Мій чоловік — військовий, то як зберегти стосунки під час війни? Реальний досвід та поради ЕКСКЛЮЗИВ

З початком повномасштабного вторгнення військовим довелося тимчасово розлучитися зі своїми родинами. Важко і тим, хто на фронті, і тим, хто чекає кохану людину вдома. Як от Рита та Максим — подружжя з Рубіжного, яке розлучила війна. 

ТРИБУН поспілкувався з родиною, дізнався, як вони працюють над стосунками. А також поговорив із психологинею, яка розповіла, як підтримати дружину/чоловіка з числа військовослужбовців та як зберегти стосунки на відстані. 

Рита і Максим – родина, яку тимчасово розлучила війна, і вона ж зробила їх стосунки ще міцнішими 

До 24 лютого 2022 року Рита та Максим жили в Рубіжному, виховували донечку. Максим у минулому – військовий, тож з початком повномасштабного вторгнення не зміг залишитися осторонь та пішов добровольцем захищати Батьківщину.

У пам'яті Рити особливо закарбувався момент, коли на початку повномасштабної війни чоловік відправляв її до Польщі з дитиною на руках, обіймав та плакав, захлинаючись сльозами. 

Ми розуміли: можливо, ми вже не зустрінемося. 

Рита поділилася, що було складно, життя тоді просто зупинилося. Так довго продовжуватися не могло, тому через деякий час вона з донькою приїхала в Дніпро, де змогла зустрітися з чоловіком.

Військовий з Рубіжного

“Складно дивитись на доньку без батька. Яка, побачивши український прапор, показує пальчиком і кричить «папа»”, – поділилась Рита.

За словами жінки, після того, як чоловік пішов на війну, вони обоє повністю змінилися.

Ми стали міцнішими, але водночас чужими. Щоразу чую “пробач, але у мене тут хлопці 300/200”.

Під час війни пані Рита опанувала професію військового психолога. Тому навчилася розуміти, вірити та чекати.

Одного разу, вчергове повернувшись з передової, Максим запропонував Риті обвінчатися. Вона не відмовила, бо знала, як це для нього важливо.

Військовий з Рубіжного

Підтримує чоловіка такими простими, але щирими, фразами: “все буде добре”, “ми тебе чекаємо”, “скоро ти приїдеш до нас”, “ми зустрінемося”, “донечка на тебе чекає”, “я люблю тебе”.

Знаю, що багато дівчат не витримують. Але хочу дати пораду: не лайтеся, стримуйте себе. Зрозумійте: нам важко, але їм важче ще в сотні разів.

Єлизавета Кулешина –  психологиня-сексологиня БФ “Восток SOS”. Вона займається питаннями самооцінки, міжособистісних стосунків, самореалізації та проблемами сексологічного спектру.

Єлизавета Кулешина

Спеціалістка розповіла кореспондентці ТРИБУН про особливості стосунків з військовими.

Як зберегти стосунки на відстані?

1. Контролюйте себе і приймайте його/її "нового" чи "нову"

Людина, яка бачила війну зсередини, дивиться на світ зовсім інакше. Ваша кохана людина може реагувати по-іншому на побутові речі: гучні звуки, різкі рухи тощо. Тому намагайтеся ставитися до цього з розумінням і дати коханій людині відчуття безпеки.

Оточіть свого партнера любовʼю і прийняттям. Покажіть не на словах, а на ділі, що ви розділяєте його/її переживання і готові вислухати, підтримати і допомогти хоча б теплими словами.

Намагайтеся не агресувати, якщо ваш партнер довго не виходить на звʼязок чи відповідає на питання не так, як би вам того хотілося. На даному етапі стосунків ви – та людина, яка знаходиться не на фронті. І саме ви маєте давати партнерові підтримку і розуміння.

2. Спогади і планування майбутнього

Життя в часи війни – це про те, що ні в кого з нас немає майбутнього. Ми всі живемо одним днем, бо не знаємо, що буде завтра і чи буде воно взагалі. 

Але для покращення стосунків ми можемо звернутися до двох речей – згадувати те, що вже було і будувати спільні плани. Для чого?

Спогади – це той острівець безпеки, затишку і кохання, який допоможе завжди памʼятати, заради чого ви хочете зберегти ці стосунки. Для партнера, який воює, саме спогади можуть стати додатковим стимулом, щоб бути в моральному балансі і прагнути повернутися додому. А спільні плани – це той фундамент майбутнього сімейного життя, який даватиме натхнення і обʼєднуватиме вашу пару.

3. Говоріть про свої потреби прямо і чітко

Військові звикли до життя, де немає полумірів. Вони отримують чіткі завдання і їх виконують. У здобуванні перемоги немає місця невпевненості і натякам. І саме така стратегія працює у стосунках на відстані. 

Якщо вас щось турбує – запитайте прямо. Якщо вам чогось хочеться – скажіть про це. Не примушуйте партнера розгадувати ребуси – йому зараз і так важко. 

А ефективна і щира комунікація – це ключ до збереження стосунків, навіть коли ви знаходитеся в різних місцях країни чи світу.

Як будувати стосунки після повернення з фронту?

1. Зрозумійте, що все буде інакше

Життя після повернення з фронту ніколи не буде таким, як раніше. І це не залежить від обставин, при яких ваш партнер повернеться. Чи буде це після перемоги, чи внаслідок травми або комісування – ваш партнер остаточно змінився. 

У нього/неї будуть інакші реакції на побутові речі, він чи вона можуть реагувати не так, як це було раніше. І ваша задача це прийняти.

Певний період після повернення додому у вашого партнера буде період адаптації – краще, щоб він пройшов під наглядом психолога. Але якщо немає такої можливості чи бажання, ви зі свого боку маєте підтримати партнера і дати йому розуміння, що життя продовжується і після фронту.

2. Не знецінюйте його досвід

Ніколи не говоріть фрази на кшталт “ой, он у сусідки чоловік теж служив, але він не такий нервовий, як ти”, “це що, в тебе такі слабкі нерви?” і “боже, як ти воював з твоїм характером?”. Всі ці фрази знецінюватимуть досвід партнера і підсилюватимуть відчуття, що життя не на фронті – марне.

Просіть про допомогу у найпростіших життєвих ситуаціях і залучайте партнера до побутового життя – хай це буде просто викидання сміття, але саме так ваш партнер зможе відчути свою необхідність, яка різко падає після повернення з фронту.

3. Адаптація до нового життя

Люди, що повертаються з фронту, наче починають нове життя. Для них може бути дивним пити каву у кавʼярні, спокійно спати у власному ліжку і просто лежати на дивані без очікування чогось страшного.

На адаптацію до життя “після” потрібен час. Не квапте свого партнера – у кожного адаптація відбувається по-різному. Запрошуйте партнера в кіно, на прогулянки і не дивуйтеся, якщо він буде на все реагувати відсторонено – це нормально. Ваша задача – дати якомога більше розуміння, підтримки і відчуття того, що “я потрібен/на”.

У разі потреби психологічної підтримки жінки можуть звернутися в осередки мережі “Затишно space” у Черкасах, Кропивницькому, Вінниці, Запоріжжі та Миколаєві.

Читайте також: “Дитина війни”: хто може отримати статус та які пільги передбачені