З початку повномасштабного вторгнення мільйонам українців довелось вимушено покинути свої домівки. Лише у червні кількість ВПО з України зросла до 6,2 млн. Зради порятунку цим людям доводяться роботи не простий вибір та починати своє життя майже з нуля.
Ми поговорили з коучем та магістром психології Андрієм Жолобовичем про те, як переселенцям адаптуватись на новому місці, як пережили втрату та як правильно пояснювати дітям, що таке війна.
Як переселенцям після переїзду адаптуватись до нього місця?
Краще, що можна зробити людині, яка переїхала на нове місце — це почати активну взаємодію з оточенням, тобто почати розбиратись, яким чином тут усе влаштовано, як люди живуть, що вони роблять, що не роблять, куди ходять, чим займаються, як працюють. Це покращує адаптацію до місцевих умов. У цьому плані можна знайти будяку роботу, неважливо волонтерську або офіційну.
Як допомогти дитині впоратись з емоціями?
Тут варто розуміти про дитину якого віку ми говоримо. Наші підлітки розуміють навколишню ситуацію. Вони не можуть цього прожити, але мають знання про ситуацію. Дорослий тут грає роль медіатора між знаннями підлітка і його ж власними емоціями. Його задача — це мінімальне спілкування і пояснено допомагає підлітку трохи більше розуміти ситуацію. Діти особливо не задумуються про причини того, що відбуваються, вони дуже просто сприймають усе навколо.
Щодо молодших дітей, то воно у цьому віці так само не здатні до повного розуміння того, що відбувається. Вони все сприймають серед батьків та вчителів, на який вони рівняються. Відповідно їхня тривожність буде перейматись дитиною. Згодом ця тривожність може проявитись у більш дорослому віці. Якщо батьки відчувають тривогу і не можуть виконувати роль батьків, то тут є два варіанти розвитку подій. Перший — дитина переймає цю тривогу і мама починає бути дуже тривожною, другий — дитина сама починає переймати на себе роль батьків. Вона починає заспокоювати батьків і переймає роль дорослого.
Які наслідки такої поведінки для дитини?
Дитина починає відчувати більше відповідальності за емоційний стан батьків і частково втрачає дитинство. Через це у підлітковому віці дитина намагатиметься всіма способами втекти від батьків.
Що потрібно робити батькам, аби цього уникнути?
Якщо ви як доросла людина відчуваєте, що маєте емоції, то не варто їх накопичувати в середині. Їх треба пережити. Можна частково поділитись цими емоціями навіть з дитиною. Просто варто сказати, що ви переживаєте злість. Це дає дитині розуміння, що дорослий — це жива людина і йому може бути страшно і він може відчувати якусь злість або агресію. Водночас дорослий не перекладає ці емоції на дитину. Це також потенційно дає дитині можливість сказати, що їй страшно. Не варто тримати всі ці емоції у собі, адже дитина завжди відчуває, що щось не так. Коли ти говориш про це чесно і пояснюєш, що ти з цим борешся, то дитина навчитися роботи те саме.
Як пояснити дитині, що зараз йде війна?
Більш коректно варто спробувати не описувати дитині у всіх фарбах, що відбувається. Варто просто пояснити, що сусідня країна напала на нашу і ми маємо себе захищати й наші військові воюють на територіях, звідки ми виїхали. Не варто щось приховувати, у сучасно світі інформація всюди. Якщо ви не поясните дитині, то хтось інших пояснить і це може бути некоректно.
Як пережити втрату власного дому?
Як я і пояснював, варто переживати усі емоції, які виникають у людини. Можна покричати, поплакати, робити розбити якийсь предмет. Усе, що дозволяє емоції вийти. Важливо також, щоб поруч була людина, якій можна довіритись і розказати усе. Тут кращою рекомендацією буде просто дозволяти собі проявити емоції.
Авторка: Олександра Карапуз
