Колишня мешканка Краматорська Аліна Моїсеєнко стала співавторкою мюзиклу "Мамо, а що таке Україна". За її словами, це апокаліптичний мюзикл про нашу державу, в якому йдеться про зародження української цивілізації, її розвиток та майбутнє. У мюзиклі дівчина створила новий формат музики через аранжування українських народних пісень симфонічним оркестром та за участі українських етнічних музикальних інструментів.
До 2014-го року Аліна працювала у Краматорську у сфері рекламної діяльності. Після закінчення курсів «Музичний Продюсер, Аранжувальник» з 2020-го року пише музику.
Аліна розповіла журналісту “Трибуну”, що музику любила з дитинства. Після закінчення музичної школи по класу фортепіано брала участь в міських кружках. Вона також самотужки опанувала гру на гітарі. Знаковою для музикантки була участь у гурті «Джем», з яким Аліна виступала на різноманітних заходах. На 1 курсі університету дівчина зібрала власний рок-гурт «Матріархат» з яким виступала в Краматорську і сусідніх містах наприкінці 90-х та на початку 2000-х. Після народження сина творчий шлях довелося пригальмувати, але в той час вона реалізувала декілька проектів з ще одним музикантом з Краматорська - Сергієм Бондаренком.
Аліна каже, що їй завжди був цікавий процес створення кіно. Першим сценарієм в її житті була мелодрама. Її вона написала просто в зошиті і з друзями зняла відео.
“Я дуже погано пам'ятаю навіть сюжет, це був не дуже гарний досвід. Потім було ще декілька мініатюр, які я нікому не показую, бо це треш. Вагомий для мене досвід у аматорському кіно був вже з хлопцями з Донецьку Open Door Studio. Ми познайомилися на кінофестивалі Кінокімерія. Він проходив в Херсонській області. Так почалася спільна робота. З Open Door ми працювали над декількома сценаріями в 2012-2013 році. За цей період ми зняли 2 короткометражки - «Очами смертних» і «Магазин Щастя». В обох брали участь професійні актори Донецького Драмтеатру. Ці стрічки показували на українських кінофестивалях”, - ділиться Аліна.
Аліна разом с родиною переїхала в Київ навесні 2013 року. Зауважує, що переїзд став початком наступного етапу творчого розвитку та пошуку нових можливостей. Після декількох років життя в столиці брала участь в місцевих музичних гуртах. Це, за словами музикантки, була важка музика - треш метал та doom метал.
“Це був дивовижний досвід, завдяки якому я зрозуміла, як я хочу робити музику і яку саме. Мене приваблювала важка музика, але це був шлях, яким я прийшла до електронного саунду - електроніка, ембіент, даунтемпо. Urbanistic'sDream - це проект, до якого я йшла все життя, але усвідомлюю це я ось тільки зараз. Це те, що я ніколи не покину і ніколи не проміняю ні на що. Тут я і продюсерка, і виконавиця, і менеджерка. Звичайно часу не вистачає на все, але потрохи щось роблю”, - зізнається дівчина.
Коли вони спробували повернутися до знімання короткометражного кіно, виявилося, що у мегаполісі ця задача значно складніша, ніж у невеликих містах. Але влітку 2021 вона познайомилась в одному музичному чаті з хореографом і співвласником Українського приватного театру хореографічного мистецтва Костянтином Богомазом.
“Йому потрібен був композитор, аранжувальник. Я запропонувала свої послуги. Домовилися, підписали контракт. Перше співробітництво було по мюзиклу «Медуза Горгона» - трагікомедія. По другому мюзиклу «Мамо, а що таке Україна» я працювала вже в 2022 році”, - ділиться Аліна.
Розповідає, що це апокаліптичний мюзикл про Україну, в якому йдеться про зародження української цивілізації, розвиток і майбутнє. Сюжет твору звертається до питань еміграції українців, боротьби за власну землю, традиції та звичаї нашого народу, а також сепаратизму і війни.
Автором мюзиклу є Костянтин Богомаз, Аліна Моїсеєнко брала участь в аранжуванні декількох народних пісень і колядок «Ой у полі верба», «Ой зійдемося роде», «Славен Єси». Аранжування були виконані в форматі оркестрово-балетної музики.
Повномасштабне вторгнення застало її вдома, під Києвом. Зізнається, що за пару тижнів до цього в неї було дуже важке відчуття, що насувається щось велике і дуже погане. Але дівчина не вірила і не могла прийняти це.
“Я не хотіла виїжджати, але коли бойові дії були вже в 10 кілометрах від мого дому, наважилася. Ми з сином поїхали, а чоловік залишився. Пробули в евакуації до кінця квітня і повернулися додому як тільки це стало можливим”, - згадує минулорічні події музикантка.
Аліна каже, що війна ніяк не вплинула на робочий процес, який також пов'язаний з написанням музики. В неї був актуальний контракт і, переїхавши в більш спокійне місце, дівчина продовжила записувати. Окрім цього, вона почала випускати на своєму каналі релакс і медитаційну музику, яку пише у вільний час і продає на аудиостоках.
“Мій режим не помінявся, хіба що спати стало трохи складно. Прокидаюся, йду на прогулянку з собакою, снідаю, сідаю працювати. 4-6 годин на день я пишу музику для клієнтів або для свого проекту. Ввечері роблю якісь домашні справи, приділяю час родині”, - каже музикантка.
В майбутньогму вона планує працювати над своїм проектом Urbanistic'sDream. Також продовжує писати релакси і медитації.
Краматорськ для Аліни – рідне місто, до якого вона завжди залюбки повертається. Це місто, де живуть її батьки, родичі, друзі. Рідному місті вона присвятила трек «Kramatorsk». За її словами, ця композиція дуже особиста. Створюючи цей трек, вона не думала, як буде правильно, не підлаштовувалася ні під які тренди або музичні стандарти.
