Правозахисник, профспілковий і громадський діяч України Павло Лисянський пояснив про процеси, які сьогодні відбуваються на окупованій Луганщині. Зокрема, про мобілізацію та примусову паспортизацію поговорила журналістка "ТРИБУНу".
Наскільки активно взагалі проходить примусова паспортизація на окупованій Луганщині?
Потрібно розуміти, що вони почали цей процес з 2019 року і він найактивніше тривав у 2021 році. Зараз, у 2023 році, він працює за новими правилами і більш потужно, ніж раніше.
Чи можна зараз говорити про якісь приблизні дані щодо отримання паспорта на окупованій Донеччині та Луганщині?
У 2019 році вони почали паспортизацію на тимчасово окупованих територіях, але тоді в них була умова - для того, щоб отримати паспорт РФ, ти повинен оформити “паспорт” “ЛНР” чи “ДНР”. Тоді на базі цього “паспорта” ти отримував паспорт громадянина РФ. Ось так вони роздали десь приблизно 900 тис., трошки не дотягнули до мільйона паспортів.
У 2022 році, вже після проведення фейкових “референдумів” і заяв про анексію тимчасово окупованих територій, Путін підписав указ №921 від 26 грудня (я особисто називаю його указ про анексію населення). Тепер для того, щоб отримати паспорт громадянина РФ, більше не потрібні “паспорти” “ЛНР”, “ДНР” чи ще щось. Потрібно написати відмову від українського громадянства і написати заяву на отримання паспорта громадянина РФ. За цим указом, якщо ти даєш заяву на отримання паспорта РФ, то через 10 днів орган, який прийняв заяву, повинен його видати. Раніше отримання паспорта для людини займало десь 1,5 - 2 місяці.
Можете собі уявити, як вони прискорюють процеси. І дуже важливо, що тепер обов’язкова умова паспорта РФ - це відмова від українського громадянства. Це інструмент, направлений на етноцид українського народу. Геноцид - це коли насильницьким шляхом, етноцид - не військовими методами. Але етноцид - це фактична складова геноциду.
Чому окупаційна влада так поспішає з паспортизацією саме зараз?
По-перше, вони готуються до виборів 10 вересня. Росіяни планують провести вибори на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Їм потрібно для легітимізації показати, що в них прийняла участь така-то кількість громадян РФ. Також їм потрібно підкреслити. що ці люди відмовились від українського громадянства. Тому вони дуже сильно поспішають, бо, скажімо, 500 тис. людей на території, де раніше мешкали умовно 10 мільйонів, не можуть легітимізувати проведення цих фейкових виборів. Тому вони поспішають з паспортизацією виключно для цього. Також вони хочуть применшити юридичний факт знаходження українських громадян на цих територіях шляхом примусової відмови від громадянства.
Чому Верещук закликає людей в окупації не брати паспорти РФ, а Лубінець сказав, що українці на ТОТ задля збереження свого життя мають брати паспорт?
Я не знаю, чому вони так кажуть. Можливо, позицію не погодили, можливо ще щось. Мені складно сказати. Думаю, щонайменше, демократична країна - в кожного своя думка, тому можуть казати щось різне.
По-друге, потрібно глянути, що каже про це закон. А закон нам каже - ч.6 ст. 5 Закона України “Про правовий режим на тимчасово окупованих територіях і захист прав людини на тимчасово окупованих територіях”- що примусове набуття громадянства РФ не визнається Україною і не є таким юридичним фактом. Закон виключно каже - якщо примусово всунули паспорт громадянина РФ, кримінальної відповідальності за це не буде і не буде позбавлення українського громадянства. Депутати проголосували, закон прийнятий - які ще можуть бути суперечки?
Потрібно тут додати, що головне для України за конституцією - це життя і здоров’я кожного громадянина, тому думаю, що з цього питання дискусія може бути вичерпана.
Тобто жителі, які з тих чи інших причин не можуть виїхати і чекають звільнення, повинні брати?
Я не кажу, хто повинен і хто не повинен. Я знаю випадки, коли люди петляють і не оформляють паспорти. Це справа кожного українця, який перебуває в окупації. Він може виїхати, може не виїзджати. Але я кажу, про що йдеться в законі: примусове набуття громадянства РФ не позбавляє від українського громадянства і не визнається Україною як державою. Депутати проголосували не сьогодні, а заздалегідь з цього приводу. Тому я не бачу, які тут можуть бути дискусії. Закон врегулював це питання, а приймати рішення людині в окупації - оформлювати цей паспорт чи ні - це його справа. Тут Україна забезпечила те, щоб кримінальної відповідальності не було. Є закон, все інше - це просто полеміка.
А чи відомо Вам про випадки репресій, пов’язаних з паспортизацією?
