День міста Кропивницький 2024: як відсвяткувати, історія та традиції, визначні пам'ятки та легенди

21 вересня 2024 року Кропивницький відзначатиме свій День міста. Це чудова нагода для жителів та гостей міста зануритися в його багату історію, культуру та традиції, а також відвідати визначні пам'ятки та місця.

До війни в Кропивницькому (раніше називався Кіровоград) на День міста проходили концерти місцевих гуртів та легенд української сцени, також відбувалися інші заходи. На сайті міськради немає інформації щодо святкування – можливо заходів і не буде у зв’язку з воєнним станом, що триває. Звичайно, місцевим жителям та гостям міста ніхто не забороняє влаштувати святкування самотужки.

Екскурсія містом на День Кропивницького

На День міста в Кропивницькому проводитимуться безкоштовні екскурсії. Можна обрати оглядову екскурсію містом або тематичну – вулицею Гоголя. Екскурсії стартують від фонтану в парку «Ковалівський». Реєстрація обов'язкова. Участь – за донат на підтримку ЗСУ.

Піти в театр Корифеїв на вертеп-балаган «Гра в корифеїв або герой західного світу»

В театрі Корифеїв на День міста відбудеться прем'єра вистави "Гра в Корифеїв або Герой Західного світу" за мотивами п'єси ірландського драматурга Джона Мілінгтона Сінга. Це вертеп-балаган на 2 дії, де у гротескній формі обіграються постаті корифеїв українського театру – Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського та інших. Буде цікаво, весело і страшно водночас, але точно не нудно.

Сходити в кінотеатр "Портал"

Кінотеатр "Портал" підготував до Дня міста спеціальну програму. В репертуарі – найкращі новинки вітчизняного та світового кіно, мультфільми для дітей та фільми для сімейного перегляду. Глядацька зала розрахована на 500 місць, обладнана сучасним екраном, аналоговою звуковою системою та комфортабельними кріслами. Сеанси проходять у форматах 2D і 3D кожні 15-20 хвилин.

кінотеатр Портал

В селі Миколаївка неподалік Кропивницького знаходиться заповідник-музей Івана Карпенка-Карого «Хутір Надія». Це унікальна пам'ятка української історії й культури, пов'язана з життям і творчістю видатного драматурга. На хуторі збереглися меморіальні будівлі, експозиції, старовинне джерело, ставок, а також 95 дубів, які висаджували друзі письменника. Тут написано 11 з 18 його п'єс. На території музею щороку проводиться Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти». Якщо у вас є власне авто, відвідування цього музею стане гарною частиною святкування.

Будинок-музей

Єлизаветград

Розкажемо тепер коротку історію міста. Історія Кропивницького починається з 1754 року, коли була закладена Фортеця святої Єлизавети для захисту південних кордонів Російської імперії. Навколо фортеці виникло місто, яке спочатку називалося Єлисаветград. Протягом своєї історії місто кілька разів змінювало назву:

• 1924-1934 – Зінов'євськ (на честь радянського партійного діяча Григорія Зінов'єва);
• 1934-1939 – Кірово;
• 1939-2016 – Кіровоград;
• з 2016 – Кропивницький (на честь драматурга Марка Кропивницького).

Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасної Кіровоградщини була заселена ще в доісторичні часи. Найдавніша стоянка неандертальців Андріївка-4 датується приблизно 50 тис. років тому. Також виявлено багато пам'яток скіфської доби, зокрема знамениті скіфські кургани.

Кропивницький має не тільки давню історію, але й цікаві традиції. В давнину молодь Кіровоградщини полюбляла влаштовувати вечорниці. Дівчата збиралися в одній хаті, пряли, вишивали, співали пісень, а хлопці приходили до них залицятися. Напередодні весілля наречена справляла дівич-вечір, а наречений – парубоцький підвесілок, після чого вважалося, що вони попрощалися з незаміжнім життям.

Весілля на Кіровоградщині було справжнім дійством з багатьма обрядами – сватанням, оглядинами, заручинами, випіканням короваю, викупом молодої, вінчанням, покриванням голови молодої та ін. Весільні традиції передавалися з покоління в покоління.

Цікаво, як святкували Новий рік у Єлисаветграді в дореволюційні часи. Напередодні містяни подавали в газету "Голос Юга" спеціальні "новорічні візити". В ресторанах та клубах влаштовувалися святкові програми з частуванням та музикою. Для дітей проводили благодійні ялинки та ранки. Популярними були катання на санях.

Цікаво дізнатися і Великодні традиції Кіровоградщини. Наприклад, місцеві вірили, що писанки з'явилися, коли воїни-охоронці гробу Ісуса отримали від нього писанку як доказ Воскресіння. Або що традиція фарбувати яйця виникла, коли один добродій допоміг нести хрест Ісусу, а потім виявив, що яйця, котрі він ніс у кошику з базару, перетворилися на писанки. 

На Івана Купала молодь Кіровоградщини стрибала через вогнище, дівчата пускали вінки на воду, варили ритуальну страву – куліш. Хлопці шукали цвіт папороті, який за повір'ям з'являється лише раз на рік і дарує здібності розуміти мову рослин і тварин, бачити скарби під землею.

Традиційний оберіг на Кіровоградщині – лялька-мотанка. Її робили з сіна, трави, насіння, прикрашали орнаментами та вишивкою. Лялька-мотанка служила оберегом житла, символом материнства та родючості. Виготовляли її без ножиць та голок, використовуючи лише мотання та зав'язування.

