Нікому не секрет, що Росія пускала свої коріння пропаганди на суспільство не останні 8 років, а десятиліттями. Окрім того, що РФ відверто бреше на політичному та інформаційному поприщі, розповідає нісенітниці про “успіхи” на фронті та запускає ворожу ІПСО на українців, Росія ще й краде та привласнює наші українські пісні, митців та ін.
“Трибун” розповідає, які фейки Росія поширювала, аби вкрасти творчу спадщину України.
Минулого року Росія настільки знахабніла, що назвала Тараса Шевченка “українсько-російським поетом”, пояснюючи це тим, що у поета є твори російською, а значить - він російський поет.
В РФ чомусь забули про один важливий момент - на той час Російська імперія забороняла писати українською мовою, було введено купу заборон та циркулярів, аби викорінити солов’їну, тому дуже зручно користуватися наративом “Писав російською, а значить росіянин”.
Цього ж року Росія перевершила саму себе: в окупованому Луганську до пам’ятника тому ж таки Шевченку приліпила табличку – російський поет.
“Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями" - ці та інші очевидні насміхання й огида поета до росіян чомусь їх не навели на шлях істини.
Митці
Мистецтво - ще одна річ, яку вкрала в нас Росія. В буквальному сенсі, адже країна-окупант не тільки привласнювала Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського, причисляючи
до своєї еліти, але й вкрала їхні роботи з музеїв знищеного ними ж Маріуполя.
Так, Іван Айвазовський народився в Криму, до того його родина проживала на Галичині, емігрувавши туди з Вірменії. Творчість мариніста рясніє роботами, присвяченими Україні: "Весілля в Україні", "Український пейзаж з чумаками при місяці", "Очерет на Дніпрі", "Млин на березі річки. Україна", "Під час жнив".
Архип Куїнджі. Народився в Маріуполі. Головною картиною своєї творчості художник вважав "Місячну ніч на Дніпрі". Також у творчості Куїнджі було й багато інших робіт за українськими мотивами: "Українська ніч", "Чумацький шлях у Маріуполі", "Дніпро вранці", "Україна".
Казимир Малевич. Народився у Києві, навчався у Київській мистецькій школі, згодом переїхав до Москви. Дослідник творчості Малевича Дмитро Горбачов каже, що художник принципово заповнюючи анкети, у графі «національність» писав «українець».
Пісні
У Центрі протидії дезінформації зібрали класичні українські музичні твори, які російські «поети» і «музиканти» вкрали та випустили як прояв виключно російського мистецтва. Ви їх, можливо, чули:
- "Повстань, повстань, народе мій" – "Вставай, страна, огромная".
- "В саду осіннім айстри білі" – "Вот кто-то с горочки спустился".
- "Ех, яблучко" – "Эх, яблочко!".
- "Ой мороз, мороз, не студи мене" – "Ой мороз, мороз, не морозь меня".
- "Чуєш мій друже, славний юначе" – "Смело мы в бой пойдём за власть советов".
Пісні сучасності
Країна-викрадачка не погребувала українськими піснями сучасності. Вкраденими та переробленими на свій лад композиціями росіяни здебільшого хизувались у TikTok.
Наприклад, ось “кавер” від росіян на пісню Океан Ельзи - "Не твоя війна", яка присвячена війні та подіям в Україні:
А це вже “шедевр” на пісню гурту Go_A, який виграв “Євробачення”:
Чимало пісень Кузьми Скрябіна намагаються собі привласнити росіяни. Зокрема, трек "Мам", "Люди, як кораблі”, але у росіян завірусилась найбільше пісня “Спи собі сама”:
Навіть борщ!
Дуже часто російські джерела зазначають, що борщ - це спільнослов’янська страва.
У цьому році міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
А декількома роками раніше, а саме у 2020 році, відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко здійснив експедицію регіонами України в пошуках оригінальних рецептів борщу.
Насправді, наведені приклади це лише маленька частина того, що Росія нахабно вкрала з набутків України. Ми бачимо, що вона продовжує це робити й надалі, вперто привласнюючи та переробляючи на власний манер пісня, які українські виконавці створили буквально вчора. В добу глобалізації та Інтернету робити це врай дурнувато, адже відслідкувати, хто є автором, максимально легко.
Авторка: Яна Романченко