Відомо і з 2019 року, і ми навіть звіт у 2021 році представили. Він є на сайті Східної правозахисної групи, він так і називається - “Паспортизація РФ в ОРДЛО”. Це ще тоді були репресії, але тоді людей шантажували “не отримаєш російський паспорт - ми тебе з роботи звільнимо”. Так звані бюджетні організації, які були на утриманні в окупантів - лікарні, школи і так далі - всіх працівників переводили на російське громадянство.
Наразі сформовані міжвідомчі бригади силовиків, які здійснюють поквартирний обхід і паспортний контроль. Якщо один раз перевірили і людина не подала заяву і її зафіксували, другий раз перевірили і зафіксували - її адміністративно заарештовують.
Станом на сьогодні (але ці дані за квітень) до 570 людей залучалися адміністративні арешти, тобто на 15 діб. Коли їх заарештовують, їх залучають до примусової праці - або окопи риють, або ще щось.
І є ще один вид репресій. Якщо людина написала заяву на відмову від громадянства, то її моніторять спецслужби - якщо ця людина отримує українську пенсію, то їй інкримінують держзраду, а це особливо тяжкий злочин за законодавством РФ (до 10 років). Тобто вони взялися дуже потужно, хочуть викоренити все українське на тимчасово окупованих територіях.
Директорка Східной правозахисної групи Віра Ястребова щодо паспортизації в окупації сказала, що якщо паспорт нав’язали під дулом автомата, то відповідальності за це не буде. На Вашу думку, чи не може це стати виходом для колаборантів, щоб уникнути покарання?
Тут все просто. Якщо людина ніде не працює, в неї є російський паспорт і вона втекла і її затримали на кордоні за це - вона просто дає пояснення, що паспорт РФ отримала під дулом автомата, ніяких посад не займала. Її перевіряють, і якщо дійсно вона не перебувала в ніяких окупаційних адміністраціях, то її відпускають.
Навіть якщо колаборант не отримував паспорт РФ і був головою профспілок на шахті/заводі, організатором “референдумів”, або ще щось - то і без цього паспорта людині буде інкриміновано колабораційна діяльність. Це два паралельних напрями, і вони між собою не перетинаються. Колабораційна діяльність може бути і без відмови від українського паспорта. Колаборантів вистачає і з українським паспортом.
В нас навіть за Кримінальним кодексом України сказано - дії, які були здійснені під погрозами життю, здоров’ю людині або її родичам, не вважається злочином. Тут так само: людина взяла паспорт під погрозами, але законодавець в Україні передбачив, що це не вважається злочином. За колабораціонізм є окрема кримінальна відповідальність - впевнений, що її ще потрібно посилювати.
Також за відмову від російського громадянства людей збираються депортувати з ТОТ. Чи відомо куди будуть вивозити населення і що буде з ним далі?
Давно вже працює програма міністерства закордонних справ РФ “Соотечественники”. Працює вона з 2009 року. Програма направлена на те, щоб переселяти російськомовне населення пострадянських країн “славянской наружности” у віддалені куточки РФ. Вже були такі випадки коли переселяли у Марій Ел, Бурятію, Нижній Тагіл, Магадан, Сибір, Урал, Далекий Схід. Це не Москва і не Пітер.
Коли почалося військове вторгнення з 2014 року вони почали потроху депортувати населення - закривати шахти і пропонувати шахтарям виїхати працювати в Сибір. Люди вимушені були погодитись. Так само і тут. Я вважаю, що наших українців, які не погодяться отримувати громадянство РФ, будуть депортовувати у віддалені куточки Росії.
Російська паспортизація на захоплених з 2014 року територіях проводилась і раніше. Як змінився підхід і чи відрізняється якось ситуація на новоокупованих територіях?
Раніше були “паспорта” так званих “ДНР” і “ЛНР”. Там була невелика кількість ідейних, які оформлювали ці “паспорти” і паспорти РФ не визнавались. А зараз Росія фактично відминила “паспорта” “Л/ДНР”. Відповідно РФ на територіях, які були окуповані з 2014 року, більш потужно задіяла примусовий силовий ресурс для того, щоб зачистити групу прихильників “незалежного Донбасу” - в деяких місцях вони очолювали “громадські організації” і їх почали “вижигати”.
На новоокупованих територіях у них трошки інший підхід, тому що там не було цієї історії з “Л/ДНР”. Там фактично росіяни окупували і оголосили анексію. Там інший підхід та кадрова політика: вони одразу призначають силовиків з Росії. На окупованих з 2014 року територіях є спротив - як і від українського підпілля, так і від цих еліт, у яких намагаються забрати те що вони “навіджимали”. Загалом, підхід Росії один - репресії, злочини, вбивства, депортації.
Чи проводяться зараз на окупованих територіях мобілізаційні заходи?
Це одна з головних причин, чому вони хочуть паспортизувати всіх. Їм потрібно паспортизувати батьків, які за указом Путіна мають право написати заяву за дітей. Є батьки, в них два сина по 16 років - батьки написали заяву за себе і за синів. На синів вже розповсюджується закон про військову службу, тобто через півтора роки їх можна буде призвати у ЗС РФ.
