Військовий медик Олексій Шевченко вже понад 5 місяців перебуває у російському полоні. Після повномасштабного вторгнення він у складі бригади морської піхоти потрапив в Маріуполь. З того часу родина майже не мала можливості з ним поспілкуватись.
Наша редакція поговорила з сестрою Олексія Катериною про його життя до початку повномасштабного вторгнення та роботу в лавах ЗСУ, перебування у російському полоні та перспективи обміну.
До початку повномасштабного вторгнення Олексій навчався в медичному коледжі у місті Кремінна в Луганській області. За словами сестри Олексія, медицина хлопцю подобалась давно. Спочатку він працював у місцевій лікарні, а пізніше пішов на військову службу як медик.
"На 2 курсі він безоплатно влаштувався на практику в швидку допомогу, ходив і допомагав там. Пізніше його взяли в хірургію, він там теж допомагав в якості санітара. Вже після закінчення пішов працювати в пологовий будинок. Після року роботи там він подзвонив мені і сказав, що підписав контракт. Я питала, навіщо це йому, але він відповідав, що відчуває, що йому це треба", - розповіла вона.
Так 2016 у році Олексій потрапив як військовий медик на передову на Донеччині в складі 501 батальйону морської піхоти. У грудні 2021 року батальйон відправили на ротацію в Павлополь, а після початку війни його перекинули ближче до Маріуполя.
"Як почалась війна, то ми почули по телевізору, що 501 батальйон перевели туди. Я в нього спитала: «Ти в Маріуполі?». Він сказав, що так. Це була наша остання розмова. Потім тільки переписки були і то не кожен день", — згадує сестра Олексія.
Зі слів Катерини, під час розмов Олексій не розповідав про ситуацію та умови перебування в Маріуполі.
"Він ніколи не казав, що йому погано. Навпаки казав: «Я тут помру, але ми не вийдемо звідси». Він був пліч-о-пліч з Мар’яною Мамоновою. В останньому повідомленні 3 квітня він написав мені, щоб я забирала дітей і їхала на західну Україну. Казав, що не хоче, аби ми опинились у такі ситуації, як він", — розказала Катерина.
13 квітня Олексій разом з частиною своєї бригади потрапив у російський полон. Про це Катерина дізналась з відео російських пропагандистів. З того часу жінка жодного разу не спілкувалась з ним. Про місце та умови утримання сестра Олексія майже нічого не знає. За всі місяці полону з батальйону Олексія змогли обміняти лише двох людей.
"Обміняли хлопчика з нашого батальйону ще в липні. Той впізнав Олексія по фото і сказав, що він в Севастополі. Які там умови, ніхто не знає", — додала жінка.
За словами Катерини, вона багато зверталась з приводу Олексія, однак так і не отримала інформації щодо його можливого обміну. Сьогодні Катерина найбільше очікує на повернення брата з полону, однак зараз їй залишається лише сподіватись, що це відбудеться скоро.
"Я зверталась всюди. І в Женеву ми телефонували, і в інформаційне бюро. Мені єдине - надіслали підтвердження, що він знаходиться у полоні й знаходиться в списках на обмін. Більше ніхто нічого не обіцяє, але кажуть, що обміняють усіх. Тільки ж коли…", — розповіла сестра Олексія.
Автор: Олександра Карапуз
