В 2008 році виникла громада “Бісміля”, яка згодом стала основою для створення організації. В березні 2010 року її офіційно зареєстрували. Ідея створення виникла після знайомства підприємця, засновника та керівника громади Тємура Берідзе із мусульманами Сєверодонецька. А в 2016 році було придбано будівлю, в якій і розташовувалася організація до початку повномасштабного вторгнення.
Організація стала не лише духовним центром для мусульман, але й важливим соціальним та культурним закладом у житті області та України. Її волонтери та всі охочі активно допомагали людям: годували безхатьків, купували продукти для малозабезпечених сімей, підтримували дітей з інвалідністю, бійців, тощо.
Мусульманська громада Сєвєродонецька була однією з десятьох, які офіційно зареєструвало Духовне управління мусульман України “Умма”.
30 вересня 2019 року там було відкрито мечеть. Центр став осередком доброчинності, куди приходили не лише мусульмани.
Після початку повномасштабного вторгнення будівля мечеті була зруйнована обстрілами. Про це на сторінці у Facebook розповів Тємур Берідзе. Він додав, що в будівлі ховалися цивільні зі сподіванням, що релігійний центр окупанти не стануть обстрілювати. Окрім того, на території була свердловина питної води. Але 16 червня 2022 року в стінах мечеті загинуло не менше 17 людей.
2. Палац культури – Рубіжне.
Палац культури у Рубіжному - справжній символ міста, який зберігає його культурну спадщину. Точна дата будівництва невідома, але історик Олександр Набока зазначає, що це – 50-ті - 60-ті роки.
Під час концертів у стінах палацу звучали найрізноманітніші музичні жанри - від класичного до сучасного. Відбувалися захоплюючі театральні постановки, проходили виставки міських художників, жителі долучалися до перегляду фільмів та цікаво проводили вільний час. Можна сказати, що у палаці виросло не одне покоління рубіжан.
Коли наставали святкові дні – площа Володимирська біля палацу оживала. Для школярів влаштовували неймовірні випускні вечори. Святкування Дня сім'ї у вересні, що проводилося на площі, завжди було наповнене запахом смачних страв та цікавими розвагами для всієї родини.
Після приходу росіян та окупації Рубіжного у березні 2022 року Палац культури постраждав внаслідок обстрілів. Тепер це - понівечена війною будівля, з вибитими шибками та побитими уламками стінами.
3. Будівля колишніх Содових казарм (1895 р. побудови) – Лисичанськ.
Бельгійським інженер-технологом Ернестом Сольве та пермським купцем Іваном Любимовим у 1892 році в Лисичанську був заснований найпотужніший содовий завод під назвою “Любимов, Сольве і Ко”. Бельгієць вирішив вкласти свій капітал на Донбасі, оскільки тут було все необхідне - сировина, дешева робоча сила та наявність залізниці. Поряд із заводом також було збудовано 33 об'єкти. Серед них — багато будинків, школа, готель, гуртожиток на 200 осіб, будинок керуючого, лікарня та будівля казарм. Остання пізніше перетворилася на Лисичанську гімназію, яка входила у топ 100 шкіл України. Її учні завжди вчилися на високому рівні, а випускники на відмінно складали екзамени.
1 травня 2022 році гімназія потрапила під обстріл. Тоді згоріла пам'ятка Бельгійської спадщини Лисичанська.
4. Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр – Сєвєродонецьк.
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр є одним з найстаріших театрів України. Його заснування почалося в часи Другої світової війни. У 1941 році створюється Харківський український драматичний театр. А після звільнення України від нацистських окупантів у 1944 році він переїжджає до Луганська та отримує назву - Луганського.
А в 2014 році, після окупації Росією частини області, театр перебрався до Сєвєродонецька. За словами доктора історичних наук, професора Олександра Набоки будівлю, де працював театр у Сєвєродонецьку, було побудовано на початку 1960-х рр. ХХ ст. як будинок культури Сєвєродонецького заводу «Склопластик». Це була типова проектна будівля для закладів культури тієї епохи - відголосок стилю "радянський ампір", який склався за сталінські часи. З 1994 року тут було розташовано Міський драматичний театр, а після капітального ремонту у 2017 році він став базою обласного театру.
