На тлі безпрецедентного порушення повітряного простору Польщі десятками російських дронів, Кремль виступив із заспокійливою заявою, заперечуючи будь-які погрози на адресу Європи. Цей інцидент, що став найсерйознішим з початку повномасштабної війни, змусив НАТО вперше задіяти бойову авіацію для перехоплення.
Про це повідомляють росЗМІ.
10 вересня понад двадцять російських безпілотників вторглися на територію країни-члена НАТО, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія “ніколи нікому не погрожувала”. Він підкреслив, що не Москва рухала свою військову інфраструктуру до кордонів Європи, а навпаки, звинувативши Альянс у створенні конфронтації, а не стабільності.
Перевірка на міцність чи випадковість?
У ніч на 10 вересня, під час чергового масованого удару по Україні, щонайменше 21 російський БПЛА перетнув кордон Польщі. Для їх перехоплення були задіяні не лише польські винищувачі F-16, але й авіація союзників по НАТО. Згодом на території країни знайшли уламки 17 дронів, один з яких влучив у житловий будинок у селі Вирики, на щастя, без жертв.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав інцидент перетином “червоної лінії” та заявив, що його країна “ближче до воєнного конфлікту, ніж будь-коли з часів Другої світової війни”.
Попереднє розслідування, проведене Альянсом, показало, що інцидент не був випадковим. Джерела, знайомі з результатами закритого засідання, повідомили Die Welt, що, на думку слідчих, п'ять дронів прямували безпосередньо до бази НАТО. Оскільки вибухівки в уламках не знайшли, Альянс не розцінює це як прямий напад, а скоріше як спробу Росії протестувати швидкість та характер реакції оборонного блоку. Тим часом у Білорусі назвали атаку випадковістю, заявивши, що дрони просто “заблукали”.
Підготовка до провокації
Експерти з Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що ця провокація могла готуватися щонайменше з червня. Вони звертають увагу на повідомлення з України та Польщі про те, що в деяких російських дронах ще влітку знаходили польські та литовські SIM-карти. Це може свідчити про підготовку до тестування “ударних коридорів” через ці країни.
Інцидент викликав жорстку реакцію у світі. Європейські лідери висловили повну солідарність з Польщею, назвавши дії Росії безпрецедентними та безрозсудними. У відповідь на кризу НАТО активувало статтю 4 свого договору, що передбачає консультації між членами Альянсу в разі загрози.
Масове вторгнення дронів у повітряний простір Польщі стало демонстрацією того, наскільки крихкою є безпекова ситуація в Європі. Заяви Кремля про відсутність загроз різко контрастують з його діями, які в НАТО та Варшаві розцінюють як свідому провокацію та перевірку обороноздатності Альянсу. Цей інцидент не лише змусив Польщу та її союзників вдатися до рішучих дій, але й поставив на порядок денний нагальну потребу у зміцненні спільної європейської системи протиповітряної оборони. Поки політики обмінюються заявами, небо над Європою залишається неспокійним, а питання про те, чи була це остання “перевірка”, залишається відкритим.
Читайте також: Російські "шахеди" залетіли в Польщу? Що говорить влада країни та НАТО
