Загальна характеристика сектору громадських (соціальних) будівель в Рубіжному
За даними енергоаудиту системи централізованого теплопостачання м. Рубіжне (2017 р.), теплопостачанням забезпечувались бюджетні організації в кількості 31 установа, з них 8 шкіл, 1 ліцей, 9 дитячих садків, 1 лікувальний заклад, 1 заклад культури та спорту та 11 інших бюджетних закладів.
У міській Програмі децентралізації теплопостачання на 2018-2020 рр. передбачені заходи для 36 соціальних об’єктів. За іншими даними загальна опалювальна площа 39-ти об’єктів бюджетної сфери міста складає 104 654 кв. м.
Таким чином, за різними даними послуги з теплопостачання отримують від 31 до 39 соціальних установ. Крім того, в місті працюють установи, які фінансуються з обласного та державного бюджетів. Зокрема, освітні потреби мешканців забезпечують Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля та, переміщений з жовтня 2014 року, Луганський державний медичний університет, а також п’ять професійно-технічних закладів.
Загальне приєднане теплове навантаження на об’єкти охорони здоров’я становить 1,57 Гкал/год, на заклади освіти – 7,70 Гкал/год, інші споживачі – 3,37 Гкал/год.
Для опалення всіх будівель використовується природний газ.
Громадські будівлі, які приєднано до систем централізованого теплопостачання характеризуються значними питомими показниками витрат теплоти, яка постачається на потреби опалення у наступних обсягах: від 56,3 до 85,9 кВт год/куб. м.
Аналіз витрат на сплату послуг теплопостачання для громадських будівель в Рубіжному
У 2017 р. на сплату послуг теплопостачання з місцевого бюджету було витрачено 11,104 млн грн. За період реалізації ПДСЕРК (2017 – 2030 р.) відповідні витрати можуть перевищити 155 млн грн. Для подальшого обрахунку витрат були враховані наступні фактори:
- на початок 2017 р. тариф на теплову енергію для бюджетних установ складав 1377,66 грн за 1 Гкал.
Розрахунок витрат (за даними енергоаудиту) в цінах 2017 р.:
У галузі освіти на теплозабезпечення щороку витрачається близько 9 млн грн (в цінах 2017 р.).
Витрати місцевого бюджету на сплату послуг для загальноосвітніх середніх шкіл складали 5,4 млн грн.
Для дошкільних навчальних закладів витрати на опалення складали близько 3 млн грн на рік.
Крім того, близько 650 тис. грн витрачалось на заклади позашкільної освіти.
У той же час за період з 2013 до 2017 року тариф на послуги теплопостачання для бюджетних установ збільшився у 2,2 рази. В середньому щорічно вартість послуг з теплопостачання збільшувалась на 40%.
За оцінками розробників «Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату» припускається, що зростання світових цін на енергоносії та валютні ризики в країні призведуть до постійного зростання тарифів на комунальні послуги і таке зростання буде варіювати в межах 6-15% на рік. Припускається, що ціни на енергоносії матимуть тенденцію до зростання відповідно до прогнозів Світового Банку: ціна на природний газ може зростати – в середньому на 6% на рік. Припускається, що девальвація національної валюти становитиме 7-8% протягом перших років впровадження ПДСЕРК, і поступово спаде до 3% упродовж наступних 13 років.
Таким чином, якщо припустити, що вартість послуг з теплопостачання щороку буде збільшуватись на 6%, загальні витрати місцевого бюджету протягом 2017- 2030 рр. можуть скласти більше 220 млн грн.
Таким чином, додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням цін на комунальні послуги/енергоресурси та інфляційними процесами за період реалізації ПДСЕРК (2017- 2030 р.) можуть перевищити 66 млн грн (близько 5 млн грн на рік).
Оцінка витрат на обладнання модульних котелень для громадських установ
Відповідно до міського «Плану дій зі сталого економічного розвитку та клімату до 2030 р.» було рекомендовано обладнати 15 модульних котелень для громадських установ. Загальна вартість інвестицій – 44,2 млн грн. Очікуваний економічний ефект – 7,4 млн грн. Термін окупності – 6 років.
За період 2017- 2030 р. очікувана економія може скласти близько 105 млн грн (47% від можливих витрат на сплату послуг теплопостачання при використанні централізованої системи опалення).
В той же час, обладнання модульних котелень може не призвести до отримання відповідної економії бюджетних коштів: вони не матимуть суттєвого впливу на зменшення споживання теплової енергії, а механізми впливу на тарифну політику потенційних інвесторів / надавачів послуг теплопостачання – не визначені.
«Програма енергозбереження для населення Луганської області на 2015-2018 рр.» передбачала в м. Рубіжне встановлення 11 блочно-модульних котелень на біопаливі окремо на бюджетних об’єктах державного та міського підпорядкування за рахунок фінансування із державного бюджету та інших джерел. Інформацію про результати виконання програми експертами проєкту не було знайдено.
