Фотограф та СММ-спеціаліст Денис Черв’як народився у Старобільську, до повномасштабного вторгнення у 2022 році він працював у Луганській обласній бібліотеці, разом з однодумцями проводив тренінги з мистецтва фотографії, СММ та почав працювати над розробкою власного проєкта про рідне місто.
ТРИБУНу хлопець розповів про свій шлях «від фізрука до фотографа».
«Старобільськ – це моє рідне місто, яке кожного дня згадую з теплом. Там я виріс як особистість, почав фотографувати, працювати, також знайшов багато друзів, з якими ми проводили різноманітні творчі заходи»,- каже Денис.
Мати хлопця у місті була тренеркою з волейболу та з самого дитинства всіляко розвивала сина у спортивному напрямку, але творчість раптово стала важливою частиною життя Дениса.
«Більше 10 років я займався волейболом, з командою ми часто їздили на змагання у міста Луганщини та всієї України. Після школи вступив до університету у Старобільську, де грав далі, але вже у складі його збірної та паралельно займався силовим триборством. Так деякий час поєднував усі свої хобі та навчання. Але пізніше, з однодумцями ми почали організовувати культурні заходи для мешканців та гостей міста. На зустрічі до нас приїжджали Олександр Положинський з гурту "ТарТак", земляк Сергій Жадан та інші. Відтоді я почав цікавитись мистецтвом фотографії, створенням контенту та просуванням його у соціальних мережах», - каже фотограф.
У 2016 році Луганська обласна бібліотека переїхала із окупованого у 2014 році міста до Старобільська, тоді її керівники розпочали пошук співробітників і Денис вирішив спробувати себе у ролі СММ-спеціаліста, де і працює на теперішній час.
«Вже коли я працював у бібліотеці, то почав спостерігати за роботою інших фотографів і дуже захоплювався професіоналізмом та кінцевими результатами їх праці. Саме це наштовхнуло мене ще більше почати вивчати мистецтво фотографування. Я бачив себе у цій сфері, хоча ніколи не асоціював себе з нею. Фотограф Олександр Букєєв, який також працював у бібліотеці, допомагав втілити моє бажання та навчитися фотографувати, бо спочатку я намагався це робити на звичайному телефоні. Дуже мене тішив той факт, що людина, яка має досвід у галузі, в якій я хочу реалізуватися, допомагала мені, вказувала на помилки та була для провідником у світ фотографій», - розповідає Денис.
У 2017 році фотограф створив власний проект під назвою «Юність», який присвятив своєму рідному місту – Старобільську.
«Ця ідея виникла, коли я зрозумів, що за 2016 рік відзняв дуже багато фотографій і їх хотілося структурувати. На той час, в мене були три основні напрямки роботи з фотографіями: портрети, стріт-фото і пейзажі. Всі світлини хотілося винести в окремий проєкт, і щоб обов'язково він був присвячений саме Старобільську. Моя ціль - показати людей цього міста, його красу та мальовничість», - додає хлопець.
Денис ділиться, що з початком повномасштабного вторгнення цінність його робіт дуже змінилась.
«Мені багато хто казав: “Навіщо ти це робиш?”, “Ти вже як маніяк, який фотографує людей!”. І ось зараз я дуже радий, що не слухав подібні поради, тому що цінність цих знімків не тільки для мене, а і для інших – безмежна. Це більше, ніж просто фотографії», - каже фотограф.
Часто, у роботах Дениса, можна побачити атмосферні фото про мешканців Старобільська, які передають невимушеність моменту.
«Мені дуже подобаються живі світлини, вони не такі бутафорні, не награні, тому я і зацікавився цим напрямком. А саме атмосферність фото, які ще нагадують кадри із фільму - це поєднання двох стилів: документального та вуличного. У результаті створення таких світлин я передаю всю багатогранність життя та його емоції», - каже хлопець.
Фотограф розповідає про роботу у «Мандрівній бібліотеці», каже, що це не звичайна нам будівля чи кімната, наповнена книжками із запорошеними обгортками, а цілий проєкт, який розриває усі стереотипні шаблони.
«Це обласна бібліотека, яка вже двічі виїхала з окупації, спочатку з Луганська, а потім із Старобільська до Черкас. Коли я почав працювати у складі її команди, то був дуже здивований, що бібліотека шукала СММ-спеціаліста, але згодом зрозумів, що це дуже сучасне місце. У нас було багато книжок новітньої української та зарубіжної літератури, тому що здебільшого ми орієнтуємося на взаємодію з аудиторією. Часто проводили івенти, концерти та фестивалі, участь у яких брали: Сергій Жадан, Макс Кідрук, Артем Полежака, Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Олег Сенцов та інші», - розповідає Денис.
