Перший місяць зими майже закінчився, а тепло на окупованій Луганщині з'явилося не у всіх квартирах. Тож Росія прийшла звільнити жителів Луганської області в тому числі й від опалення.
Заяви окупаційної "влади" виглядають красномовно:
"ЛНР почти на 100% готова к отопительному сезону...Луганская — 99,2%".
Важливо, що такі цифри навели ще в кінці жовтня (!). А вже в листопаді після обурення жителів області ватажок "ЛНР" Леонід Пасічник зібрав нараду, на якій визнав, що справи з опаленням не на 100%.
Якщо зі староокупованими територіями все більш-менш зрозуміло, і там люди зимуватимуть з опаленням, то на новоокупованих основну частину тепломереж зруйновано під час боїв.
Тож на нараді щодо Сєвєродонецького району заявили:
"В Северодонецке жилой фонд готов к зиме на 63%, котельные – на 87%. Представитель Фонда развития территорий доложил, что ремонт теплотрасс в городе будет завершен к 1 декабря".
Але 30 листопада повідомили, що теплотраса готова лише на 46,9%. Тож за рік окупанти не змогли підготувати місто до зими, а ремонтні роботи розпочали лише з настанням холодів. Сьогодні значна частина міста Сєвєродонецьк виглядає так:
За свідченнями чоловіка, який регулярно їздить до окупованих міст, у Сєвєродонецьку опалення "на мінімумі", а мешканців дуже мало:
"Отопление сейчас в городе — на самом минимуме. Люди мёрзнут. Тепло в системе поддерживают, чтобы на размёрзлись батареи и трубы, поскольку проплаты за тепло сейчас почти нет. Представьте ситуацию: на целый восстановленный девятиэтажный дом приходится всего несколько квартир, в которых реально живут люди, и те не платят за тепло...Говорят, что центральную котельную (на депо) включат в марте, сейчас там капитальный ремонт и восстановительные работы кипят. Может быть следующей зимой будет теплее в квартирах".
Проблеми з опаленням і в адміністративних будівлях. На засіданнях колаборанти сидять у верхньому одязі:
"У нас на улице Партизанской, ничего не ремонтируют, даже окна не застеклили. Зато приносят квитанции за свет по 4 тысячи рублей в месяц. Вторую зиму будем опять зимовать при обогревателе", – розповіла жителька Сєвєродонецька Людмила Андрєєва.
Місто ж Лисичанськ, згідно з заявами окупаційних адміністрацій, знаходиться у найскрутнішому становищі стосовно опалення. Хоча інфраструктура Лисичанська після бойових дій вціліла більше у порівнянні, наприклад, із Сєвєродонецьком.
Складну ситуацію підтверджує росіянин, який перебував у відрядженні в Лисичанську (за його словами, як цивільний спеціаліст, без уточнення сфери діяльності):
"Ситуация такая: нужно дать свет людям в Лисичанске, где большинство районов сидят без электричество уже более года. По штатному расписанию, помимо рабочих и ИТР необходимы саперы и медик".
Тим часом ресурси Татарстана (саме Татарстан взяв шефство над Лисичанськом) повідомили, що додатково під'єднано тепло до 32 об'єктів окупованого міста, а попередньо у 100 багатоквартирних будинках воно вже мало би бути.
Точно описати ситуацію з комунікаціями в Лисичанську можна завдяки фото:
Це вуличний туалет в окупованому місті, який зробили місцеві з ящиків від БК.
Добре, що шапки не заважають пропаганді потрапляти в голови дітей. Ще одне промовисте фото з однієї із шкіл окупованого Лисичанська:
У Рубіжному про опалення квартир говорити зарано, адже окупаційна адміністрація досі не встановила вікна у пошкодженому житлі. Планують це зробити вже навесні, у березні-квітні 2024 року:
В луганських пабліках дописів типу "крик души" з настанням холодів збільшилось:
А жителі Алчевська вирішили написати колективне звернення на “пряму лінію” Путіна:
“Глобальные проблемы с теплоснабжением, по отчётам администрации отопление запущено на 98%, а по факту у большинства абонентов холодные радиаторы в квартирах и 10° тепла. Многие жители города обращались в администрацию Алчевска, Луганска, Вологду (регион шеф) Москву приходят одни отписки и ничего не делается”.
Та це питання у прямому етері, як не дивно, не було розглянуте.
Маленькі населені пункти Луганщини виживатимуть другу зиму без опалення і в більшості своїй — взагалі без будь-яких комунікацій. Наприклад, селище міського типу Сиротине, яке знаходиться від Сєвєродонецька всього в 6 км, очікує складна зима.
Російська волонтерка в одному зі своїх дописів розповіла про жінку з Сиротиного, яка другий рік живе без світла, води та тепла:
"Женщина выживает уже второй год в доме, где нет не света, не воды, не батарей центрального или еще кого-то отопления. Представьте, только на минуточку, что за водой нужно ехать за километр и тащить обратно на себе ведра, чтобы было хоть немного тепла, нужно идти в лес и собирать древесину, а потом ее же колоть топорищем, пищу готовить приходиться на печке...".
У більшості сіл Сєвєродонецького району — схожа ситуація через бездіяльність місцевої “влади”. Для прикладу, ще одне селище — Тошківка (Гірська громада, Сєвєродонецький район). За словами російського волонтера, в цьому будинку досі живуть люди.
Про опалення мови тут не йде, адже навіть завали ніхто не розбирав.
“Ще народилось двоє дітей, живе тут близько 50 людей”, — каже той у відео.
Тож картинка окупаційних ЗМІ значно розходиться із реальністю, в якій доводиться жити людям Луганщини сьогодні.
Читайте також: Андрій Шаповалов: "Ми грали в шахи, коли ворог грав у бейсбол". Про дезінформацію, Луганськ і похід через міст у Станиці.
