“Обстріл українцями Луганської та Донецької областей", "хімічна зброя", “фільтраційні табори”: тема війни на Донбасі не втрачає лідируючі позиції в російському дезінформаційному рейтингу впродовж 9 років. Пропагандисти регуляно штампують фейки про ситуацію на Донбасі: наративи про «кривавих неонацистів», «вбивство дітей» і «вербування бойовиків» до лав Збройних Сил України. “Трибун” зібрав головні з них.
Агресія Росії на Донбасі – це "результат обстрілів Києва"
«ЗСУ вбивали народ Донбасу» – це одна з провідних тез, які наполегливо транслює російська пропаганда протягом вже десятий рік поспіль. Майже уся інформаційна політика спрямована на формування уявлення про конфлікт як «агресію Києва».
Згадаємо 2014. На тлі Євромайдану, а потім захоплення Росією Криму в Донецьку і Луганську проходили мітинги: одні – за єдність України, інші – із закликами до Путіна ввести війська. Протягом квітня-червня 2014 року російські гібридні сили захоплювали адмінбудівлі у містах Донеччини та Луганщини, штурмували військові частини, відділки міліції та прикордонну заставу Луганська, здійснили атаку на Донецький аеропорт. Київ у відповідь на це оголосив антитерористичну операцію.
З того часу Кремль робив усе, щоби ментально відірвати Донбас від України, спрямував зусилля на додаткове вербування бойовиків серед мешканців окупованих територій і підвищення їхньої мотивації для майбутніх наступальних дій.
Серед луганчан з самого початку конфлікту ширилися чутки про «кочуючі міномети», які стріляли по місту. Тоді ж луганських журналістів дивував факт, що російські пропагандисти опинялися на місці трагедії раніше за місцеві ЗМІ. Є й прямі свідчення, що обстріл вівся з російських позицій. Наприклад, під час розмови телефоном людина чула, як ракета вилітає з російської позиції під містом та вибухає вже в Луганську, що чув вже другий співрозмовник.
Вже після початку повномасштабної війни, у серпні, російська пропаганда розкручувала схожу тему, начебто Україна засипала Донецьк протипіхотними мінами «Лепесток», які запускалися з РСЗВ. Міни були розкидані по місту, і люди, коли випадково на них наступали, втрачали ноги. На доказ цього пропагандою транслювалися сюжети з постраждалими.
Проте в Україні немає «Лепестків», адже вони були знищені на виконання Женевської конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.
Згідно з планом "міністерства інформації ДНР", оприлюдненим волонтерами InformNapalm, серед цілей пропаганди - "знизити рівень соціальної напруги серед родичів військовослужбовців, мобілізованих для участі у СВО"; "продовжити формувати у жителів "ДНР" лояльне ставлення до військовослужбовців союзних сил, які беруть участь у СВО, та негативне ставлення до української армії".
У документах того ж "міністерства" описані інформаційні диверсії пропагандистів — вони не приховують, що знімали постановочні відео про нібито обстріли ЗСУ мирних мешканців і продукували інші фейки про Україну з метою дискредитації.
7 грудня 2022 на зустрічі з членами «Ради з прав людини» президент Росії Володимир Путін з посмішкою зізнався, що для Росії захоплення земель України – це серйозний результат: «Ну ось такий все ж значущий результат для Росії. Це серйозне питання. Чого гріха таїти, і Азовське море стало внутрішнім морем РФ. Петро Перший ще боровся за те, щоб вийти до Азовського моря».
Але ж перед тим, як «прирости територією», потрібно було обдурити багатьох людей: переконати, що Україна – їхній ворог, і тому Росія воює за них, а не за території.
На тій зустрічі Путін згадав і головний наратив російської пропаганди: «Удари завдаються прямо по житлових кварталах. Ну не може про це ніхто не знати. Усі мовчать. Начебто нічого не відбувається. Це, звичайно, жахливо… З нашого боку може бути лише одна відповідь – послідовна боротьба за свої національні інтереси. Ми так і будемо робити».
«8 (вже 9) років бомбили Донбас» – стало аналогічним прикриттям для нападу на Україну. І воно працює для росіян, які не можуть зізнатися собі у злочинній природі своєї держави – бо тоді рухне картина їхнього світу.
“Розп’яті хлопчики” та масові поховання
Перед початком повномасштабного вторгнення Росія знову згадала свій фейк про "масові поховання" на Донбасі.