Навесні 2023 року фотограф получився до команди агенції «АртПоле», яка спеціалізується на створенні мультидисциплінарних проєктів, робить яскраві перформанси, співпрацює з музикантами і письменниками з різних країн та займається волонтерською діяльністю.
«З агенцією я познайомився, коли працював у бібліотеці. Вони приїхали з презентацією перформансу у Старобільськ. І відтоді ми періодично спілкувались та підтримували зв’язок, а коли я переїхав у Київ, то почав співпрацювати з «Artpole_agency» як фотограф та контент-менеджер», - додає фотограф.
Хлопець їздить на зйомки, які присвячені звільненим містам від російської окупації, а також висвітлює роботу волонтерів.
«Нещодавно ми їздили до міста Ірпінь, щоб показати допомогу постраждалим від агресора. Моїм завданням була документація військових злочинів. Це дуже важлива, і водночас важка морально, фотозйомка. Коли спостерігав за наслідками дій окупантів у місті, було дуже моторошно, я розумів що багато зруйнованих будівель вже реконструювали, але все одно ще залишається багато слідів від рук країни-агресорки»,- зауважує Денис.
Розповідає, що під час повномасштабного вторгнення у 2022 році, в Старобільську окупанти зафарбували місцевий мурал, який був присвячений віршу Сергія Жадана «Пливи, Рибо, пливи» культурним діячем Сергієм Летучим та мистецьким об’єднанням «BetOnAr. І згодом художник вирішив відтворити знищену роботу в Ужгороді на стіні обласної бібліотеки Потушняка.
«Коли було відкриття муралу, Сергій Летучий запропонував мені та моєму знайомому Олександру Букреєву зробити виставку світлин Старобільська. Звісно я погодився, надіслав йому фотографії на друк і там відбулася презентація моїх робіт. Згодом зображення набули мандрівний формат, тому що ми хотіли провести івент, який об'єднав би старобільчан, які виїхали з окупації та людей, які взагалі не знають про місто. Ось так виникла ідея зробити у Львові фотовиставку. Вона була насичена і різнопланова, у нії брали участь музиканти, фотографи, поети та кожна людина зробила свій внесок у цей захід, який мені та всім присутнім запам’ятався надовго», - каже хлопець.
На фотографування Дениса надихають думки про майбутнє, він хоче, щоб через багато років люди дивились на світлини і мали уявлення про міста та їх мешканців у минулому.
«Зараз мені також цікаво гортати архівні фотографії, дивитися на старі, чорно-білі пейзажі, будівлі, я уявляю, як вони змінювались впродовж років, і це мотивує мене робити таке ж для майбутнього», - додає фотограф.
Також Денис збирає кошти для ЗСУ. Розповідає, що ідея виникла на шляху до втілення бізнес-ідеї, пов’язаної з творістю хлопця.
«Незадовго до початку війни я вирішив надрукувати свої фотографії формату А4, помістити їх в скляні рами і продавати. Замовив всі необхідні матеріали, але 24 лютого 2022 року почалась нова фаза війни і фотографії не встигли доставити у Старобільськ. Після цього я втратив надію на здійснення свого бажання, бо був заклопотаний думками про евакуацію із міста та безпеку своєї родини. Після того, як з колегами віїхали із окупації, мені прийшло повідомлення від “нової пошти”, що фотографії можна отримати. Тоді я зрозумів, що це своєрідний знак, щоб завершити задуману справу. Тепер з кожного свого продажу я переводжу кошти для ЗСУ. На фотовиставках «Мандрівний Старобільськ» ми також волонтеримо для українських військових. Зараз вона знаходиться у Львові в центрі Довженка, а після, буде мандрувати по іншим містам України»,- розповідає хлопець.
Денис ділиться своїми творчими мріями.
«Вони є невеликі, а є дуже масштабні. Звісно ж, хочеться, щоб мої роботи публікувалися у всесвітньовідомих виданнях та висіли на виставках в інших країнах. Також мрію створити фотокнигу, там хочу висвітлити хронологічний ланцюг своєї діяльності: з чого я починав, що фотографував, як з роками змінювалась концепція та стиль моїх робіт, у яких проектах брав участь, тощо», - додає фотограф.
Каже, що після перемоги хоче повернутися до рідного міста та далі займатися улюбленою справою.
«У Старобільську хочу продовжити висвітлювати розвиток міста та життя його мешканців. У мене є серія зображень під назвою “Homelands” там фотографії з місцевого «Голівуду», туди я фотографую одне і те ж місце, з одного ракурсу, але у різні пори року. Так ось, мені не вистачає лише літа для її завершення. І я сподіваюсь, що скоро я це зроблю у вільному, українському Старобільську!», - говорить Денис.
