Окупаційна влада дедалі частіше говорить про Попасну у розрізі її відбудови, створення умов для проживання та надання допомоги тим, хто залишився у місті. Ремонтні роботи, розмінування, проведення служб у церкві, привітання зі святами, надання “гуманітарки” - звучить оптимістично й обнадійливо. Проте не всі ці процеси є правдивими, а деякі – використовуються лише з пропагандистською метою.
Журналістка ТРИБУН з’ясувала, що насправді відбувається у місті, як живуть попасняни, чи реалізовуються обіцянки окупантів та як діє російська пропаганда.
Ремонтні роботи у зруйнованих будинках
Попасна, що на Луганщині, окупована з 8 травня 2022 року. Внаслідок бойових дій та щільних обстрілів зі сторони російських військ — вщент зруйнована. Немає жодної вцілілої будівлі: ані багатоповерхівок, ані приватного сектору, ані адмінбудівель чи інших закладів.
У січні 2024 року окупаційна влада почала говорити про проведення ремонтних робіт у будинках, в яких на сьогоднішній день живуть попасняни. Слід зазначити, що за даними російських волонтерів, у Попасній проживає 256 осіб.
Сергій Колягін, так званий голова адміністрації міста Первомайськ, 15 січня 2024 року повідомив, що у Попасній буде проведена гуманітарна акція щодо ремонтно-відновлювальних робіт, мета якої “практическая помощь жителям г. Попасная в закрытии теплового контура принадлежащих им жилых помещений: остекление окон и перекрытие кровель”. Встановленням вікон та перекриванням дахів займатимуться будівельники з Воронежу.
Станом на лютий 2024 року інформації чи звітів про виконані ремонтно-відновлювальні роботи немає. Тож гучна заява окупаційної влади залишилася або обіцянкою, або пропагандою, щоб показати світові сюжети про налагодження життя у так званій “ЛНР”.
Як виглядає місто, зокрема житлові будинки, окупанти показали на відео.
Пропаганда війни через мистецтво
Водночас окупанти не поспішають займатися відбудовою Попасної. Навпаки, намагаються “зберегти” руїни для майбутньої пропаганди.
У лютому 2024 року місто відвідував російський художник. Він писав картини знищених будинків і зруйнованого Свято-Миколаївського храму.
Місцеві партизани говорять, що ці картини будуть представлені на виставці. Також з міста хочуть зробити музей, де будуть проводитися приватні екскурсії.
Втілити подібне росіяни планують не вперше. У жовтні 2023 року окупаційні ресурси повідомляли, що “Калужская область, шефствующая над Первомайском, поможет сделать Попасную местом боевой славы и центром патриотического туризма”.
“Відкриття храму”: від будівельних робіт до релігії
Поки так звані будівельні роботи є безрезультативними, окупанти відкрили “храм” для місцевих жителів. Насправді, йдеться про Всіхсвятську каплицю у мікрорайоні “ВРЗ”. У період повномасштабного вторгнення вона була сильно пошкоджена.
Ця подія відбулася у січні 2024 року. Але варто відзначити, що каплиця і надалі перебуває у жахливому стані. Тобто навіть при її “відкритті” відновленням ніхто не займався.
Релігія - один із інструментів російської пропаганди. Окупанти приділяють велику увагу церквам, молитвам і службам, у такий спосіб демонструючи свої цінності. Говорять, що їхні дії начебто на благо, бо з “ними Бог”.
Попасна і в цьому питанні не стала винятком. Зі словами “Обращаемся к Богу только с молитвой… Мы верим, что будет победа” російський військовий капелан на руїнах Свято-Миколаївського храму провів службу. Храм знаходиться у мікрорайоні “город”. Він був зруйнований внаслідок активних бойових дій і обстрілів у місті.
Розмінування як крок до мирного життя
Так зване “Правительство ЛНР” 7 лютого 2024 року в офіційному телеграм-каналі опублікувало інформацію Дениса Пашкова, начальника луганської філії “Железных дорог Новороссии”, про розмінування залізничного полотна в Попасній.
