Чи можливо виправдати загибель сотень невинних людей заради досягнення суто політичних цілей? Чи можна пробачити владі країни, яка знала про підготовку теракту, але не зробила нічого, щоб його попередити? Ці та інші питання постають перед нами, коли ми згадуємо про страшну трагедію, яка сталася в Беслані 20 років тому.
Хронологія теракту в Беслані
Давайте відновимо хронологію подій того страшного дня. 1 вересня 2004 року, в День знань, група озброєних терористів на чолі з Русланом Хучбаровим захопила школу №1 в Беслані, невеликому місті в Північній Осетії. Бойовики увірвалися до школи під час святкової лінійки і взяли в заручники 1128 людей, серед яких були діти, їхні батьки та вчителі. Терористи утримували заручників у спортивному залі школи, замінувавши приміщення вибухівкою.
Протягом наступних двох днів терористи утримували заручників у нелюдських умовах, відмовляючи їм у воді, їжі та медичній допомозі. Вони вимагали виведення російських військ з Чечні та проведення прямих переговорів з владою Росії.
2 вересня в результаті переговорів з колишнім президентом Інгушетії Русланом Аушевим терористи погодилися відпустити групу з 26 заручників, переважно жінок з немовлятами. Однак подальші спроби переговорів не мали успіху.
3 вересня близько 13:00 в школі пролунали два вибухи, після чого почався штурм будівлі російськими спецслужбами. Штурм проводився із застосуванням танків, вогнеметів та гранатометів, що призвело до численних жертв серед заручників. Офіційна версія влади стверджує, що штурм почався після того, як терористи почали розстрілювати заручників, що намагалися втекти.
В результаті теракту в Беслані загинуло 334 людини, серед яких 186 дітей, 17 вчителів та співробітників школи, 10 співробітників ФСБ і 2 співробітники МНС. Понад 800 людей отримали поранення різного ступеню тяжкості. Всі терористи, крім одного, були знищені під час штурму. Єдиний, хто залишився в живих – бойовик Нурпаші Кулаєв. Він був заарештований і засуджений до довічного ув'язнення.
Коли політична доцільність вище за життя людей
Через 20 років після трагедії в Беслані залишається багато питань до російської влади. Зокрема, є свідчення того, що влада знала про підготовку теракту заздалегідь, але не вжила необхідних заходів для його попередження. Крім того, під час переговорів з терористами влада називала в кілька разів меншу кількість заручників, ніж була насправді.
Влада також брехала про те, що у терористів не було вимог, хоча насправді вони вимагали виведення російських військ з Чечні. Штурм школи почався після її обстрілу ззовні, що спричинило вибухи всередині будівлі та загибель багатьох заручників. За офіційними даними, більшість заручників загинули під час штурму, а не від рук терористів.
Інші гучні теракти в РФ
На жаль, теракт в Беслані – не єдиний випадок, коли російська влада ставила політичні цілі вище за життя своїх громадян. У 2002 році під час теракту в Норд-Ості загинуло 130 заручників, більшість з яких – від отруйного газу, застосованого спецслужбами під час штурму.
У 1999 році в Росії сталася серія вибухів житлових будинків, внаслідок яких загинуло понад 300 людей. Є підозри, що до цих терактів причетні співробітники ФСБ. Зокрема, в Рязані були затримані підозрілі особи, які закладали мішки з речовиною, схожою на вибухівку, в підвалі житлового будинку. Пізніше директор ФСБ Патрушев заявив, що це були навчання, а в мішках знаходився цукор. Цей випадок отримав назву "рязанський цукор".
Висновки
Трагедія в Беслані стала одним з найбільш кривавих терактів в історії Росії. Вона показала, що влада країни готова жертвувати життями своїх громадян заради досягнення політичних цілей. Відсутність адекватного розслідування та покарання винних у трагедії свідчить про те, що для російської влади життя своїх же громадян не є цінністю. Теракти в Норд-Ості, Беслані та інші випадки масової загибелі людей в Росії залишають багато запитань, на які ми досі не отримали відповідей.
