Реєстрація

Поділ українців: як фейки впливають на сприйняття переселенців в суспільстві ЕКСКЛЮЗИВ

Переселенец

На Донбасі вже давно не йдуть інтенсивні бойові дії – відповідно, немає і величезного потоку переселенців з окупованих територій. Але, незважаючи на це, в українських медіа продовжують циркулювати різні фейки про внутрішньо переміщених осіб – як нові, так і не першої свіжості. Про те, як фейки впливають на самих переселенців і українське суспільство, в інтерв'ю медіа платформі «Діалог» розповіла журналістка і членкиня правління громадської організації "Альянс за громадянські права" Марина Курапцева.


– Які, на Вашу думку, основні фейки про внутрішньо переміщених осіб циркулюють в медіа?

– В основному, це ті ж фейки, які були і на початку російсько-української війни. В результаті поширення низкою українських медіа недостовірної інформації, наприклад, в розділах «Оренда житла» з'явилися оголошення:  «донецьким прохання не турбувати», «луганським не здаємо». Деякі онлайн-видання вважають за можливе і допустиме випускати новини про те, що «правопорушники з Донецька» зробили якийсь злочин, ігноруючи презумпцію невинуватості, без рішення суду.

Тобто, спочатку російська пропагандистська машина продукує міфи про якийсь міфічний «вибір Донбасу», який нібито міг в умовах російської окупації щось там вибирати, а потім деякі українські медіа підтримують і несуть українській аудиторії цей небезпечний для єдності України меседж. Паралельно працюють ботоферми, які створюють подібні «інформаційні приводи», розносячи їх через «зливні бачки», типу: «Переселенці з Луганська захопили в заручники родину вагітних пенсіонерок» або «Переселенці віддерли від стіни шпалери і забрали з собою», або щось ще, таке ж «гідне уваги».

Важливо розуміти, що фейки розпалюють ненависть всередині українського народу і знижують значимість рівноправності, важливість дотримання конституційних, громадянських прав для всіх громадян / громадянок України. За цими мемами, жартами-примовками стоять зруйноване під час бойових дій житло, багатокілометрові черги на пунктах пропуску на Донбасі, відсутність у переважної більшості ВПО можливості організувати свій простір на мирній території, отримати гідну роботу і оплату праці, мати доступ до медичних, юридичних та інших послуг тощо. Тобто, фейки про переселенців, на мою думку, створюються, в тому числі, і для відволікання суспільної уваги від реальних проблем внутрішньо переміщених осіб, а також для того, щоб значимість дотримання громадянських прав, прав людини, відходила на другий план.

– Де подібні фейки виникають найчастіше (телебачення, друковані видання, інтернет, соцмережі)? Яким джерелам населення вірить найбільше?

– Недостовірну інформацію, на жаль, можна знайти в багатьох джерелах. Я не хотіла б рекламувати ті медіа, які, схоже, зробили розпалювання ненависті і ворожнечі в Україні своїм професійним обов'язком, забувши про стандарти журналістики. Радує, що в даний час дуже багато колег, активістів, наших земляків широко обговорюють ці та інші проблеми, наполягають на захисті прав людини в Україні. Адже є величезна кількість проблем, на яких варто зосередитися.

Відстежити рівень довіри населення до будь-якого конкретного джерела інформації - досить складно. Я помічала, що фейки на віру приймають в основному ті, хто не читає текст далі заголовка. Особисто і неодноразово з таким стикалася. Недостатній рівень медіаграмотності – ось справжня проблема. Людина, здатна критично мислити, володіє навичками факт-чекінгу, вміє аналізувати інформацію, просто не може прийняти фейк за факт.

– Наскільки сильною є участь так званих «ЗМІ» псевдореспублік і російських медіа в створенні фейків про переселенців?

– Мені здається, місцеві медіа на окупованих територіях в даний час більше зайняті обслуговуванням «росіюшки-матінки», і зосереджені, в основному, на місцевих новинах. Російські ж медіа зайняті створенням фейків на постійній основі, мені важко виділити якісь конкретні. В цілому, мені здається, варто звертати більше уваги на якість контенту наших, українських медіа, оскільки на російські вплинути ми не можемо.

– Чи є певні медіа та умовні «екперти», яких найчастіше ловили на фейках ВПО?

– Говорити про когось конкретно не хотілося б, тому що я не проводила досліджень на дану тему. Бачу, що аудиторія знаходить спікерів / спікерок, виходячи зі своїх запитів. Тут, напевно, варто кожному і кожній з нас дотримуватися інформаційної гігієни. І розуміти, що думка – це просто думка, а не експертний висновок. До речі, навіть експерти в тій чи іншій сфері жарко дискутують на професійні теми. А Фейсбук в цьому плані – досить нестабільний майданчик, та й не дуже серйозний.

Власне, зараз дуже модно, набравши першу тисячу френдів в Фейсбуці, називатися «лідером думок». Я, в принципі, до такого терміну ставлюся досить скептично, оскільки не вірю, що можна бути лідером думок, особливо у воюючій країні, де ситуація, а, відповідно, і думки людей, змінюються практично кожен день. Ймовірно, саме з цієї причини і «лідерів думок» так багато розвелося.

– Як впливає на створення фейків протиріччя у владі (різні висловлювання політиків) і в законодавстві?

– Дуже сильно. Зі свіжих – Верховна Рада нещодавно прийняла Виборчий кодекс, в якому враховані поправки активістів / активісток щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. У соціальних мережах блискавично піднялася величезна хвиля, такого «hatespeech» я не бачила кілька місяців. «Кого вони нам виберуть», «хто їм дозволить голосувати», «так ми їх на дільниці не пустимо», «тепер русскій мір у нас переможе», «все пропало», і тому подібне.

Тут важливо проводити роз'яснювальну роботу. Пояснювати, нагадувати нашим громадянам / громадянкам про те, що виборче право є одним з базових прав. І що обмежувати це право було беззаконням. Що величезна кількість активістів / активісток, серед них Тетяна Дурнєва (Громадський холдинг «Група впливу»), Катерина Жемчужникова (Громадянська мережа «Опора»), і багато інших, боролися за відновлення переселенців в цьому праві протягом п'яти років. І що це дуже важливо, оскільки всі ми маємо однакове право брати участь у виборі місцевої влади в тих громадах, де живемо. Адже від дій влади залежить якість нашого життя, і ми маємо повне право зробити свій, особистий вибір. Адже кожен голос має значення, і якщо Україна – демократична європейська країна, то вже час довести це на практиці, а не просто красиво про це говорити з трибун напередодні виборів.

– Як відображаються дані фейки на внутрішньо переміщених особах? Чи змінилася динаміка реакції в порівнянні з 2014 роком (більша або менша агресія тощо)?

– Звичайно, я не можу оцінити ситуацію всіх внутрішньо переміщених осіб. Але можу сказати про те, що головним негативним ефектом фейків вважаю поділ народу на «правильних» і «неправильних» українців / українок. Створюється враження, що в Україні з'явилися люди «першого» і «другого» сорту. Так не може бути в цивілізованій, розвиненій країні.

Публікація підготовлена проєктом «Створення інтерактивної медіа платформи «Діалог» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та  Громадської організації «Громадський Дім» і жодним чином не відображає точку зору Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Думки та погляди Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії можуть не співпадати з позицією автора.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші