Останнім часом все частіше можна побачити, наскільки динамічно розвивається спортивна інфраструктура. Навіть у сільській місцевості з’являються сучасні фізкультурно-оздоровчі майданчики, у містах відкриваються басейни, створюються спортивні комплекси та ремонтуються стадіони.
Про важливість розвитку спорту говорить цікавий факт: у Фінляндії вп’ятеро збільшено фінансування спорту і втричі зменшено на медицину, бо вважається, що профілактика ефективніша за боротьбу з наслідками. Нині у парках і скверах західноєвропейських міст щодня можна побачити людей різного віку, які роблять пробіжки. Мати абонент у спортивний зал чи басейн стало звичною справою.
Жителі віддалених громадах також мають бажання займатися спортом і брати участь у змаганнях. Турніри з футболу, волейболу, гирьового спорту, бігу, настільного тенісу, шахів – це те, що під силу організувати майже будь-де. Як приклад, селище Браїлів Вінницької області, де можна побачити футбольні й волейбольні поєдинки, протиборства гирьовиків і борцівські баталії. Кілька років тому мешканці Браїлова перемогли у змаганнях «Краще спортивне село Вінниччини».
Зрозуміло, що сільський спорт переважно тримається на ентузіастах. Ось чому місцевій владі варто розглянути можливість запровадження посади спортивного інструктора. Спеціалістів треба мотивувати, а наявність ініціативних та дієвих людей є запорукою спортивних досягнень будь-якої громади. Адже існує досить важлива проблема – відсутність кадрів. Як свідчать дані, 84% тренерів вже передпенсійного віку. Це загроза для місцевого спорту.
Розвиток спорту в громадах варто розглядати як інвестицію. Спортивна інфраструктура – це не лише соціальна сфера, але й інвестування в розвиток. Наприклад, у Мелітополі із занедбаного стадіону зробили простір, придатний для проведення турнірів національного рівня. На змагання зможуть приїхати сотні спортсменів, яких потрібно поселити, нагодувати. А це все – гроші, які може отримувати громада.
Проста, на перший погляд, ідея проводити традиційні забіги здатна допомогти громаді зробити своє ім’я та виховати покоління спортсменів. Такий вид спорту служить інструментом об’єднання місцевої спільноти. Розвиток аматорського веслувального спорту (кейс, який є затребуваний на Луганщині) та велоінфраструктури можна розглянути не лише як спосіб популяризації спорту, а й як туристичну складову, що здатна поповнювати бюджет, сприяти розвитку малого підприємництва та самозайнятості населення. Велоінфраструктура передбачає не лише створення доріжок через місцеві пам’ятки та ліси, а і стоянки, які будуть облаштовані, наприклад, кав’ярнями.
Це вимагає активних дій як зі сторони держави, так і місцевої влади. На допомогу в реалізації спортивних проєктів може прийти співробітництво громад. Наприклад, проведення спільних спортивних заходів, розробка веслувального маршруту або облаштування човникової станції тощо.
Сьогодні спорт – це ціла індустрія, яка впливає на формування міжнародного іміджу держави, є запорукою розвитку здорового суспільства, здорової нації, і як наслідок сильної економіки та міцної держави.
Facebook автора.
Читайте також: Луганщина віртуальна. Як це може бути