Слідчий комітет РФ саме 16 лютого 2022, коли весь світ стежив, чи не почнеться новий етап збройної агресії РФ, порушив проти України кримінальну справу через нібито жорстоке поводження з цивільним населенням.
У різних районах окупованої Луганщини та Донеччини «пошукові групи» розкопували могили, після чого проголошували їх «похованнями мирних мешканців», нібито вбитих українською стороною із порушенням законів та звичаїв війни, та організовували урочисте перепоховання. Причому місцеві пропагандисти наголошували саме на тому, що із землі викопують останки “жертв української агресії” або “жертв ЗСУ”»
“Пошукова діяльність” активізувалася влітку 2021 року, коли 22 липня Росія подала на Україну позов до Європейського суду з прав людини. Серед висунутих претензій – «військові злочини української армії та націоналістичних батальйонів на Донбасі». У серпні 2021 року в Донецьку та Луганську було створено «Міжвідомчі комісії з розшуку осіб, які зникли безвісти, пошуку місць поховань тіл (останків) загиблих (померлих) у зонах збройного конфлікту на Донбасі», які підписали «Угоду про взаємодію, співробітництво та обмін інформацією».
На початку листопада в Луганську відбувся «Міжнародний круглий стіл «Незагоєна рана Донбасу», який був присвячений «підведенню проміжних підсумків робіт з пошуку місць поховань жертв української агресії», «їх ідентифікації та увічнення пам’яті». Йшлося про близько 10 місць поховань та близько 300 знайдених останків. Хто ці люди, як і коли саме вони померли – насправді достеменно невідомо, але в ОРДЛО на той момент вже винесли свій вердикт.
Насправді, Кремль просто вирішив зібрати аргументи на користь вигадки про те, що українські військові чинили на Донбасі «етнічні чистки», «геноцид», бо вбивство за етнічною ознакою підходить під це визначення і є порушенням законів та звичаїв війни, а випадкова загибель мирних мешканців під час ведення бойових дій – ні.
На Донбасі до 2022 року не було російської армії
Російські медіа вже під час повномасштабного вторгнення на територію Україну в 2022 році продовжували просувати прокремлівський наратив про те, що в 2014 році російські війська не окуповували територію Донецької та Луганської областей. Мовляв, до 2022 року на Донбасі не було російської армії.
Насправді ж доказів присутності російських військ та військової техніки на Донбасі з 2014 року безліч. Зокрема від міжнародних організацій, незалежних спостерігачів та розслідувачів.
Наприклад, у серпні 2014 року відбулося масштабне вторгнення збройних сил Росії: на територію України йшли колони техніки. Це зафіксували в НАТО. На момент вторгнення сили ЗС РФ складалися з 9 батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів. НАТО опублікували й супутникові знімки російської воєнної техніки, яка перетинає кордон України на Луганщині.
Також Місія ОБСЄ неодноразово фіксувала на Донбасі людей із ранговими знаками РФ. У звіті СММ ОБСЄ від 6 червня 2020 року повідомлялось, що безпілотний літальний апарат дальнього радіусу дії зафіксував автоколону вантажівок, які приховано в’їжджали на територію України в непідконтрольному районі Луганської області поблизу кордону з Російською Федерацію в місцях, не обладнаних системою пропуску. Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm опублікувала знімки з БПЛА, що підтверджують це.
Участь рф в захопленні Донбасу підтверджували і колишній російський офіцер Ігор Стрєлков-Гіркін, один з організаторів сепаратистських мітингів Павло Губарєв, керівник відділу спецназу так званої «ДНР» Дмитро Сапожніков. Російський політичний діяч Сергій Кургінян, який прибув на Донбас після початку російської окупації, визнав, що з Росії постійно йшли постачання воєнної техніки
Наприкінці 2016 року колишній ватажок так званої «ЛНР» Валерій Болотов розповів в інтерв’ю, що обстріли Луганська здійснювали бойовики з батальйону «Заря».
Це зізнання пролунало у відповідь на питання в інтерв’ю виданню «Росбалт»: «Відомо, що Ігор Плотницький командував батальйоном «Заря», у Луганську ходять чутки, що саме цей батальйон влаштовував провокації та обстрілював Луганськ влітку 2014-го. Це так?
– Так. І не лише «Заря». Сюди було заслано багато людей, які мали здійснювати диверсії та розкладати дисципліну. А у «Зорі» виявився найбільший відсоток цих «диверсантів».
