Київський політолог Сергій Гайдай на одному з ефірів програми Юрія Романенка, експерта від Українського інституту майбутнього, сказав, що Україна у нинішньому стані така країна, де не відбуваються речі, що мають відбутися обов’язково. Що на це може відповісти Луганщина спробуємо розібатись.
Де шукати еліти?
Київський політолог Сергій Гайдай на одному з ефірів програми Юрія Романенка, експерта від Українського інституту майбутнього, сказав, що Україна у нинішньому стані така країна, де не відбуваються речі, що мають відбутися обов’язково ( 27:10).
Він навів приклад військової еліти, яка мала б обов’язково зформуватись на восьмому році війни, але так і не з’явилась. Забродський, Кривоніс та інші генерали і командири не змогли вийти на перший план у владних групах і залишились більше у якості живих декорацій для більш спритних шукачів електорального успіху.
Я не знаю добре це чи погано. І те що, в Україні не відбуваються обов’язкові речі, адже про відсутність історичних законів казав, ще Карл Поппер у 40-х роках ХХ століття, і те що генерали не отримали справжньої державної влади, все ж таки залишаючись під контролем цивільних.
Але можна сказати що, все ж таки інші обов’язкові речі відбуваються. І у боротьбі з російськими окупантами гартується нова еліта, але гартується вона не за становим чи галузевим чинником, а за територіальним.
Останні події на Луганщині про це яскраво свідчать. Я не побоюся слова відбувся навіть справжній «Луганський ренесанс». Інша річ – хто цю стихійну енергію і як використовує – але те що на хвилі резонансних подій останнього часу луганчани змогли отримати черговий кредит довіри від долі – це факт.
Зростання пасіонарності на території області можна помітити неозброєним оком. Наприклад, запуск у Сєвєродонецьку інноваційного винаходу – електромобіля, в умовах далеких від лабораторій Купертино, Пало-Альто або навіть Київа чи Харкова (https://tribun.com.ua/79919). Привіт альма матер – СНУ імені Володимира Даля!
Можна скільки угодно жартувати про «луганську «Теслу», але факт незаперечний: у прифронтовому місті розвивається наукоємне виробництво і високі технології. Це ви ще місцевих роботів не бачили))) І це не Фьодор)))
Але залишимо роботів
Мова про людей і Луганщину як висхідну зірку України.
Солідна доля вихідців з Луганщини складає колектив людей, що створили добрепізнаваний імідж нинішнього Президента України і допомогли йому перемогти на виборах. Не кажучи вже про низку народних депутатів України близьких до гаранта, а також: «лисого» з «Кварталу» Євгена Кошового та Мікі Фаталова. Один з ведучих сценаристів «Кварталу» – Андрій Яковлєв – уродженець Луганська.
За кадром залишились ще безліч вихідців із Луганська та області, які продовжують там працювати. І не тільки там.
Секретарем Ради національної безпеки і оборони України є колишній Луганський міський голова Олексій Данілов.
Наступним є Вадим Горан теж луганчанин, який входить у тристоронню контактну групу від переселенців.
Ще одним прикладом може служити випадок директора телерадіокомпанії «Донбас онлайн» Андрія Шаповалова на виборах нового голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України. І хоча він зайняв «лише» друге почесне місце, це продемонструвало якість менеджерів з прифронтової Луганщини та їх вагу на національному рівні.
Висновок
Звісно, читач може сказати – депутати, актори, сценаристи? Теж мені! Де – міністри, прем’єри, впливові голови фінансово-промислових груп?! Тут можна сказати, що щось подібне вже відбувалось і це призвело до подій 2014 року. Тож треба шукати їх у якихось інших місцях.
Тут, звичайно на заваді стають певні суб’єктивні фактори, які доволі важко пояснити, але усім потрібно шукати точки порозуміння.
І тут Луганщині знову доведеться пройти шлях, який вона проходила вже не один раз. Звісно, не з власної волі. Шляхом героїчного і мужнього подолання проблем, створених державою-сусідкою – Росією у 1918, 1942, 90-х, 2014 роках.
Для цього області станеться в нагоді енергія Луганського ренесансу та статус висхідної зірки України, який мають допомогти реалізувати усі луганчани.
