Киянка Альона Хачатурян тікала за кордон від ракет, але сталось так, що там у неї відібрали дітей. Що варто знати біженкам, щоб не потрапити у такі ситуації, розпитала кореспондентка Трибуну.
Мати з двома дітьми,12-річною та майже 2-річною доньками, в кінці квітня змогла виїхати за кордон у Швейцарію. Вони через волонтерів знайшли сім'ю, яка їх прихистила. Та мати, трохи поживши з господаркою будинку, вирішила змінити помешкання.
"Спочатку я дуже зраділа, що вони нас прихистили. Але невдовзі після переїзду я сильно захворіла. Мені здалося, що господарі спеціально відкривали вікна вночі. В той момент активно доглядали за моїми дітьми та всіляко намагалися відгородити їх від мене не через хворобу", - говорить жінка.
За словами Альони, коли жінка з дітьми одужала, то звернулась до соціального працівника з метою переселити їх, але він проігнорував прохання. Зазначимо, що мову жінка знала досить погано.
"Я намагалась пояснити свої обставини. Мені здається, що він мене зрозумів, але відмовився допомогти. Я пропонувала перекладача, він теж відмовився", - говорить Альона.
За словами жінки, швейцарка декілька разів викликала поліцію, щоб поскаржитись на українку.
"Вона звинувачувала мене в тому, що я за дітьми не слідкую, не піклуюсь про них. Кожного разу поліція приїжджала, бачила, що все зі мною нормально. До мене у них претензій не було", - розповіла Альона.
Старшу одразу ж влаштували до школи, молодша ще маленька, тому була вдома з мамою.
Під час канікул Альона вирішила поїхати до батька своїх дітей в Австрію. Сім'я вже не бачила його майже два роки.
"Була можливість відвезти дітей до тата в гості. Ми з чоловіком не були офіційно одружені, тому я й сама була рада цій поїздці, щоб розібратись у наших з ним стосунках. Щоб зрозуміти, чи разом ми далі, чи окремо", - пояснила вона.
За словами жінки, розмова із соціальним працівником відбулась 29 квітня, а вже 30 квітня сім'я виїхала до Німеччини, а потім до Відня у Австрії.
"Коли ми приїхали до Австрії, то вирішили залишитися там. Чоловік домовився через знайомих про великий будинок, тобто житло у нас вже було. Йому той же господар будинку запропонував роботу із зарплатою 2500 євро. Також він пообіцяв нам, що допоможе вирішити проблеми з тою господаркою із Швейцарії, надасть адвоката ", - ділиться жінка.
Альона говорить, що чоловіка протягом двох місяців так і не взяли на роботу.
"Коли ми прийшли оплатити орендну плату за дім, в якому мешкали, орендодавець сказав, що ми не можемо більше залишатись там. Та попросив негайно виселитись. А ще в тій квартирі ми загубили деякі наші документи і паспорт моєї доньки. Я не хочу звинувачувати, але мені здається, що вкрали…", - говорить Альона.
За її словами, сім'ї довелось одну ніч переночувати з дітьми на вулиці, після чого чоловік зміг винайняти житло з належними умовами.
"Ми коли заселились туди, я подумала: ну все, нарешті все скінчилося. Але в середині червня до нас прийшла служба Jugendamt та відібрала наших дітей", - сказала українка.
Jugendamt – відомство у справах молоді в Австрії. Саме цей орган влади наглядає за вихованням дітей. Відповідно до німецького закону про права та захист дітей та закону боротьби з безпритульністю, кожен район чи місто має таке відомство.
Альона впевнена, що до цієї ситуації причетний господар будинку, який попросив їх раніше з’їхати.
"Я вже неодноразово чула, що у переселенок намагаються забирати тут дітей. Я припускаю, що й сама потрапила в таку ситуацію", - пояснює жінка.
Так, жінка говорить, що 14 червня служба прийшла ніби по виклику забирати дітей. Альона підозрює, що хтось поскаржився на сім'ю.
