Війна змусила тисячі українців залишити свої домівки та шукати прихисток в інших регіонах країни. Одним із таких місць, де внутрішньо переміщені особи з різних куточків України знаходять підтримку та допомогу, є шелтер-хаб Лисичанської громади в столиці країни.
Журналістка видання ТРИБУН побувала в гуртожитку й подивилася, як там живуть люди.
Перше враження
На вході відвідувачів та мешканців гуртожитку зустрічає великий банер зі словами: “Луганщина – це Україна”. Шелтер знаходиться за адресою вулиця Миколи Ушакова, 8а.
У квітні 2022 року розпочалась евакуація цивільних осіб зі вже охоплених вогнем бойових дій Сєвєродонецька та Лисичанська. Спочатку люди, які за одну мить стали переселенцями, оселилися в одному гуртожитку, але через те, що в ньому не було опалення, вирішили шукати інше місце. Так вони опинилися саме тут.
Лисичанська міська військова адміністрація домовилася про приміщення для мешканців своєї громади на території Європейського університету. І шелтер-хаб запрацював 1 листопада 2022 року. Спочатку тільки для лисичан, а потім і для переселенців з інших регіонів.
Міжнародні партнери допомогли із сантехнікою, було обладнано окремі кухні, душові кімнати та туалети, встановлено 18 пральних машин. Також у деяких кімнатах було виконано косметичний ремонт, що зробило їх більш затишними та сучасними. Наразі тут проживає 365 переселенців, більшість з яких – жителі Луганської області, переважно з Лисичанської територіальної громади. Серед мешканців 80 дітей, деякі з них мають інвалідність. Гуртожиток нині готовий прийняти не лише одиноких переселенців, але й сім'ї з 3-4 людьми та навіть з домашніми улюбленцями. На момент репортажу ще є вільні кімнати.
Серед послуг, які наразі наявні для ВПО, є медичні (первинна та вторинна медична допомога), а саме: два сімейних лікарі, медсестри, два кардіологи, лікар інтенсивної терапії Бегунова Антоніна Василівна, педіатр, який приїжджає раз на тиждень (лікар-педіатр мешкає неподалік, тому є можливість в будь-якому екстренному випадку запросити її), Також серед лікарів є офтальмолог. Громада користується послугами Маріупольської лікарні, яка проводить операції безкоштовно.
Переселенцям надаються юридичні послуги (щопонеділка) та послуги Пенсійного фонду, спеціалісти якого раз на місяць приїжджають до хабу та проводять консультації. Є й психологи, які спілкуються з мешканцями, зокрема й з дітьми.
Окрім притулку та інших необхідних послуг, громада пропонує затишний куточок для найменших мешканців. Щодня о 14:00 досвідчені вихователі проводять з дітьми цікаві розвивальні заняття.
Програма навчання охоплює дошкільну освіту, розвиток музичних та танцювальних навичок. Разом з вихователями діти вивчають українські вірші та співають пісні, збагачуючи словниковий запас та знання про рідну культуру. А з більш дорослими - відвідують музеї, театри та різноманітні екскурсії.
Міжнародна підтримка
“Завдяки підтримці і допомозі від різних організацій, переселенці тут отримують побутову техніку, набори гігієни (раз на 3-4 місяці), нові ліжка та допомогу з облаштуванням дитячого майданчика на території хабу”, — зазначає голова шелтеру Тетяна Живага.
Наприклад, організація IOM Ukraine пропонує різноманітне дозвілля вимушеним переселенцям. Так нещодавно ВПО Луганщини мали можливість відвідати культурну подію – симфонічний концерт, присвячений музиці світового композитора Ханса Циммера; симфонічний концерт “Svitlo concert” за мотивами світового кіно. А також у Книгарні-кав'ярні Старого Лева на Михайлівській площі мешканці гуртожитку взяли участь у літературному вечорі, присвяченому творчості Джорджа Орвелла.
“У майбутньому ми плануємо впровадити нові соціальні послуги для переселенців — долучити перукаря та організувати швейну майстерню. Їхня допомога буде безкоштовною для ВПО. Вже був поданий запит на гранти для приміщень”, — ділиться планами на майбутнє пані Тетяна.
Серед викликів, з якими стикався шелтер у своїй роботі, був збір коштів на операцію та лікування вимушено переміщених осіб. Були й випадки, коли дітей, батьки яких були залежні від алкоголю та наркотиків, вилучали з родин.
“Історій багато: кожна кімната – це історія, кожна людина – це історія”, — зазначила голова хабу.
Волонтерять на перемогу
Серед діяльності громади також є допомога військовим. Мешканці гуртожитку плетуть сітки, збирають їжу для військових на фронт. Цю діяльність вони вважають особливо важливою, оскільки допомога тим, хто зараз захищає українців на передовій, має бути справою кожного. Смаколики потрапляють до військовослужбовців ЗСУ на фронт й до шпиталів.
“Ми з дівчатами вирішили напекти пиріжків хлопцям. Раз, другий – і пішло в нас. Тепер ми завжди печемо для них. Бо хочеться, щоб наші хлопчики й дівчатка хоть щось смачненьке там поїли. Хочеться їм якось допомогти, ось що можемо – те і робимо”, – розповіла Ірина, переселенка, що мешкає в гуртожитку.
Також в гуртожитку працює швейний гурток, в якому діти мають змогу шити прапори та виготовляти обереги для українських захисників.
Уся діяльність шелтеру висвітлюється на сторінці на Facebook-сторінці.
Незважаючи на складні життєві обставини, в яких опинилися внутрішньо переміщені особи, що проживають у шелтері-хабі Лисичанської громади, вони демонструють стійкість та віру в майбутнє.
Хоча громада надає їм притулок та необхідну підтримку, не можна заперечувати, що життя ВПО далеке від ідеального. Складність з отриманням державної допомоги та інші виклики роблять їхню адаптацію до нового середовища непростою.
Однак попри ці труднощі, мешканці громади не втрачають надії. Вони вірять, що зможуть подолати всі перешкоди та повернутися до своїх рідних міст.
Авторка: Віолетта Бурковська
