Чи відчувала ваша дитина себе коли-небудь в школі самотньою, беззахисною, приниженою? Можливо, причиною цього став булінг – систематичне цькування з боку однолітків. Це серйозна проблема, яка може завдати глибокої психологічної травми і негативно вплинути на все подальше життя дитини. Давайте розберемося, що таке булінг, які форми він може приймати і як батьки можуть допомогти своїй дитині впоратися з цією ситуацією.
Що призводить до булінгу?
Булінг – це агресивна поведінка однієї дитини або групи по відношенню до іншої дитини, що супроводжується систематичним приниженням, залякуванням та цькуванням жертви. Причини булінгу можуть бути різними: від прагнення самоствердитися за рахунок слабшого до спроби компенсувати власні психологічні проблеми та комплекси. Часто агресорами стають діти з неблагополучних сімей або ті, хто сам страждав від насильства.
Які існують види булінгу?
Булінг може проявлятися у різних формах:
- Фізичне насильство (побиття, штовхання, псування речей);
- Вербальне насильство (образи, глузування, поширення пліток);
- Соціальна ізоляція (бойкот, ігнорування, виключення з групи);
- Кібербулінг (цькування в інтернеті, розповсюдження принизливих фото і відео).
Чим булінг відрізняється від звичайної сварки та розіграшу? Особливості шкільного булінгу
На відміну від разового конфлікту або дружнього розіграшу, булінг носить систематичний характер. Агресор свідомо принижує жертву і отримує від цього задоволення. При цьому жертва відчуває себе самотньою і безпорадною, не маючи сил протистояти цькуванню.
Шкільний булінг має свої особливості. У закритому дитячому колективі, де всі один одного знають, дитині нікуди подітися від агресора. Крім того, булінг часто відбувається за мовчазної згоди або навіть за підтримки інших дітей, які бояться стати наступною жертвою.
Чи можна зрозуміти булера?
Попри те, що поведінка булера викликає обурення і засудження, важливо розуміти, що за цим часто стоять серйозні психологічні проблеми. Можливо, дитина-агресор сама страждає від насильства вдома, має занижену самооцінку або не вміє будувати здорові стосунки з однолітками. Тому булер так само потребує допомоги і підтримки, як і його жертва.
Що робити дорослим, щоб захистити свою дитину?
Якщо ви помітили, що ваша дитина стала замкнутою, уникає школи, приходить додому в подряпинах і синцях – не ігноруйте ці тривожні сигнали. Поговоріть з сином/донькою, дайте зрозуміти, що обов’язково допоможете вирішити проблему. Поспілкуйтеся з класним керівником, шкільним психологом, шкільною адміністрацією. Не соромтеся залучати інших батьків і громадськість.
Дуже важливо звернутися за допомогою психолога. Досвідчений психолог Київ допоможе дитині впоратися з психологічною травмою, відновити самооцінку і навчитися протистояти булінгу. У центрі психологічної допомоги в Києві ви знайдете кваліфікованих фахівців і доступні ціни на послуги психотерапевта.
Що робити, якщо ваша дитина булить інших?
Якщо ви дізналися, що ваша дитина цькує однокласників – не поспішайте звинувачувати і карати. Спробуйте зрозуміти, що стоїть за її агресивною поведінкою. Можливо, дитині не вистачає вашої уваги і підтримки. Покажіть, що ви любите її незалежно ні від чого, але не схвалюєте насильство. Поясніть, що відчуває жертва булінгу і як боляче їй від знущань. Займіться з дитиною у психолога, щоб допомогти їй вирішити внутрішні проблеми і навчитися виражати себе в позитивний спосіб.
Що робити, якщо ви або ваша дитина стали свідками цькування?
Якщо ви стали свідком булінгу – не проходьте повз. Ваше невтручання лише підсилює відчуття безкарності у агресора. Зупиніть насильство, повідомте вчителя або іншого дорослого. Підтримайте жертву, покажіть, що вона не самотня. Розкажіть своїй дитині, що потурати цькуванню – боягузливо і аморально, а захистити слабшого – сміливий і благородний вчинок.
Отже, булінг – це серйозна проблема, яка вимагає уваги і втручання дорослих. Тільки спільними зусиллями сім'ї, школи і суспільства ми зможемо захистити наших дітей від насильства і створити для них безпечне і комфортне середовище.