Однак весною 2022 року під час повномасштабного вторгнення будівля була дуже пошкоджена, що стало справжньою трагедією для всього колективу та шанувальників театру.
На фото ми бачимо будівлю, що горіла. Вибиті вікна, двері та пошарпані стіни. Після початку повномасштабного вторгнення театр із Сєвєродонецька евакуювали до Сумського національного академічного театру драми та комедії імені М. С. Щепкіна.
5. Залізнична станція Попасна (пам'ятка архітектури місцевого значення, споруда 1878-93 рр.) – Попасна.
Доктор історичних наук Олександр Набока розповідає про створення залізничної станції Попасна. Каже, що в 1873 році почалося будівництво комплексу будівель Попаснянської залізничної станції, яка поєднувала такі індустріальні центри Катеринославської губернії: Лисичанськ та Дебальцеве та аграрні центри півдня Харківської губернії - Сватове, Купянськ. У 1893 році було побудовано безпосередньо будівлю вокзалу у тоді поширеному в Україні стилі модерн. Звідти відправляли вугілля та метал, які надходили з Алмазнянського та Мар'ївського рудників. Також на станції розташовувалися депо та пристанційні склади.
11 липня 2020 року, вперше за 6 років, туди прибув потяг “Київ – Попасна”. Через початок війни на сході України уряд скасував цей рейс через введення статусу АТО/ООС у Луганській області. Весь цей час діяли лише приміські рейси до Сватового та Сіверська.
А в грудні 2021 року “Укрзалізниця” запустила “Слобожанський експрес”, який об’єднував три регіони: Харківщину, Полтавщину і Луганщину. 19 грудня за маршрутом Харків — Попасна — Харків, Харків — Суми — Ворожба Харків вирушив перший потяг.
Навесні 2022 року, коли за Попасну точилися бої, в результаті обстрілів пошкоджень зазнала й залізнична станція, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Также в перечень объектов, которые понесли ущерб в результате российской агрессии, в отчет ЮНЕСКО вошли:
- Екатерининская церковь
- Храм в честь иконы Божией Матери "Всех скорбящих Радость" в г. Северодонецк.
- Исламский культурный центр "Бисмиля" г. Северодонецк.
- Церковь Рождества Христова в Северодонецке.
- Свято-Тихвинская церковь.
- Свято-Николаевская церковь.
- Церковь св. Луки Крымского (постройка нач. XXI в.)
- Здание бывших Содовых казарм (1895 г. постройки) - Лисичанск.
- Трехсвятительская церковь - Попасная.
- Молодежный центр (здание бывшего клуба инженеров) - Лисичанск.
- Железнодорожная станция Попасная (памятник архитектуры местного значения, постройка 1878-93 гг.) - Попасная.
- Церковь Почаевской иконы Божьей Матери - г. Рубежное.
- Дворец культуры "Диамант" (1952 года постройки) - Лисичанск.
- Дворец культуры химиков (1967 года постройки) - Северодонецк.
- Луганский областной академический украинский музыкально-драматический театр - Северодонецк.
- Дворец культуры - Рубежное.
- Здание Лисичанского государственного горно-промышленного колледжа - Лисичанск.
- Северодонецкая центральная городская библиотека - г. Северодонецк. Северодонецк.
- Колледж культуры и искусств - Северодонецк.
- Церковь преподобного Феодосия Черниговского (1896-1902 гг.) - Михайловка.
- Часовня в честь преподобного Серафима Саровского - Северодонецк.
- Церковь Святого Духа (постройка нач. XXI в.) - Северодонецк.
- Лисичанское музыкальное училище - Лисичанск.
- Свято-Николаевская церковь (построена в 1873-82 годах) - Боровское.
- Свято-Покровская церковь - Кременная.
- Зал Царства Свидетелей Иеговы в Северодонецке - Северодонецк.Храм Святой Матроны Московской - Рубежное.
- Рубежанская школа искусств - г. Рубежное.Рубежное.Дом культуры в Рубежном - Рубежное.Дом молитвы "Христос - ответ" - г. Рубежное.
- Зал Царства Свидетелей Иеговы - Рубежное.
- Городской концертный зал - Северодонецк.Часовня в честь иконы Божией Матери "Живоносный источник" - г. Рубежное.
