Дівчина народилася у Рубіжному, де й почався її шлях до великого спорту. Коли їй виповнилося 7 років, родина переїхала до Кременчука. У новому місті Ольга почала тренування з легкої атлетики. Згодом вона представляла Україну на різноманітних міжнародних змаганнях, у тому числі й на Чемпіонатах Світу та Олімпійських іграх. Зараз, незважаючи на складнощі повномасштабного вторгнення, спортсменка продовжує відстоювати честь Батьківщини.
Журналістка видання ТРИБУН поспілкувалася з рубіжанкою, дізналася про її досягнення у спорті та як повномасштабне вторгнення змінило життя її сім’ї.
“У Рубіжному пройшло моє дитинство. Пам’ятаю, як ходили з татом в басейн або ж на тренування з боксу. Також любила купатися в Сіверському Дінці та ходити в ліс по гриби. Моє містечко дуже маленьке та обійти його можна було за 30 хвилин. Я жила в будинку, який виходить на центральну площу, а бабуся з дідусем мешкали всього за 100 метрів від нас. Часто ходили на базар та купували продукти чи одяг. Пам’ятаю, як любила бігати навздогони з дітворою майже по всьому місту. Рубіжне — гарне місто”, — з теплом згадує рідне місто Ольга.
Легкою атлетикою дівчина почала займатися в 11 років. Каже, що її життя, починаючи з 16 років — це постійні подорожі на змагання. Досить довго вона проводила час за кордоном. Причиною цьому стала непристосованість Кременчука для повноцінних тренувань, які були потрібні Ользі.
“Вже майже 20 років минуло. Ого, так цифри! І успіхи були майже одразу. Спочатку вигравала місцеві змагання, а потім вже національні. У 2009 році вперше була на Чемпіонаті Світу, тоді ще серед юнаків. І після — кожен рік змагалася на інтернаціональному рівні. Була багаторазою призеркою Чемпіонатів Європи, переможницею Кубків Європи, Європейських ігор, учасницею Олімпійських ігор, Чемпіонкою України та багаторазовою фіналісткою Чемпіонатів Світу”, — розповідає дівчина.
Додає, що цінує усі свої змагання та нагороди. Але доволі складне випробування було на Чемпіонаті Європи у 2018-2019 роках. Тоді Ольга здобула бронзу. Тому ця подія — найцінніша спортсменці.
Чемпіонати Світу та Олімпійські ігри - це найбільші і найважливіші змагання в моєму спорті
Коли почалося російське вторгнення у 2022 році, Ольга з сім’єю була в Сумах на зборах, де готувалася до Чемпіонату України.
“Прокинувшись 24 лютого — стало дуже страшно від прочитаних новин. Ми почали швидко збиратися та поїхали додому в Кременчук. Виїжджали через Охтирку та Полтаву. А через годину прочитали новини, то дізналися, що окупанти зайшли в Суми. Це були жахливі дні та відчуття. Дуже страшно”, — додає спортсменка.
Після — дівчина з родиною евакуювалися в Польщу, а в кінці березня — вирушили до Португалії на змагання, згодом переїхавши до Швейцарії.
“Зараз живу та тренуюся у Швейцарії, але по можливості приїжджаю додому”, — каже спортсменка.
Одразу Ольга почала допомагати українцям. Купувала медикаменти, дитяче харчування та інші необхідні речі, які відправляла в гарячі точки нашої країни.
“Я жалію, що до вторгнення у 2022 році не змогла вивезти бабусю із Рубіжного. Вона категорично не хотіла виїзджати. А вже коли окупанти увійшли в місто — майже одразу вимкнули зв’язок. Близько двох тижніх ми не могли з нею зв’язатися. Трохи пізніше дізналися, що вона померла… в той час не можна було ні викликати швидку, ні просто нормально поховати людину… все робили сусіди”, — згадує спортсменка.
Зараз легкоатлетка продовжує займатися спортом та відстоювати честь Батьківщини на міжнародній арені.
“Влітку 2023 року я приймала участь в Чемпіонаті Світу. Це був мій шостий. Дуже приємно представляти Україну. Пройшло тільки два роки з народження моєї дочки Ніколь, а я вже встигла побувати на двох таких масштабних змаганнях”, — каже рубіжанка.
Зараз точиться чимало розмов з приводу участі росіян у спортивних змаганнях. Ольга Ляхова має з цього приводу власну думку.
Це буде залежати від рішення Міжнародного атлетичного комітету. Але дуже надіюсь, що цього не станеться. За нами правда. Я вірю, що цивілізований світ не допустить їх до міжнародних змагань.
Дуже тепло сприймають українських спортсменів на міжнародних змаганнях. Багато хто запитує про їх самопочуття та потреби.
“Україну зараз знає увесь світ і це відчувається. Підходять часто іноземні журналісти. Цікавляться ситуацією в Україні та чи чи поліпшується вона. На жаль ні….Також запитують про мене та сім’ю. Але все ж відчувається, що в іноземців зараз вже немає такого інтересу до війни, як на початку вторгнення”, — затверджує дівчина.
У планах Ольги Ляхової — зимовий Чемпіонат Світу. Вона додає, що морально не складно виступати на спортивних змаганнях під час війни в Україні. Бо професійний атлет знає свою мету та завдання. І це, у тому числі, й робота на перемогу Батьківщини.
По закінченню війни дівчина дуже хоче приїхати до рідного Рубіжного.
“Перш за все хочу піти на кладовище до своєї бабусі… потім до її дому, прогулятися біля рідного дитячого садочку. Маю надію, що від нього щось залишилося після виродків, які прийшли в наші міста…”, — каже спортсменка.
Читайте також: “Якщо людині є, що сказати — ви її почуєте” — художниця зі Старобільська