Жінку направили на обстеження до психіатра, який надав висновок, що вона абсолютно здорова.
"Я вже маю два сертифікати про своє нормальне психічне здоров'я! Після того, як забрали діток, я 2,5 місяці їздила по всіх службах міста, просила допомоги, але вони лише розводять руками. Служба вилучила в нас дітей через те, що їм з нами небезпечно знаходитись", - скаржиться жінка.
Сьогодні батькам дозволили раз на тиждень навідувати своїх дітей, вони у відчаї.
"Далі були якісь суди незрозумілі. На жодному нам не надали адвоката та перекладача, вони діють не в наших інтересах. Ми не розуміємо, що робити далі, бо звертались уже у всі посольства, служби, органи - скрізь розводять руками. Найняти приватного адвоката нам не по кишені", - поділилась жінка.
Альона додала, що їй з чоловіком заборонили виїзд із країни, позбавили жінку права на роботу та скасували виплати.
"Мій чоловік посивів, я сиджу на ліках, ми не могли й подумати, що рятуючи дітей від війни, втратимо їх", - говорить Альона.
Соціальні працівники Jugendamt можуть прийти на будь-який виклик, і в Німеччині треба бути до цього готовими. Коли Jugendamt забирає дітей у батьків, то дітей передають опікунам. Але перш ніж дитину віддають під опіку, її поміщають у кризовий центр (притулок, де він знаходиться до шести тижнів), а потім або до дитячого будинку, або до тимчасової прийомної сім'ї.
Прийомні діти живуть у такій родині невизначений час, як довго вони там будуть - визначає Jugendamt. Можна повернутися до рідної родини, якщо працівники відомства зможуть переконатися, що небезпека минула і загалом усе гаразд.
Сьогодні діти Альони знаходяться у прийомній родині, рідні ж батьки можуть лише раз на тиждень бачити свою малечу.
Ми звернулися до жінки, що довгий час проживає у Німеччині, з проханням роз’яснити особливості нагляду за дітьми соціальними службами.
Світлана вже 10 років мешкає у Німеччині. Вона переконана, що з відомством Jugendamt потрібно рахуватися.
"Навіть якщо ти іноземець - жодних послаблень немає. Крик із сусідської квартири, дитячий плач, наявність на обличчі дитини поранень і синців може навести сусідів на думку "а чи не б'ють вони своїх дітей". Тут такий менталітет народу, що вони думають: "а краще я повідомлю та нехай вони перевірять", - говорить Світлана.
Отже, якщо вам надійде дзвінок з Jugendamt і запитають, чи можна вас відвідати, – погоджуйтесь, радить Світлана.
Навіть якщо співробітник вже стоїть біля ваших дверей і не повідомляв про свій прихід заздалегідь, впустіть його. Головне в такій ситуації – поводити себе природньо. Не хвилюйтеся, якщо у вас вдома безлад, для працівників головне - благополуччя вашої дитини.
"Вилучення дитини – це крайній захід. Спочатку відомство намагатиметься проконсультувати вас і надати вам підтримку. Від цієї можливості не варто відмовлятись", - каже Світлана.
Альона ж розповіла нам, що коли прийшло відомство, вона розхвилювалась та знепритомніла. Можливо через це Jugendamt подумав, що мати у критичному стані.
"Якщо дитину справді забрали із сім'ї, то таке рішення виніс суд у сімейних справах (Familiengericht). Взагалі, Jugendamt не підпорядковується ніяким органам. Тому дітей можуть вилучити за рішенням лише цього відомства, суд, можна сказати, нічого не вирішує", - пояснює Світлана.
Вона радить проконсультуватися з адвокатом із сімейного права. Світлана говорить, що з пошуком фахівця у конкретному регіоні Німеччини допоможе сайт: https://anwaltauskunft.de/magazin
Авторка: Валерія Мельник
