Українців у Франції позбавляють притулку: яка ситуація та що робити ЕКСКЛЮЗИВ

Франція завершує програму MLI, яка забезпечувала українських переселенців житлом, що призводить до їхнього можливого виселення. Серед альтернативних варіантів є, зокрема, звернення до суду.

Деталі та алгоритм дій виданню ТРИБУН розповів директор і професор Міжнародної спілки “Інститут національної політики” Юрій Шуліпа.

Біженцям надходять повідомлення, що Департамент управління зайнятості, праці та солідарності (DDETS) оголосив про завершення програми MLI для переміщених українців 30 червня 2025 року.

У зв’язку з цим Асоціація для підтримки біженців у регіоні Атлантична Луара (Une Famille Un Toit 44) повинна підготуватися до її закриття.

Відтак, громадянам пропонують наступне: 

• працевлаштовані особи можуть подати заявку на соціальне житло, зарезервоване для переселенців, яке передбачає можливість зміни орендної плати;
• особи, які планують залишитися у Франції назавжди та подають заяву на статус біженця, отримують доступ до звичайних соцпільг, таких як RSA (гарантований мінімальний дохід) і суборенда;
• в інших випадках DDETS пропонує місце в пункті тимчасового розміщення, оскільки місця в IML (системі посередницького орендування житла) також поступово закриваються.

Фахівець Юрій Шуліпа припустив, що закінчення програми MLI має суто політичний характер.

Зверніть увагу на те, що для переселенців з країн колишніх французьких колоній Північної і Західної Африки аналогічні програми не закінчуються. І в першу чергу завершення деяких соціальних програм для українців пов’язане з їхньою малою чисельністю.

Наразі наші громадяни у Франції — найбільш незахищена соціальна група населення. Вони не мають такого сильного впливу на владу, як арабські чи африканські діаспори. Тому, попри офіційні заяви про підтримку українських переселенців, французький уряд фактично створює умови, щоб змусити українців виїхати.

Співрозмовник повідомив, що це робиться приховано, зокрема через скорочення соціальної допомоги та інші обмеження, які ускладнюють життя біженців.

“А це означає, що й інші програми допомоги для переселенців з України в 2025 році будуть скорочуватися”, — додав пан Юрій.

Водночас варто зазначити, що така політика не є приводом для переїзду до іншої країни.

У Франції є закони, які можуть допомогти українцям залишитися в наданій оселі. 

Кодекс про в’їзд, перебування іноземців і право на притулок (CESEDA) визначає правила прийому шукачів притулку та їхні права. У цьому документі прописані обов’язки держави та механізми їх виконання щодо надання житла. Зокрема, стаття L. 744-1 CESEDA гарантує, що шукачі притулку мають право на матеріальну підтримку, серед якої — надання дому.

У якості альтернативи можна вимагати житло за Кодексом соціальних і сімейних дій (CASF). Цей закон передбачає надання екстреного помешкання людям у складному становищі.

Крім того, Закон № 2015-925 від 23 липня 2015 року додатково зобов’язує Францію забезпечувати помешкання для таких шукачів притулку та осіб зі статусом тимчасового захисту.

Позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ):

• відмова в наданні житла може бути порушенням статті 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження;
• держава може бути притягнута до відповідальності, якщо переселенці опиняються в ситуації крайньої нужденності через бездіяльність влади.

Судова влада Франції вважає, що країна несе відповідальність за ситуацію, коли вразливі групи людей змушені жити в умовах, які принижують людську гідність.

Згідно зі статтею 3 Конвенції, якщо держава тривалий час не вживає заходів для допомоги таким людям, то це розглядається як порушення її зобов’язань.

Однак головне в таких випадках — керуватися Конституцією Франції, яка як і законодавчі бази інших європейських країн декларує, що право на нерухомість пов’язане й рівнозначне праву на життя.

“Потрібно виходити з того, що для більшості переселенців з України соцжитло у Франції є їхнім єдиним житлом. Людини, незалежно від його статусу, неможливо позбавити єдиного помешкання”, — пояснив професор.

Юрій Шуліпа порадив не панікувати та діяти юридично обґрунтовано. Є 2 варіанти:

• У представників Асоціації немає силових засобів для того, щоб викинути людину з наданого йому житла. Відтак, представники організації, якщо захочуть виселити людину, повинні вирішити це питання в судовому порядку. Суди за даною категорією справ у силу їхньої завантаженості можуть тривати до 3 років, а поки — переселенці можуть спокійно проживати у квартирі.
• Кращим способом при наявності юридичної практики, було б подати позовну заяву до Une Famille Un Toit 44 про спонукання до продовження договору про надання соцжитла. Зазвичай місцеві суди займають сторону заявників.

“У будь-якому випадку, як тільки українцям надійшло повідомлення про необхідність покинути притулок, необхідно терміново звернутися до французького адвоката або до правника по житлових справах.

Якщо Діаспори чинять опір рішенням влади, професійно відстоюють свої права, то через деякий час влада від них відступить. Такі французькі реалії”, — сказав Юрій Шуліпа.

Нагадаємо, що у Франції перебуває понад 58,5 тисячі українських біженців, станом на кінець 2024 року. Проте за грудень їхня кількість зменшилася на 1% (близько 595 осіб).

Читайте також: У Німеччині хочуть обмежити поїздки біженців до України: причини та наслідки.