ними.
Публікація підготовлена проєктом «Створення інтерактивної медіа платформи «Діалог» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та Громадської організації «Громадський Дім» і жодним чином не відображає точку зору Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Думки та погляди Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії можуть не співпадати з позицією автора.
