Окуповані населені пункти Луганщини демонструють ознаки масштабної русифікації, інфраструктурного занепаду та водночас збереженої природної унікальності регіону.
ТРИБУН публікує огляд кадрів.
На одній із фотографій — відома стела “Я люблю Сєвєродонецьк”, яку окупаційна “адміністрація” замінила на варіант із російським написом.
Також у Сіверськодонецьку видно металеву скульптуру у сквері Гоголя, яка поки збереглась на тлі загального занепаду.
А це — Лисичанськ. Знімки зроблені в липні цього року, які демонструють відсутність розвитку. Усе перефарбовано в триколор, водночас будівлі перебувають у напівзруйнованому стані.
Кадри з Довжанська (кол. Свердловськ). Жителі зафіксували яскравий захід сонця.
Також у мережі показали фото Хрустального (кол. Красний Луч). На світлинах видно будинки, аптеку та місцеві магазини вночі.
Неподалік окупованого Луганська, у селищі Волнухине, досі радує жителів блакитне озеро, утворене на місці відпрацьованого кар’єру. Втім, людей тут не так багато, як у мирні часи.
Глибина озера сягає щонайменше 20 метрів, а подекуди, за словами місцевих, навіть до 40. Прозора вода, круті скелясті береги та зелені острівці — усе це перетворює локацію на перлину природи.
Читайте також: Донбаська ідентичність: чи є вона насправді.
