Сьогодні всі обговорюють фотографії з жителями Луганщини, які нібито передавали дані ЗСУ і були повішені окупантами. Не беруся обговорювати походження цих знімків, та все ж висловлюсь з цього питання.
Терор стосовно мирного населення на Донбасі розпочався не сьогодні та навіть не в лютому, а ще 2014 року. І жителі ОРДЛО скуштували принади “русского мира” повною мірою. Тоді викрадалися активісти, журналісти, бізнесмени та й взагалі люди, які просто комусь не сподобалися. В подальшому бути оголошеним “укрошпіоном” та потрапити до застінків “мгб” міг взагалі будь-хто. Про “Ізоляцію” знають усі, але була не тільки вона.
Спілкувався з багатьма людьми, які пройшли через це пекло. І те, що вони залишилися в живих - велике везіння. От, наприклад, наш друг В'ячеслав Бондаренко (Слава Бо) після тортур в підвалі захопленої будівлі СБУ в Луганську. Це фото було зроблено за тиждень після звільнення.
А ось уродженець Донецька, священник Сергій Косяк, котрого по-звірячому били за те, що він проводив у місті молитовні марафони https://t.me/raspisnoyredaktor/171 . Інші учасники акції мали подібні сліди тортур.
А ось тут, наприклад, фрагмент інтерв'ю одного із членів формування “Брянка СССР”. Коментарі будуть зайвими.
Пережити російську окупацію змогли не всі. І, можливо, багато про що ми ніколи не дізнаємося.
Люди, що вже 8 років живуть і працюють в ОРДЛО, чудово розуміють, чим це може обернутися для них, а от жителі новоокупованих територій, які звикли до свободи й безпеки, на жаль, не до кінця усвідомлювали, куди потрапили.
Пам'ятаю, що навесні багато хто ще продовжував вести соцмережі під власним ім'ям і з реальними фото в профілі. Доводилось писати буквально кожному й переконувати не робити цього. Тоді ми разом зі Східним підготували матеріал на цю тему і, сподіваюся, що він комусь допоміг.
Один знайомий рубіжанин безслідно зник ще в березні. Просив його бути обережним, але він вважав за потрібне ходити містом і фіксувати руйнування. Коли ми розмовляли востаннє, чоловік розповів, що росіяни вже в центрі міста та кладуту людей обличчям в асфальт. По суті, саме тоді стало відомо про часткову окупацію міста. Це сталося трохи раніше, ніж гондони повісили свою ганчірку на міськраді. Офіційно ж повідомили лише через кілька днів.
Під час зачистки Рубіжного людей масово викрадали, уводили з мішками на голові. Декого розстрілювали в лісосмузі неподалік від житлових. Є маса свідчень очевидців, але на камеру це не фіксувалося. Пощастило тим, кого кадірівці просто били прикладами по голові на штабі, а посля того відпускали. Відносно легко відбулися.
Якогось моменту окупанти кинули сотні тіл в чорних мішках в траншеї та представили це як “перезахоронение жертв обстрелов ВСУ”. Після звільнення Рубіжного перед очима буде страшна картина. І стане ще більш боляче. Як це було в Ізюмі, Лимані, Бучі.
На початку осені все частіше стали з'являтися повідомлення про те, що на півночі Луганщини масово зникають люди. Так, 11 жовтня було викрадено жителя с. Верхня Покровка Старобільського району Андрія Чорного. Пізніше пропагандисти опублікували відео, на якому хлопець зізнається “в передаче сведений брату из ВСУ”. В його волоссі з'явилася сивина. У 18 років.
Перехожих розстрілювали за картинки в телефоні, працівників бюджетної сфери під загрозою розправи примушували йти на співробітництво, а підприємців - “перереєстровуватись”. Викрадення, тортури, страти, згвалтування - цей список можна продовжувати без кінця. Російські злочинці мають дати відповідь за все.