Водночас у повідомленні наголошується, що процес відновлення залізничної інфраструктури складний і “нужно обследование, финансирование, составление сметы и график выполнения работ”. Тож поки це лише плани.
Раніше розмінування у Попасній не відбувалося. По місту окупаційна влада розмістила таблиці “Опасно мины” та заборонила або обмежила жителям пересуватися деякими місцями.
Окупанти вітають зі святами та забезпечують всім необхідним
Російські волонтери, представники так званої влади “ЛНР”, волонтерські організації “ЛНР” звітують, що постійно доставляють гуманітарну допомогу жителям Попасної.
Наприклад, “Народный фронт ЛНР” привіз попаснянам продукти харчування, борошно, цукор, засоби гігієни, пральний порошок і речі. Як зауважує Андрій Хіль, представник “Народного фронту”: “все, что людям нужно в данное тяжелое время”.
У новорічні свята дітей, які проживають у місті, теж не залишили без уваги. Їх привітала начальник Штабу Регіонального відділення Всеросійського військово-патріотичного громадського руху “ЮНАРМИЯ” в “ЛНР” Оксана Луганцева, вручивши подарунки від компанії “Газпром информ”.
І, ніби, дійсно з фото та відео окупантів можна зробити висновок, що місцеві забезпечені всім необхідним, мають мінімальні набори для виживання. Чи вистачає цього і що говорять попасняни?
“Мы тут не живем, мы тут выживаем”
Цими словами описує життя в окупованій Попасній Юрій. Вони разом із дружиною не виїжджали з міста під час боїв і зараз не збираються його залишати. Родина втратила сина, який загинув через влучання снаряду у будинок.
В інтерв’ю російському журналісту чоловік розповів, що живуть без будь-яких зручностей, зокрема без газу. Найближче місто, де можна щось купити, - Первомайськ. Туди ж їздять і за ліками.
“Генератор купили за свои деньги. Бензин возил на велосипеде с Первомайска. Дрова тоже велосипедом тягал. В том году оформляли заявление на уголь - ничего не дали. Обещают компенсацию, но когда она будет. Уже ползимы прошло”, – говорить Юрій.
Чоловік жаліється, що у його будинку з’явилися щури. Зовсім нещодавно зникли миші, а тепер доводиться боротися з іншими шкідниками.
Про ситуацію у місті та гуманітарну допомогу розповів попаснянин Володимир. Чоловік зазначив, що немає ні світла, ні води. Інколи її привозять, але часто жителі набирають у колодязях та з джерела. Але насамперед хотілося б вирішити проблему зі світлом, або щоб дали генератор.
“2 раза на месяц получаем гуманитарку. Сегодня дали масло, тушенку, макароны, хлеб. Есть норма на человека. Оформляли документы на компенсацию за жилье. До сих пор ждем результатов. Подавали и на уголь. Ждем”, – каже Володимир.
У Попасній немає роботи. Єдиний транспорт, яким можуть користуватися місцеві, - велосипед. Щоб мати більше продуктів або медикаменти, слід їхати у сусіднє окуповане місто Первомайськ. Не всі можуть дозволити собі придбати генератор. Відсутність постачання вугілля змушує шукати по місту дрова. Реалії, про які відверто говорять ті, хто і досі залишається жити в окупації.
Війна для Попасної не закінчена
Як би окупаційна влада не говорила про “відбудову”, “відкриття” чогось, покращення умов проживання, але війна триває. Попасна залишається містом, яке російські військові використовують для своїх цілей. Вони встановлюють свої правила, порядки та заборони. Заселяються у потрібні для них будинки, займають будівлі, розміщують техніку тощо.
Ось так, наприклад, росармія обладнала для себе бомбосховище у Попасній. Місцеві коментують, що на фото підвал одного з житлових будинків.
Щодня російська техніка прямує через місто на Бахмут у бій. Її кількість незліченна.
А втім, цивільні продовжують виживати.
Авторка: Юлія Канзеба