Тому дійсно, мобілізація триває, але підхід змінився. Тепер в них немає такої примусової мобілізації, яка була. Примус в іншому: їм надсилають повістку - якщо ти її не береш, тебе оголошують в розшук. Маховик запустився таким чином.
Інший момент - вони роздають повістки ще тоді, коли запрошують особу стати на військовий облік або на перекваліфікацію. У вересні минулого року вони запросили у військомати всіх, кому надали відтермінування від армії від січня 2022 року. Ось ці, хто прийшов, 70% були примусово мобілізовані. Підхід змінився, але ідея та сама. Просто ресурсу немає - його було багато на початку військової агресії, а зараз зменшився, і кількість мобілізованих значно впала.
А чи є дані щодо чисельності складу з Донбасу, яке було мобілізовано до ЗС РФ? Чи відомі втрати серед примусово мобілізованих українців?
Мені казали, що приблизно 75% від тих, кого примусово мобілізували, загинули. 25% залишилися живими. На сьогоднішній день цифри могли змінитися, бо змінився підхід. Вони намагаються зробити “добровольчі рухи” через різні організації - “Союз добровольцев Донбасса” та інші. Людей заганяють у “добровольчі” формування і відправляють на фронт. Але на фронті ці “добровольчі” формування входять у склад окремої армійської частини.
Таким чином розмивається кількість примусово мобілізованих з ЗС РФ. Раніше їх формували колективно і відправляли на міни - загони смерті, які йшли попереду ЗС РФ. А коли їх зараз розбавляють з так званими “добровольцями” з РФ, то порахувати складно.
Знаю, що на жовтень 2022 року кількість загиблих була 75%. Також мені казали шахтарі, що у кожному шахтарському місті (Антрацит, Ровеньки, Красний Луч, Краснодон) з’явилися неформальні кладовища примусово мобілізованих, яких не давали поховати на загальних кладовищах. Так сталося, що перші “грузи 200” прийшли на Пасху і тому вони злякалися, що будуть ховати і люди будуть це негативно сприймати. Їх ховали у нових місцях, віддалених від міста і дозволяли на похоронах перебувати не більше 5 родичам.
10 вересня у Росії та на окупованих територіях - єдиний день голосування. Чи можна вважати, що проведення виборів на території України є спробою узаконити анексію наших територій?
Для нас і для цивілізованого світу це нічого не узаконить. Це легітимізація окупаційних адміністрацій у внутрішній політиці РФ. На сьогоднішній день жодна з окупованих територій навіть після анексії не може легалізувати конституцію РФ. Для цього їм потрібні легітимні органи влади за законодавством Росії. Тому вони зараз і роблять проведення цих виборів, формують регіональні представництва партій на ТОТ, забороняють інші політичні проекти і зачищають повністю політичний спектр окупованих територій, складений з колаборантів. Потроху на 70% всі посади на ТОТ очолюють росіяни. Це просто легітимізація всередині РФ, до нас вона немає жодного стосунку і для міжнародного співтовариства як була окупована територія, так і залишиться.
І інше питання - це просто зачистити тих колаборантів, які залишилися при владі. Нагадаю, що у грудні 2022 року вони змінили “конституції” так званих “ЛНР” та “ДНР”, за якими очільники окупаційних адміністрацій обираються вже не прямим голосуванням, а їх будуть обирати місцеві “ради”, які будуть сформовані з представництв політичних партій РФ. Тобто Росія вже буде напряму призначати через “народні ради”, хто буде керувати окупованими територіями. На сьогоднішній день мені 100% відомо що нинішній гауляйтер окупованої Луганщини втратить свою посаду.
Чи чекає така ж доля ватажка “ДНР” Дениса Пушиліна?
Щодо Пушиліна скоріше за все ні, тому що йому дозволили очолити регіональне відділення партії “Единая Россия” на окупованій території Донецької області. Він очолив “праймеріз” всередині партії. За нашою інсайдерською інформацією, що Пушиліна прибирати не збираються.
Чи вважаєте ви, що їхнє місце займуть вихідці з регіону (комуністи чи регіонали) чи це буде повністю російська ланка?
Ні, це буде повністю російська. Вже на сьогоднішній день повноваження Пасічника та Пушиліна обмежені. Вже нема того, що було до 24 лютого 2022 року. Керують там всіма процесами так звані “прем’єр-міністри”, а владу на місцях здійснюють регіональні представництва федеральних органів Росії. Це номінальні фігури і вони на процеси ніяк не впливають. Потрібно розуміти, що Пушилін громадянином РФ був вже давно, а Пасічник справді місцевий. Якщо брати Донеччину, то там спочатку був політтехнолог Бородай, потім Захарченко, тепер Пушилін. Тому в даному випадку будуть громадяни РФ, чітко структурована система окупантського управління. Зрадників ніхто не любить, вони окупантам не потрібні.