Через два місяці після цього інтерв’ю Болотов раптово помер, скуштувавши кави на «діловій зустрічі» в Москві. На отруєння, як можливу причину кончини бойовика, вказала його вдова. Припускають, що причиною вбивства могло бути саме це зізнання.
Мешканці Донбасу хочуть стати росіянами
Восени 2022 перед проведенням псевдореферендумів російська пропаганда розповсюджувала фейк, що до складу Росії, нібито, бажають увійти до 92% населення тимчасово захоплених територій Донецької та Луганської областей.
Роспропаганда посилалась на заяву першого заступника глави адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка: «як показують результати соцдосліджень, на Донбасі увійти до складу РФ хочуть 91-92% опитаних, рішення ухвалять жителі цієї землі, і РФ з повагою поставиться до нього».
Зараз у мережі поширюють статтю британського видання The Spectator, у якій нібито вказують на «одноголосне небажання жителів Донбасу» бути у складі України. Із цього роблять висновок, що Захід не зможе «силою примушувати» повернутися Донбас у країну, бути у складі якої вони не бажають, а Україні доведеться поступитися своїми територіями Росії.
У британському виданні The Spectator справді опублікували колонку Овена Метьюза із заголовком «Через рік: чим закінчиться війна в Україні?», у якій автор схиляє до подібних висновків. Утім, сам матеріал містить фактологічні помилки і численні маніпуляції.
Говорячи про те, що на Донбасі не підтримують Україну, Метьюз посилається на французьку журналістку Анну Ніва, яка працює спеціальним кореспондентом французького видання Le Point та періодично відвідує окуповану Росією частину Донбасу. У 2014 році у коментарі для НВ журналістка заявила, що окупація України російськими військами схожа на «громадянську війну». І додала, що не бачила російських військових на Донбасі, а війна нібито відбувалася між людьми, які не хочуть бути частиною України, та українськими військами.
Хімічна зброя на Донбасі
Для розповсюдження цього фейку були використані потужні медійні ресурси, вже на рівні центральних ЗМІ РФ та посадових осіб найвищого рівня.
Наприклад, міністр оборони РФ Шойгу заявляв, що :
«Для здійснення провокацій до міст Авдіївки та Червоного Лимана доставлені резервуари з невстановленими хімічними компонентами».
До цієї заяви відразу ж приєднався Деніс Пушилін, який керує окупаційною владою у Донецьку. Він заявив, що ці хімічні компоненти можуть використовуватися для отруєння каналу «Сіверський Донець – Донбас».
Зазвичай такі гучні заяви не супроводжуються жодними доказами: фото або відео. Пропаганда діє на рівні емоцій та рефлексів: люди мають вірити в те, що розказують.
Мешканців окупованих територій виселять з хат
Ще з 2014 на окупованих територіях Донеччини та Луганщини активно просувався ще один російський наратив, спрямований на залякування жителів регіону. Йдеться про «намір» української влади «відібрати нерухомість» після деокупації територій, а місцевих жителів «депортувати» з країни. Дезінформація не має ніякої фактологічної бази, і ніхто не збирається відбирати квартири у громадян України після звільнення українських територій від російських загарбників.
Біолабораторії на Луганщині
Фейк про біолабораторії в Україні почали розповсюджувати у березні 2022 року. Спочатку у Росії вигадали фейк про причетність до вигаданих в Україні "біолабораторій" Джорджа Сороса і сина президента США Байдена.
У червні того ж року російські окупанти опублікували "докази" існування міфічних біолабораторій в Україні, де начебто Україна разом з США створювали віруси, які б переносили комарі.
У серпні у проросійських телеграм-каналах поширили нову дезінформацію про діяльність лабораторій в Україні. Цього разу окупанти знайшли в Рубіжному на Луганщині біолабораторію «Фармбіотест», де тривалий час нібито проводили небезпечні досліди над людьми. У цій лабораторії виявили статистичний бюлетень «Соціально-економічне становище Луганської області за січень-травень 2017 року» із секретною інформацією, яку українська влада ніколи не опублікує: у 2016 році в Україні народилося 397 тисяч людей, а померло 583 тисячі, зокрема майже 3 тисячі дітей віком до 1 року. Автори телеграм-каналів роблять висновок, що проти «народу Донбасу» здійснювали справжній геноцид.