Крім того, передбачалось обладнання трьох блочно-модульних котелень на біопаливі окремо на бюджетних об’єктах обласного підпорядкування за рахунок фінансування із обласного бюджету:
- КЗ «РУРЦ «Кришталик», м. Рубіжне вул. Будівельників, 27 – 4 будівлі
- Рубіжанський професіональний хіміко-технологічний ліцей, м. Рубіжне, вул. Чехова, 7 – 4 будівлі
- Рубіжанський професійний ліцей, вул. Будівельників, 39
На думку експертів / розробників ПДСЕРК, такий підхід не може вважатися виправданим, оскільки часто бюджетні об’єкти державного, обласного і міського підпорядкування знаходяться близько один від одного і можуть забезпечуватись тепловою енергією від однієї котельні.
У 2017 р. планувалось виділити кошти для розробки проєктно-кошторисної документації для 10 модульних котелень. Інформації про стан виконання цього заходу експертами проєкту не було знайдено.
Згідно з міською програмою децентралізації теплопостачання в м. Рубіжне на 2018-2020 рр. передбачалось здійснити заходи з забезпечення опалення 36 об’єктів соціальної сфери. Але на ці цілі передбачалось виділити лише 24 млн грн.
Блочно-модульні котельні доцільно застосовувати там, де приєднане теплове навантаження на опалення перевищує 200 кВт, а термін окупності укладається в 10 років.
Тому, з метою підвищення техніко-економічної ефективності проєкту, доцільно на об’єктах з тепловим навантаженням меншим ніж 200 кВт встановити топочні з використанням сучасних газових або електричних котлів.
До таких об’єктів належать:
ПДСЕРК передбачається використання модульних котелень з використанням біопалива. Але, на думку експертів проєкту, існують певні ризики щодо забезпечення модульних котелень біопаливом. Очікувана потреба в паливі перевищує 5 тис. т пелет на рік. Економічний енергетичний потенціал первинних відходів рослинництва (пожнивних решток) для виробництва пелет в Кремінському та Попаснянському районі в 2016 р. оцінювався в розмірі 22,5 тис т. у. п. У регіоні відсутні значні кількості біомаси із вторинних відходів переробки, придатні для ефективного використання в системі теплозабезпечення.
Передусім, з огляду на кращі паливні характеристики, доцільно використовувати деревну біомасу: деревні відходи, відходи лісозаготівлі та дрова для опалення, які дозволяють замінити близько 53% викопних видів палива. В 2017 р. в котельні профілакторію один з котлів НР-18 переведений на дрова для оцінки ефективності такого заходу. Інформацію про результати оцінки експертами проєкту не було знайдено.
У матеріалах енергоаудиту відзначалось, що чинні системи теплопостачання усіх котелень, крім котелень «Міської лікарні», профілакторію «Лісний» та 97 мікрорайону в умовах, що склалися, не можуть бути модернізовані у будь який спосіб для покращення їх економічних показників до рівня прибутковості. Таким чином для чотирьох об’єктів соціальної сфери міста (інформація про споживачів / громадських установ котельні 97 мікрорайону не знайдена) може бути доцільним використання існуючих котелень:
- Кремінський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів – Котельня Профілакторія
- РІПТ – Котельня Міськлікарні
- Міська лікарня – Котельня Міськлікарні
- Станція швидкої медичної допомоги м. Рубіжне – Котельня Міськлікарні
Також слід звернути увагу на те, що згідно з Програмою децентралізації теплопостачання була розроблена проєктна документація на перепідключення споживачів котельні кв. 40 до мереж котелень кварталу 32 та 7 мікрорайону (з метою виведення з експлуатації котельні кварталу 40). Загальна сума витрат на ці заходи – 20,45 млн грн. Економічна доцільність цього заходу сумнівна. Економія може бути оцінена зменшенням витрат на утримання обслуговуючого персоналу котельні кварталу 40. У порівнянні із витратами на впровадження заходу розрахунковий строк окупності перевищить 20 років.
Інвестиції та капітальні вкладення в теплозабезпечення міста Рубіжне
У 2018 році було затверджено Програму децентралізації системи теплопостачання в м. Рубіжне, яка передбачала прогнозний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, 60 млн грн, у тому числі:
- коштів місцевого бюджету – 30 млн грн
- коштів обласного бюджету – 29 млн грн
- інші кошти, не заборонені чинним законодавством – 1 млн грн
У місцевому бюджеті на 2018 р. були заплановані витрати у сумі 10 млн грн за бюджетною програмою «Інші заклади та заходи» (КПКВК 3230) з метою надання допомоги соціально незахищеним групам населення для встановлення індивідуального опалення. В Звіті про виконання міського бюджету за 2018 р. відповідні витрати експертами проєкту не було знайдено.
В Інформації про стан виконання цільової програми з децентралізації теплопостачання за 2018 р. вказано лише про те, що з міського бюджету на цільову матеріальну допомогу для цих квартир станом на 01.12.2018 з міського бюджету виділено 14,018 млн грн.
