Країна ЄС заявила про припинення програми для біженців: що загрожує українцям і як діяти ЕКСКЛЮЗИВ

Уряд Австрії заявив про призупинення програми возз’єднання сімей для шукачів притулку, що викликає занепокоєння серед українців. Причиною цього є “навантаження на систему освіти в країні”.

Про правовий аспект, можливі альтернативи та наслідки розповів виданню ТРИБУН політичний аналітик та юрист Дмитро Франчук.

Новий уряд Австрії заявив про намір зупинити програму возз’єднання сімей для шукачів притулку. Це рішення породжує питання щодо його правомірності, наслідків та відповідності міжнародним зобов’язанням Австрії.

Співрозмовник пояснив, що наразі конкретної інформації про критерії перевантаження, які стали підставою для призупинення ініціативи немає.

Зазвичай такі рішення обґрунтовуються зростанням кількості заяв на притулок, обмеженими ресурсами для інтеграції або соціальними та економічними факторами. Однак для об’єктивної оцінки необхідно мати доступ до офіційних даних та аналізу, які наразі не оприлюднені.

Зі слів Дмитра Франчука, зупинення програми може ускладнити процес возз’єднання сімей, залишаючи їх розділеними. Це може мати негативний вплив на психологічний стан як дітей, так і дорослих, а також створити перешкоди для їхньої інтеграції в австрійське суспільство.

“Історично обмеження легальних шляхів міграції, таких як програми возз’єднання сімей, можуть спонукати людей шукати нелегальні способи в’їзду, ризикуючи безпекою та потрапляючи в руки злочинних мереж”, — повідомив посадовець.

Він також розповів, що навіть якщо програму призупинять, Австрія все ще зобов’язана забезпечувати дітей, які перебувають у країні, соціальними та освітніми послугами. Це вимагає національне законодавство й міжнародні угоди. Проте через перевантаженість системи можуть виникнути затримки або обмеження в доступі до цих послуг.

Натомість існують альтернативи закриттю цієї програми. Вони можуть допомогти врівноважити навантаження на державні ресурси, зберігаючи гуманітарний підхід.

Серед них:

• Покращення процесу інтеграції: інвестування в мовні курси, професійну підготовку та програми працевлаштування для біженців.
• Розподіл навантаження: співпраця з іншими країнами ЄС для рівномірного розподілу біженців.
• Посилення міжнародної підтримки: залучення фінансової та технічної допомоги від міжнародних організацій для підтримки програм інтеграції.

“Відновлення програми возз’єднання сімей можливе після стабілізації ситуації та зниження навантаження на соціальні та інтеграційні служби”, — наголосив Фанчук.

Умовами можуть бути:

• зменшення кількості нових заяв на притулок;
• покращення економічної ситуації та збільшення ресурсів для підтримки біженців;
• успішна інтеграція вже присутніх біженців.

Політичний аналітик також припустив, що якщо інші європейські країни почнуть призупиняти програми для переселенців, то це може призвести до таких варіантів:

• загострення суперечок між державами-членами ЄС щодо розподілу обов’язків у питанні біженців;  
• перегляду загальної міграційної та притулкової політики ЄС; 
• збільшення нелегальної міграції та гуманітарних криз на зовнішніх кордонах ЄС.

Розглядаючи дане питання з правової точки зору, конвенція ООН про статус біженців не містить чітких норм щодо возз’єднання сімей, однак право на сімейне життя гарантується іншими міжнародними угодами, зокрема Європейською конвенцією з прав людини. Відповідно, призупинення програми може вважатися порушенням цих прав залежно від конкретних обставин.  

Рішення Австрії щодо припинення програми для шукачів притулку викликає занепокоєння серед українських переселенців. Розглянемо можливі шляхи оскарження цього рішення та дії, які вони можуть вжити.

Юридичне оскарження. Рішення уряду можна оскаржити в австрійських судах, якщо воно суперечить національному законодавству або міжнародним зобов’язанням Австрії. Для цього необхідно звернутися до адміністративних судів Австрії з відповідним позовом.

Залучення міжнародних організацій. Можна звернутися до міжнародних організацій, таких як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) або Європейський суд з прав людини, якщо є підстави вважати, що рішення порушує права людини.

Громадські ініціативи та адвокація. Організація петицій, громадських кампаній та співпраця з неурядовими організаціями можуть привернути увагу до проблеми та вплинути на перегляд рішення.

У свою чергу для українських переселенців є такі варіанти:

Консультація з юристами. Рекомендується звернутися до юристів, які спеціалізуються на міграційному праві, для отримання індивідуальної консультації та визначення можливих шляхів дій.

Звернення до українських консульських установ. Консульства України в Австрії можуть надати інформаційну та юридичну підтримку, а також сприяти у вирішенні питань, пов’язаних із призупиненням програми.

Співпраця з місцевими неурядовими організаціями. Багато недержавний урядовий організацій в Австрії надають підтримку біженцям та мігрантам. Вони можуть допомогти з юридичними питаннями, інтеграцією та захистом прав.

Станом на січень 2025 року, майже 83 тисячі українців отримали статус тимчасового захисту в Австрії.

“Ці дані свідчать про значну кількість українських громадян, які знайшли притулок в Австрії, що підкреслює важливість програм підтримки та інтеграції для біженців”, — сказав наостанок юрист.

Читайте також за темою:

• Як вплинуть вибори в Німеччині на українців та в якому разі виплати скасують: пояснення фахівця і реальний досвід.  
• Повернення українців із-за кордону: що думають експерти і яка ситуація наразі. 
• Українців у Франції позбавляють притулку: яка ситуація та що робити.