Уривки з бюлетеня були опубліковані російськими телеграм-каналами
Проте це - неправда. Демографічна статистика в Україні доступна у відкритих джерелах, а перевищення смертності над народжуваністю не пов’язане з діяльністю лабораторій. Статистичний бюлетень виявився настільки «таємним», що його давно опублікували на сайті Головного управління статистики у Луганській області.
У Рубіжному справді був розташований клініко-діагностичний центр «Фармбіотест». Утім, це не «небезпечна біолабораторія». На базі центру працювала лабораторія, яка пропонувала замовникам проводити клінічні випробування відповідно до міжнародних та національних норм.
На сайті Державного експертного центру при МОЗ можна знайти інформацію про клінічні випробування в Україні. У «Фармбіотест» проводили дослідження звичайних медичних препаратів. Наприклад, таблеток для людей із підвищеним артеріальним тиском чи для лікування стенокардії та тяжкої хронічної серцевої недостатності.
Фільтраційні табори та знущання над російськими полоненими
У багатьох російських ЗМІ та на так званих «інформаційних ресурсах» «ЛДНР» повідомлялося, що Україна створює «фільтраційні табори» для жителів окупованих територій.
Росіяни та їх "друзі” з терористичних «ДНР» і «ЛНР» вже декілька років розкручують тему про буцімто катування полонених та мирних під час війни на Донбасі в концтаборах. Тоді вони переслідували мету, аналогічну сьогоднішній: намагалися відволікти увагу від власних масових злочинів. Бо з’являлося все більше неспростовних фактів про вбивства українських полонених та про катування в’язнів у тюрмах терористів, куди потрапляли мирні жителі тимчасово окупованих територій Донбасу.
Тема деяких таборів не є новою для російської пропаганди. Вона виникла ще в період активних бойових дій та відходів загонів російських гібридних сил зі Слов'янська на Донеччині у 2014 році.
Місцевих жителів, які або прагнули повернутися в місто, або хотіли покинути його, залякували «фільтраційними таборами».
Власне, про те, що Україна цивілізовано поводиться з полоненими, свідчать багаточисленні відео, а також публічні прес-конференції, де росіяни навіть стверджують, що українці поводяться з ними краще, ніж колишні командири в армії РФ.
Свій внесок у спростування міфу про «катування росіян» в Україні зробили хакери угрупування Anonymous. Під час однієї з кібератак на держоргани Росії вони скачали, а потім оприлюднили наказ Міноборони РФ про створення «відеоматеріалів з демонстрацією нелюдської поведінки військових ЗСУ стосовно полонених, які добровільно здалися у полон».
Одним з найгучніших фейків про створення концтаборів українськими військовими на початку повномасштабного російського вторгнення була серія репортажів про «концтабір», який бійці українського батальйону «Айдар» вісім років нібито утримували в селі Половинкіне Старобільського району Луганської області.
Про це писали численні прокремлівські телеграм-канали, посилаючись на джерела так званої «Народної міліції ЛНР». Репортери розповідали про «жахіття, що діялися в концтаборі «айдарівців»», але при цьому на відео демонстрували лише кадри покинутої заводської локації без додаткових свідчень.
Перед глядачем справді постає покинута батальйоном «Айдар» тренувальна база, але ні слідів крові, ні людських останків, ні навіть пристосувань для тортур - всього, що можна асоціювати з концтабором російські пропагандисти так і не показали.
До того ж, про присутність у селі бази «Айдара» було відомо декілька років — про неї є згадки у статтях видань “Українська правда”, BBC , Дзеркало тижня.
Натомість, нам добре відомо про існування російських фільтраційних та концентраційних таборів та допити, які влаштовують загарбники цивільним жителям окупованих територій.
За даними проєкту Conflict Observatory, на території України налічується принаймні 21 фільтраційний табір, організований російськими спецслужбами. Правозахисна організація Human Rights Watch, опитавши 117 очевидців, більшість із яких були змушені пройти так званий «процес фільтрації» для зачистки «неблагонадійних», дійшла висновку, що такі дії Росії є серйозним порушенням законів війни, рівносильним воєнним злочинам.
Помічниця генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй з прав людини Ілзе Брандс Кехріс на засіданні Ради Безпеки ООН 7 вересня 2022 розповіла про численні порушення, пов’язані з російськими фільтраційними таборами для українців на тимчасово окупованих територіях. Російська сторона намагалася спростувати ці звинувачення, заявивши, що, мовляв, те, що «Захід називає «фільтрацією», насправді є заходами з реєстрації українських біженців, які рятуються від війни в Росії».