У 2019 році було затверджено нову редакцію міської Програми децентралізації теплопостачання на 2018- 2020 рр.. Заплановано витрати в обсязі 92 млн грн, у тому числі:
- 2018 рік – 20 млн грн
- 2019 рік – 38 млн грн
- 2020 рік – 34 млн грн
За джерелами фінансування передбачені наступні витрати:
- кошти міського бюджету – 40 млн грн;
- кошти обласного бюджету – 3 млн грн;
- кошти ДФРР – 20 млн грн;
- інвестиційні кошти в рамках співпраці з міжнародними організаціями – 5 млн грн;
- інвестиційні кошти юридичних та фізичних осіб – 24 млн грн.
Основні напрями витрачання коштів цільової Програми з децентралізації:
У 2019 році відповідно до Програми децентралізації теплопостачання планувалось витратити 38 млн грн. У міському бюджеті витрати на фінансування Програми децентралізації не були передбачені. У Звіті про виконання місцевого бюджету в 2019 р. інформація про витрати на децентралізацію та розвиток системи теплопостачання експертами проєкту не знайдена. Але в Інформації про стан виконання Програми децентралізації системи теплопостачання за 2019 р. було вказано, що з міського бюджету на цільову матеріальну допомогу для встановлення приладів індивідуального опалення профінансовано 4225,59 тис. грн.
Прогнозні витрати на реалізацію міської Програми децентралізації теплозабезпечення в 2020 р. складають 34 млн грн. Таким чином, інвестиції та капітальні вкладення в модернізацію системи теплозабезпечення в м. Рубіжне за період 2011 - 2019 рр. складають 20,3 млн грн (в середньому за рік – 2,5 млн грн, що дорівнює 16% щорічних витрат на сплату послуг теплопостачання).
Висновки
1. В м. Рубіжне послуги з теплопостачання отримують 31-39 соціальних установ. Загальна опалювальна площа 39-ти об’єктів бюджетної сфери міста – близько 150 тис. кв.м. Крім того, в місті працюють установи, які фінансуються з обласного та державного бюджетів. Громадські будівлі, які приєднано до систем централізованого теплопостачання характеризуються значними питомими показниками витрат теплоти.
2. В 2017 р. на сплату послуг теплопостачання з місцевого бюджету було витрачено 11,104 млн грн. Існує ризик щорічного збільшення вартості послуг теплопостачання на 6% (в середньому на 5 млн грн за рік) внаслідок зростання цін та енергетичні ресурси та інфляційних процесів. З урахуванням вищезазначеного за період 2017- 2030 років на сплату послуг теплопостачання для соціальних установ з місцевого бюджету може бути витрачено близько 220 млн грн.
3. З метою децентралізації системи теплопостачання в м. Рубіжне планується обладнання 11-19 модульних котелень для громадських установ. Потреба в інвестиціях оцінюється в обсязі 44-50 млн. грн.. Основним джерелом фінансування пропонується – залучення інвестицій юридичних та фізичних осіб.
3.1. В той же час, міською Програмою децентралізації системи теплопостачання на 2018-2020 рр. заплановано залучення лише 24 млн грн для забезпечення теплопостачання 36 бюджетних установ.
4. Розробниками «Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату на 2017-2030 рр.» задекларовано отримання економічного ефекту від переходу на використання модульних котелень соціальними установами – 7,4 млн грн щороку. За період 2017- 2030 р. очікувана економія може скласти близько 105 млн грн (47% від можливих витрат на сплату послуг теплопостачання при використанні централізованої системи опалення).
4.1. В той же час, обладнання модульних котелень може не привести до отримання відповідної економії бюджетних коштів: такі котельні не матимуть суттєвого впливу на зменшення споживання теплової енергії, а механізми впливу на тарифну політику потенційних інвесторів/ надавачів послуг теплопостачання – не визначені.
4.2. В м. Рубіжне до 2018 р. планувалось обладнання 3-х блочно-модульних котелень на біопаливі окремо на бюджетних об’єктах обласного підпорядкування за рахунок фінансування із обласного бюджету. Такий підхід не може вважатися оправданим, оскільки часто бюджетні об’єкти державного, обласного і міського підпорядкування знаходяться близько один від одного і можуть забезпечуватись тепловою енергією від однієї котельні.
4.3. Для 4-х громадських об’єктів, які мають приєднане теплове навантаження на опалення менше 200 кВт , блочно-модульні котельні не доцільно застосовувати.
4.4. ПДСЕРК передбачається використання модульних котелень з використанням біопалива. Але а думку експертів проєкту, існують певні ризики щодо забезпечення модульних котелень біопаливом. Очікувана потреба в паливі перевищує 5 тисяч тон пелет на рік.
Для довідки: Публікацію підготовлено в межах виконання проєкту «Проведення громадського моніторингу реалізації Програми децентралізації теплопостачання м. Рубіжне та розробка плану дій для її успішного завершення», який реалізується ГО «ЛООС» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
