Костянтин Калінченко — цивільний з Луганщини, якого викрали на окупованій території у 2021 році і понад 4 роки утримували в тюрмах росіяни. Через складний стан здоров’я і бюрократичні перепони його звільнення досі залишається проблематичним.
Про це йдеться в матеріалі “Медійної ініціативи”.
61-річний чоловік був викрадений на окупованій території у червні 2021 року. Його незаконно утимували в підвалах так званого “Міністерства національної безпеки ЛНР” у Луганську, а згодом — у колонії №19 Боково-Хрустального. На початку 2025 року Калінченка перевезли до колонії №26 в Самарській області РФ.
За порадою українських правоохоронців родина тримала цю історію в таємниці, сподіваючись, що непублічність допоможе звільненню. Однак після того, як стало зрозуміло, що цивільних не включатимуть у масштабні обміни, донька Вікторія звернулася до Міжнародної правозахисної ліги (МІПЛ).
З чого все почалося
Костянтин Калінченко — ветеран війни в Афганістані. До окупації працював машиністом локомотиву, а після зупинки металургійного комбінату займався приватними пасажирськими перевезеннями.
15 червня 2021 року на контрольному пункті “Червонопартизанськ” він був затриманий разом з іншими пасажирами. Незабаром до його родини прийшли з обшуком окупанти й звинуватили чоловіка в “державній зраді”, попри те, що він — громадянин України.
У підвалах луганчанина катували, зокрема електричним струмом, і він зазнав серйозних травм. У колонії чоловік має проблеми зі здоров’ям — гіпертонію, розвинений тромбоз, через який майже не може ходити, але змушений працювати. Російський суд ув’язнив його на 12 років.
У 2025 році пану Костянтину нав’язали російське громадянство без відома сім’ї. Родина має обмежений зв’язок із чоловіком, а в українських реєстрах він досі значиться як ув’язнений у колонії Боково-Хрустального, що ускладнює його звільнення. Донька активно інформує українські органи про його стан і перебування, але бюрократичні перепони перешкоджають вирішенню питання.
Читайте також: «Він втратив надію». Історія бійця Ігоря Мирончука, якого утримують у Макіївській колонії №32.
