Житло має критичне значення для внутрішньо переміщених осіб, оскільки воно є не лише базовою фізичною потребою, а й ключовим фактором у соціальній, економічній і психологічній адаптації в приймаючих громадах. Наразі більшість ВПО вимушені винаймати житло, на яке йде значна частина заробітної плати.
Тут мали би допомогти державні програми, наприклад, “ЄОселя”. Про те, скільки людей скористалися нею і чому вона неефективна, - далі.
За два роки існування урядової ініціативи її послугами скористалися 13 тисяч українських родин. До слова, 62% з них - військовослужбовці за контрактом та силовики, 11% - педагоги та науковці, 9% - медики. Сума виданих кредитів – понад 21 млрд гривень.
За даними міністерства економіки Україні, найчастіше кредити оформляли жителі міста Київ (1222), Київської (1915), Львівської (367), Рівненської (367), та Вінницької (356) областей.
“Є, наприклад, ЄОселя. Програма, за якою можуть військові, лікарі, вчителі, внутрішньо переміщені особи купити собі квартиру в кредит на пільгових умовах. Та на сьогоднішній день вони не є вигідними для ВПО. Люди, які переїхали з Часового Яра, Бахмута, Маріуполя, Мелітополя, втратили все. У них розбомбило все, вони не мають таких коштів. Іноді, я перепрошую, люди з однією сумкою виїжджають”, - пояснює Аркадій Петросян, голова асоціації молодих ВПО України.
Також важливо пам’ятати про перший внесок - це теж значні кошти. Про розрахунок такого кредитування та його мінуси розповів Анатолій Рижков з Лисичанська:
“Наприклад, купівля квартири… Ну хай це буде двокімнатна квартира в будь-якому обласному центрі. Рівень вартості цієї квартири – 2,5-3 мільйони гривень. Для того, щоб сплатити умовні 10-15% первинного внеску, людина - ВПО - повинна мати близько 200 тисяч гривень вільних коштів для того, щоб їх внести. Плюс щомісяця вона повинна сплачувати 20-30 тисяч внесків на погашення цих фінансових зобов'язань. А ми додаємо сюди, що це буде порожня квартира. Її потрібно ще мебелювати, здійснювати ремонт - додаємо ще один-два мільйони. І для ВПО-шника, який просто працює на підприємстві, умовно, - це недосяжній рівень можливостей”.
Дозволити нараховувати компенсацію за житло, що залишилося на окупованих територіях, має допомогти законопроєкт №11161. Наразі він ухвалений у першому читанні. Якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих, то власник такого майна може подати заяву про надання компенсації за процедурою та переліком документів згідно з наявною процедурою в законі. Важливо, що фізичний огляд об'єктів нерухомого майна НЕ проводиться.
“Ми бачимо з дронів, що Бахмут зруйновано майже повністю, але туди не може виїхати комісія і обстежити через окупацію. Але будинок зруйнований, це зрозуміло. Наприклад, жителі Київщини, жителі Сумщини, жителі Харківщини отримували компенсацію. І це така соціальна несправедливість (до ВПО з ТОТ). Ми вирішили розробити зміни, розробити цей законопроєкт №11161. Ідеологія цього законопроєкту полягає в тому, щоб прирівняти все житло, яке залишається на тимчасово окупованій території, до знищеного. І тоді люди зможуть за формулою отримати компенсацію”, - розповів Аркадій Петросян.
Для затвердження залишилося ухвалити законопроєкт у другому читанні та отримати підпис президента. Формулу компенсації згідно цього законопроєкту наведено за постановою 600 Кабінету міністрів.
Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна розраховується Комісією за формулою:
“Там враховується рік побудови будинку, кількість кімнат, загальна площа і дуже важливо - коефіцієнт регіону. Це дуже важливо. І далі ми будемо адвокатувати, тому що для Луганської і для Донецьких областей коефіцієнт регіону найменший - 0,5. І він в два рази знижує суму компенсації. Тому ми ще будемо адвокатувати, щоб для цих областей коефіцієнт було піднято. Це дуже важливо”, - додає голова асоціації молодих ВПО України.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11281 щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб. В результаті буде створено карту, скориставшись якою, ВПО зможуть обирати об'єкт, де вони хотіли б проживати, а органи влади - комунікувати з міжнародними організаціями щодо проведення необхідного ремонту конкретного об'єкта і введення його в експлуатацію. Чи буде це працювати, а головне - коли, – невідомо. Та й для ремонту потрібен деякий час, а жити десь потрібно вже сьогодні. До того ж, це житло є тимчасовим.
“Насправді, при всій повазі до Тимчасової спеціальної комісії з питань ВПО, цей законопроєкт не вирішує комплексно питання внутрішньо переміщених осіб. Цей закон мав бути ухвалений в 22-му році. Так, це інвентаризація всіх місць тимчасового проживання, це аудит всього майна, яке можна використати, але проблеми ВПО потребують макроекономічних рішень”, - пояснив Аркадій Петросян.
А далі трохи статистики. Згідно даних Мінфіну, середньомісячна ціна на плату за оренду однокімнатної квартири в Україні за жовтень 2024 року складає трохи більше 7 тисяч.
Також, за їхніми даними, найнижчі ціни на однокімнатні квартири - у Херсонській, Миколаївській та Сумській областях - від 3 до 4 тисяч, а найвищі - у Рівненській, Львівській та Закарпатській – від 10 до 12 тисяч.
“Дуже багато ріелторів просто на цьому заробляє, додаючи 100% на послуги, оренду, посередництво, або оренду квартири. Власники квартир також цим зловживають. І нікому це не цікаво. Ні місцевим адміністраціям. Ні нашим адміністраціям”, - каже пан Анатолій.
Наприкінці вересня опитування Центру Разумкова показало, що серед найбільших проблем, з якими українці стикаються під час пошуку роботи, є низький рівень заробітної плати за наявними вакансіями. І з цим погоджується 56,3% респондентів
Анатолій Рижков, який опікується питаннями ВПО, теж підтверджує, що більша частина зарплат йде саме на винаймання житла:
“Проблема ВПО на сьогоднішній день, по-перше, - це відсутність житла, по-друге, - це неможливість соціалізуватись в приймаючій громаді, тому що більшість коштів йде на оплату найманого житла, якщо люди живуть в квартирах. Якщо ні, то більшість коштів йде на створення прийнятних умов для проживання. В свою ж чергу, багато хто говорив з адміністрацій, військових адміністрацій, і з керівництва країни про те, що ми турбуємось, ми допоможемо, ми там якось вам щось зробимо… Та на третій рік повномасштабного вторгнення не зроблено нічого. Щодо прийнятого закону про інвентаризацію об'єктів нерухомості - це треба було робити на початку 2022 року”.
За словами пана Анатолія, до всіх цих проблем додається також складність працевлаштування ВПО.
“Виникають ситуації, коли роботодавець просто кидає ВПОшників на кошти. Вони домовились працювати, приходить час розраховуватись, і роботодавець каже: вибачай, коштів немає. І людина просто працювала певний період без грошей. Впливати на ці процеси майже неможливо. Правоохоронні органи відписуються від відповідного впливу на підприємців. Тому що це - місцевий підприємець і місцева поліція, а ти - якийсь там ВПОшник, який завтра поїде звідси. Плюс додаємо сюди проблеми, пов'язані з ментальним спілкуванням, бо багато питань стосовно ставлення мешканців заходу до біженців зі сходу України. І ця проблема - вона існує. На жаль, ніхто її не вирішує”.
Отримання житла є ключовим елементом соціальної політики щодо ВПО і значною мірою - досягнення успішності їхньої інтеграції. Держава та громади мають забезпечити доступні механізми надання житла, щоб сприяти єдності суспільства та підтримці людей, які опинилися у скрутному становищі.
Читайте також про те, чи є масове повернення ВПО в окупацію.