Герб Кропивницького має давню історію. На ньому зображений план Фортеці святої Єлизавети у вигляді шестикутної зірки з вензелем імператриці Єлизавети Петрівни. Контури цієї фортеці відображені на сучасному гербі міста.

Кропивницький та Кіровоградщина подарували світу багатьох видатних вчених. Серед них – Ігор Тамм, лауреат Нобелівської премії з фізики, творець теорії надпровідності. Його ім'ям названа одна з вулиць міста. 

Семен Волощук – керівник найбільшого в світі підприємства з видобутку урану, дослідник родовищ в Україні та Європі. Був відомим і авторитетним в наукових та політичних колах країн Заходу.

Борис Завадовський – видатний фізіолог, ендокринолог, засновник великої наукової школи. Займався вивченням залоз внутрішньої секреції тварин, теорією і практикою гормональної регуляції.

Павло Заблоцький-Десятовський – відомий хірург, один із засновників вітчизняної урології. Першим застосував хлороформний наркоз при операціях. Його іменем названий медичний прийом при гнійному гаймориті.

Багато письменників та поетів пов'язані своїм життям і творчістю з Кропивницьким. Серед них – Юрій Яновський, Арсеній Тарковський, Євген Маланюк, Дон-Амінадо та інші. Але найбільше місто прославилося завдяки театральному мистецтву. Саме тут був створений перший професійний український театр – «Театр корифеїв», серед акторів якого були Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Марія Заньковецька.

Кропивницький має багато визначних пам'яток, які варто побачити. Ось гід по найцікавішим локаціям міста:

• Храми: Спасо-Преображенський собор, Покровська церква, Грецька церква;
• Музеї: Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна, Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого, Музей музичної культури ім. К. Шимановського;
• Дендропарк з колекцією екзотичних рослин, квітучими галявинами та парковими скульптурами;
• Фортеця святої Єлизавети – унікальна пам'ятка військово-інженерного мистецтва 18 ст., яка дала початок місту;
• Будинок Барського – яскравий зразок архітектури модерну, нині обласний краєзнавчий музей;
• Головна синагога – урочиста будівля 19 ст. в мавританському стилі, діюча синагога та музей;
• Водолікарня Гольденберга – красива споруда з мавританськими мотивами, зведена як санаторій, нині міська лікарня;
• Будинок Мейтуса – особняк відомого лікаря, декорований фігурною цеглою, зараз музична школа;
• Завод Ельворті – унікальний пам'ятник промислової архітектури, найстаріший в Європі завод сільгоспмашин;
• Юнкерське училище – колишнє найбільше в Україні кавалерійське училище, нині військова частина.

Крім відомих фактів, з Кропивницьким та Кіровоградщиною пов'язано багато легенд та переказів. Ось три маловідомі, але цікаві історії.

Таємничий водовоз

У Єлисаветграді існувала легенда про таємничого водовоза, який вночі розвозив воду по місту. Ніхто не знав, хто він і звідки. Говорили, що він знає майбутнє і може напророкувати долю, але за це бере дорогу ціну. Деякі навіть вважали його чаклуном. Одного разу водовоз зник і більше не з'являвся. Але люди ще довго згадували про нього і передавали цю історію з покоління в покоління.

Прокляття будинку купця Барського

Розкішний будинок купця першої гільдії Олександра Барського, збудований в 1885 році, не приніс щастя своєму господарю. Незабаром після новосілля померла дружина купця, потім збанкрутувала його фірма, а сам він важко захворів і невдовзі пішов з життя. Після цього ніхто не наважувався жити в цьому особняку, вважаючи його проклятим. Довгий час будівля стояла пустою і поступово руйнувалася. Лише в радянські часи там розмістили краєзнавчий музей, який знаходиться там і донині. Але працівники музею інколи скаржаться на дивні звуки та незрозумілі явища, особливо вночі.     

Нетиповий кіровоградський святий

У 1972 році в Кіровограді оселився дивакуватий чоловік на ім'я Григорій. Колишній в'язень, він все життя проповідував Бога і закликав людей до покаяння. Жив дуже скромно, роздавав свої речі і гроші жебракам. Допомагав хворим і нужденним, передбачав майбутнє. Після смерті Григорія в 1996 році на його могилі стали відбуватися чудеса зцілення. Люди почали вважати його за святого і приходити на могилу просити допомоги. Православна церква офіційно не визнала Григорія святим, але в народі його шанують і діляться розповідями про здійснені ним дива.

І, насамкінець, розповімо вам про гастрономічну гордість Кропивницького –  це борщ. Його готують майже в кожній родині, додаючи буряк, капусту, картоплю, моркву, цибулю, часник, зелень та спеції. Але найсмачнішим доповненням до борщу вважається домашнє свиняче сало, яке нарізають дрібними шматочками і подають зі спеціями та часником. Таке сало має ніжний смак і тане в роті. Воно чудово пасує до гарячого наваристого борщу з пампушками. Це найпопулярніше комфортфуд-меню Кропивницького.

Кропивницький – це затишне мальовниче місто в серці України з багатою і цікавою історією, культурою та традиціями. В ньому гармонійно переплелися минуле і сучасність, легенди та реальність, провінційний спокій та насичене культурне життя. День міста – чудова нагода на власні очі побачити красу та колорит Кропивницького,  зануритися в його неповторну атмосферу. Тут кожен знайде щось цікаве для себе – молодь і люди старшого віку, сім'ї з дітьми і самотні мандрівники, любителі історії, мистецтва, природи чи гастрономії. Тому приїжджайте до Кропивницького на День міста у вересні – і ви неодмінно закохаєтеся в нього!